ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
02 листопада 2010 року 11:55 № 2а-298/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., при секретарі Бескоровайній Н.В., за участю представника прокуратури -Кулєби М.В., представників позивача -Компанець Т.Б., Борачук Ю.В., відповідача - ОСОБА_4, представника відповідача -ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва
до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4
про стягнення заборгованості у розмірі 52 759 грн.00 коп.,
Заступник прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва (далі -УПФ України в Голосіївському районі м. Києва) звернувся до суду з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4 про стягнення заборгованості у розмірі 52 759 грн.00 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами перевірки відповідача щодо нарахування та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування УПФ України в Голосіївському районі м. Києва винесено вимогу про сплату боргу у розмірі 52759,00 гривень, який на момент розгляду справи не погашено відповідачем.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили задовольнити позов.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що він являється платником єдиного податку, а тому відповідно до указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування»є звільненим від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. При цьому відповідач зазначив, що у розумінні Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»відповідач не є платником страхових внесків, а є страхувальником.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.
Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа -підприємець Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 09.10.1997 року за адресою: АДРЕСА_1
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі -Закон № 1058-IV) страхувальниками є роботодавці, у тому числі фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.
Пунктами 1, 3 статті 15 Закону № 1058-ІV передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, та які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач зареєстрований територіальним органом Пенсійного фонду України, починаючи з 27.10.1997 року за № 2589, у якості платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, тощо.
Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону № 1058-IV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 6 статті 20 вказаного Закону передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону є календарний місяць.
Порядок оформлення результатів перевірок платників з питань дотримання чинного законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 1 грудня 2008 р. № 21-1 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2008 р. за № 1226/15917, (далі - Порядок № 21-1), розроблено для використання посадовими особами органів Пенсійного фонду України при здійсненні перевірок щодо дотримання платниками законодавства з питань нарахування, обчислення та сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України та інших платежів, контроль за сплатою яких покладено на органи Пенсійного фонду України, а також з питань формування та подання відомостей про застрахованих осіб органам Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 1.2. Порядку № 21-1 перевірки здійснюються органами Пенсійного фонду України за місцезнаходженням платника або в приміщенні органу Пенсійного фонду України у випадках, передбачених законом, про що зазначається в наказі та направленні на проведення перевірки.
Органи Пенсійного фонду України здійснюють планові та позапланові заходи державного контролю шляхом проведення перевірок (далі - планові та позапланові перевірки) (пункт 1.3. Порядку № 21-1).
У відповідності до пункту 1.8. вказаного Порядку про здійснення планової перевірки платники повідомляються шляхом направлення їм письмового повідомлення не пізніш як за десять днів до дня її здійснення за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу Пенсійного фонду України або вручається особисто керівнику чи вповноваженій особі платника під розписку.
Крім того, про здійснення планової або позапланової перевірки орган Пенсійного фонду України видає наказ, який має містити найменування платника, щодо якого здійснюватиметься перевірка, та предмет перевірки (пункт 2.1 Порядку № 21-1).
Згідно з пунктом 3.1. Порядку № 21-1 акт складається у двох примірниках та підписується в останній день перевірки посадовими особами органу Пенсійного фонду України, які здійснювали перевірку, та керівником і головним бухгалтером платника, а за їх відсутності - особами, що їх замінюють, фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності або уповноваженою ними особою.
Пункт 3.5 Порядку № 21-1 передбачає, що у разі відмови платника (посадової особи) від підписання акта посадовими особами органу Пенсійного фонду вноситься до такого акта відповідний запис.
Не пізніше наступного робочого дня один примірник акта надсилається платнику поштою з повідомленням про вручення.
До примірника акта, що зберігається в органі Пенсійного фонду України, додаються документи, що підтверджують факт поштового відправлення та вручення акта адресату
Як вбачаться із матеріалів справи, відповідачу надіслано повідомлення від 10.08.2009 року № 747 про проведення планової перевірки СПД-ФО ОСОБА_4 з питань дотримання законодавства щодо нарахування та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і надання відомостей до Пенсійного фонду України, яке отримано відповідачем 05.09.2009 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.
На підставі направлення № 1262 від 13.10.2009 року проведено планову перевірку відповідача, підставою якою стало використання праці найманих осіб без нарахування страхових внесків, а предметом перевірки визначено достовірність, повноту нарахування та своєчасність сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Крім того, зазначено, що за результатами попередньої перевірки складено акт від 01.10.2004 року № 3545 за період 01.01.2002 року -30.09.2004 року.
У результаті проведення планової перевірки складено акт від 13.10.2009 року № 405, у якому вказано, що у перевіряємий період (з 01.10.2004 року по 12.10.2009 року) відповідач знаходився на спрощеній системі оподаткування -єдиний податок. Перевіркою встановлені наступні відхилення при нарахуванні страхових внесків на суму фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) найманих працівників: за 2005 рік (32,3%) -8795,67 грн., за 2006 рік (31,8%) -13467,30 грн., за 2007 рік (33,2%) -16532,60 грн., за 2008 рік (33,2%) -17759,34 грн., за 2009 рік (33,2%) -15205,60 грн.
За таких обставин, загальний розмір донарахованих УПФ України в Голосіївському районі м. Києва страхових внесків, що сплачуються від суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) найманих працівників, за період з 2005 -2009 роки склав 71760,51 гривень.
Таким чином, станом на 12.10.2009 року заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом України, що підлягає стягненню, склала 52759,00 гривень, у тому числі: недоїмка -52759,00 грн., з урахуванням часткової сплати відповідачем страхових внесків у розмірі 25314,70 грн. за період з 01.10.2004 року по 12.10.2009 року.
Відповідач відмовився підписати акт перевірки від 13.10.2009 року № 405, про що складений акт про відмову від підпису від 13.10.2009 року.
Частинами 2, 3 статті 106 Закону № 1058-IV передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
УПФ України в Голосіївському районі м. Києва надіслано на адресу відповідача вимогу про сплату боргу від 27.10.2009 року № Ю-2555у, якою визначено загальну суму недоїмки зі сплати страхових внесків станом на 27.10.2009 року у розмірі 52759,00 грн.
На обґрунтування своїх позовних вимог позивач, зокрема, посилається на те, що він є платником єдиного податку та відповідно звільнений від сплати страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Суд не погоджується з такими доводами позивача з огляду на наступне.
Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлені Законами України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV, якими не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності -фізичних осіб, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.
Статтею 5 Закону № 1058-IV регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.
Разом із цим, у статті 18 Закону № 1058-IV закріплено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, з яких складається система оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 3 липня 1998 року № 727/98 регулює питання спрощеної системи оподаткування, встановлює порядок обліку, звітності та сплати єдиного податку суб'єктами малого підприємництва.
Відповідно до п. 6 зазначеного Указу суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Проте згідно з вимогами статті 16 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону.
Проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню положення Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».
Отже, іншим законодавством, ніж Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або звільнення від їх сплати, а обов'язок сплачувати страхові внески не зумовлюється статусом платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності, а залежить у даному випадку від факту використання суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою праці найманих працівників - фізичних осіб на умовах, передбачених чинним законодавством України. Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 29 травня 2007 року № 07/64 «Про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та листі Вищого адміністративного суду України від 19.02.2008 р. № 246/9/1/13-08.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва (р/р 256093122601 у ГУ Ощадбанку по м. Києву, МФО 322669) заборгованість у розмірі 52 759 (п'ятдесят дві тисячі сімсот п'ятдесят дев'ять) гривень 00 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено та підписано 18 листопада 2010 року.
Суддя А.С. Мазур