ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
09 листопада 2010 року № 10/1
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомДочірнього підприємства "Автотрейдінг-СТО"
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва
проскасування податкових повідомлень-рішень № 0000252310/0 від 07.02.2008, №0000252310/1 від 18.04.2008 та № 0000252310/3 від 01.09.2008
за участю представників сторін:
від позивача: Нестеренко О.В.
від відповідача: Мельник Р.В.
15.09.2008 Дочірнє підприємство "Автотрейдінг-СТО" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000252310/0 від 07.02.2008.
Відповідач уточнив позовні вимоги та просив суд скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000252310/0 від 07.02.2008, №0000252310/1 від 18.04.2008 та № 0000252310/3 від 01.09.2008. Зазначені уточнення були прийняті судом.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що при проведенні перевірки Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва було помилково зроблено висновок про те, що Дочірнім підприємством "Автотрейдінг-СТО" було порушено підпункт 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки ним було правомірно відповідно до підпункту 11.2.1. пункту 11.2 статті 11 зазначеного Закону віднесено до складу валових витрати пов'язані з нарахуванням та виплатою роялті по першій події, а саме при нарахуванні роялті на підставі актів виконаних робіт.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2010 позовну заяву було залишено без руху. У встановлений судом строк позивачем було виправлено недоліки позовної заяви.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.01.2009 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 04.03.2009
07.07.2010, в порядку встановленому статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України та пунктом 2.5.15 Положення про автоматизовану систему документообігу в адміністративних судах, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 03.12.2009 № 129 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2009 за № 1247/17263, у зв'язку з припиненням повноважень судді П.О.Ковзеля, справу було розподілено між суддями повторно. За результатом автоматичного розподілу судових справ для розгляду справи № 10/1 було визначено суддю Огурцова О.П.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2010 справу було прийнято до провадження та призначено до судового розгляду на 26.08.2010.
У судових засіданнях 26.08.2010 та 27.10.2010 оголошувалась перерва, судове засідання 16.09.2010 було відкладено у зв'язку з неякою відповідача.
У судовому засіданні 09.11.2010, у порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Представник позивача у судових засіданнях підтримував позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судових засіданнях заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у задоволені позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що Дочірнім підприємством "Автотрейдінг-СТО" було неправомірно віднесено до складу валових витрат суму нарахованого але не сплаченого роялті на підставі ліцензійного договору на знак для товарів та послуг № 02/0603-АС-ТМ від 02.06.2003, у зв'язку з чим було порушено підпункт 5.4.2 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Дочірнє підприємство "Автотрейдінг-СТО" зареєстровано, як юридична особа Святошинською районною державною адміністрацією міста Києва 06.02.2003 та взято на облік Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва 06.02.2003, реєстраційний № 1889.
02.06.2003 між Дочірнім підприємством "Автотрейдінг-СТО" та Закритим акціонерним товариством "Атолл Холдінг" заключено ліцензійний договір на знак для товарів та послуг № 02/0603-АС-ТМ відповідно до умов якого Закрите акціонерне товариство "Атолл Холдінг" надає Дочірньому підприємству "Автотрейдінг-СТО" за винагороду ліцензію на користування товарним знаком, виконаним згідно з копією заявки на реєстрацію товарного знаку № 99113952 від 01.11.1999.
Відповідно до додатку № 4 до зазначеного договору Дочірнє підприємство "Автотрейдінг-СТО" за користування товарним знаком щомісячно сплачує на користь Закритого акціонерного товариства "Атолл Холдінг" винагороду у розмірі 60-ти відсотків очікуваного чистого прибутку, згідно затвердженого Закритим акціонерним товариством «Атолл Холдінг»Бюджету доходів і витрат" Дочірнього підприємства "Автотрейдінг-СТО" на відповідний період щомісяця, до 5-го числа кожного наступного місяця.
Відповідно до додаткових угод від 02.01.2004, від 01.11.2005, від 01.02.2006, від 01.01.2007 до Ліцензійного договору на знак для товарів та послуг № 02/0603-АС-ТМ від 02.06.2003 за користування товарним знаком сплачується сума винагороди в розмірі 60-ти відсотків від суми скоригованого прибутку, отриманого за звітний квартал. Нарахування винагороди здійснюється щомісячно рівними частинами у кварталі, що настає за звітним кварталом, про що підписується відповідний акт. Розрахована сума винагороди за звітний квартал сплачується повністю, згідно розрахунка -фактури не пізніше останнього дня місяця, що настає за звітним кварталом.
01.11.2008 додатковою угодою про розірвання ліцензійного договору на знак для товарів та послуг № 02/0603-АС-ТМ від 02.06.2003 припинено дію зазначеного ліцензійного договору.
28.01.2009 Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва на підставі направлення №970/23-20П від 24.12.2007, частин першої, другої, третьої, четвертої та п'ятої статті 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Дочірнім підприємством "Автотрейдінг-СТО" вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.10.2004 по 30.09.2007 та валютного законодавства за період з 01.10.2004 по 30.09.2007 відповідно до затвердженого плану.
В ході перевірки встановлено, що Дочірнє підприємство "Автотрейдінг-СТО" згідно ліцензійного договору на знак для товарів та послуг № 02/0603-АС-ТМ від 02.06.2003 сплачує Закритому акціонерному товариству "Атолл Холдінг" роялті за використання товарного знаку.
В порушення підпункту 5.4.2 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" Дочірнім підприємством "Автотрейдінг-СТО" до складу валових витрат віднесено суму нарахованого але не сплаченого роялті в розмірі сумі 300928 грн., в тому числі: за 4 квартал 2004року - 18552 грн.; за 2 квартал 2005року - 35957грн.; за 3 квартал 2005 року - 53044грн.; за 3 квартал 2006 року - 38594 грн.; за 4 квартал 2006 року - 57603грн.; за 1 квартал 2007 року - 33142грн.; за 2 квартал 2007року - 3685 грн.; за 3 квартал 2007року - 60351грн. та занижено валові витрати у сумі 1107 553 грн., втому числі: за 1 квартал 2005року- 18552 грн. та за 4 квартал 2005року - 89001грн. в результаті чого занижено податок на прибуток у розмірі 75 131,00 грн., втому числі за 4 квартал 2004 року - 4588 грн.; за 2 квартал 2005року - 8964 грн.; за 3 квартал 2005 року - 13236 грн.; за 3 квартал 2006 року - 9648 грн.; за 4 квартал 2006 року - 14401 грн.; за 1 квартал 2007 року - 8286 грн.; за 2 квартал 2007 року - 921 грн.; за 3 квартал 2007року - 15087 грн. та завищено податок на прибуток у сумі 26813 грн., в тому числі за 1 квартал 2005року на 4638 грн. та за 4 квартал 2005 року на 22175 грн.
За результатами перевірки складено акт № 9/23-209/32312651 від 28.01.2008 на підставі якого винесено податкове повідомлення - рішення № 0000252310/0 від 07.02.2008, яким визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій Дочірнього підприємства "Автотрейдінг-СТО" за платежем податок на прибуток на загальну суму 85 883, 50 грн., в тому числі за основним платежем 48 318,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 37 565,50 грн. за порушення підпункту 5.4.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
15.02.2008 Дочірнім підприємством "Автотрейдінг-СТО" була подана скарга № 15/02-01 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва на податкове повідомлення-рішення від № 0000252310/0 від 07.02.2008. Рішенням Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про результати розгляду первинної скарги № 2520/10/25-033 від 14.04.2008 зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, скаргу без задоволення та винесено податкове повідомлення рішення № 0000252310/1 від 18.01.2008.
21.04.2008 Дочірнім підприємством "Автотрейдінг-СТО" була подана скарга № 21/04-01 до Державної податкової адміністрації у місті Києві на податкове повідомлення-рішення № 0000252310/0 від 07.02.2008 та рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про результати розгляду первинної скарги № 2520/10/25-033 від 14.04.2008. 07.05.2008 позивачем подано доповнення до даної скарги у зв'язку з отриманням податкового повідомлення-рішення №0000252310/1 від 18.04.2008. Рішенням Державної податкової адміністрації у місті Києві про результати розгляду скарги № 2533/10/25-114 від 17.06.2008 вказані податкові повідомлення-рішення та рішення № 2520/10/25-033 від 14.04.2008 залишено без змін, скаргу без задоволення та винесено податкове повідомлення рішення № 0000252310/2 від 19.06.2008.
26.06.2008 Дочірнім підприємством "Автотрейдінг-СТО" до Державної податкової адміністрації України була подана скарга № 26/06-1 на податкові повідомлення-рішення № 0000252310/0 від 07.02.2008, №0000252310/1 від 18.04.2008 та рішення Державної податкової адміністрації у місті Києві про результатами розгляду скарги № 2533/10/25-114 від 17.06.2008. Рішенням Державної податкової адміністрації України про результати розгляду повторної скарги № 8328/6/25-0115 від 28.08.2008 вказані податкові повідомлення-рішення та рішення № 2533/10/25-114 від 17.06.2008 залишено без змін, скаргу без задоволення та винесено податкове повідомлення рішення № 0000252310/3 від 01.09.2008.
Дочірнє підприємство "Автотрейдінг-СТО" не погоджується з винесеними податковими повідомленнями рішеннями № 0000252310/0 від 07.02.2008, №0000252310/1 від 18.04.2008 та № 0000252310/3 від 01.09.2008 та вважає їх таким, що підлягають скасуванню оскільки Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва помилково дійшла висновку про порушення позивачем підпункту 5.4.2 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки Дочірнім підприємством "Автотрейдінг-СТО" правомірно відповідно до приписів підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" віднесено до валових витрат за відповідний звітний період суму нарахованої винагороди по роялті за використання торгової марки по Ліцензійному договору №02/0603-АС-ТМ від 02.6б.2003 по першій події - при нарахуванні роялті на підставі актів виконаних робіт, оскільки саме складання акту виконаних робіт є датою оприбуткування товару.
Відповідач не погоджується з зазначеним твердженням позивача з огляду на те, що відповідно до підпункту 5.4.2 пункту 5.4 та підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивач мав право відносити до складу валових витрат суму нарахованого роялті, тільки у випадку, якщо б воно було повністю сплачене позивачем у відповідному звітному періоді.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу, це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно із пунктом 1.30 статті 1 зазначеного Закону, роялті - це платежі будь-якого виду, одержані як винагорода користування або надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео - або аудиокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбавання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталися раніше, а саме: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку, або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
З урахуванням вище наведеного суд дійшов висновку про те, що висновок Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва, відповідно до якого суму нарахованого роялті можна відносити до валових витрат тільки у випадку, якщо воно було повністю сплачене позивачем у відповідному звітному періоді, суперечить нормам підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталися раніше, а саме: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), або дата оприбуткування платником податку товарів.
Позивачем до складу валових витрати пов'язані з нарахуванням та виплатою роялті включались по першій події, а саме при нарахуванні роялті на підставі актів виконаних робіт, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами про використання знаку для товарів та послуг, згідно ліцензійного договору на знак для товарів та послуг № 02/0603 -АС-ТМ від 02.06.2003 та розрахунками винагороди за користування знаком згідно договору № 02/0603-АС-ТМ від 02.06.2003. Факт отримання та використанння позивачем роялті встановлено в акті перевірки № 9/23-209/32312651 від 28.01.2008 та не заперечується відповідачем. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що оплату за роялті позивачем було здійснено у повному обсязі.
З урахуванням вище наведеного суд дійшов висновку про те, що позивачем не було допущено порушення підпункту 5.4.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у зв'язку з яким було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000252310/0 від 07.02.2008.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З урахуванням вище наведеного суд дійшов висновку про те, що відповідачем було неправомірно винесено податкові повідомлення - рішення № 0000252310/0 від 07.02.2008, №0000252310/1 від 18.04.2008 та № 0000252310/3 від 01.09.2008, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. При поданні адміністративного позову позивачем було сплачено судовий збір у сумі 3,40 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Автотрейдінг-СТО" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.02.2008 №0000252310/0 та від 18.04.2008 №0000252310/1. - задовольнити повністю.
2.Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва №0000252310/0 від 07.02.2008.
3. Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва №№0000252310/1 від 07.02.2008.
4.Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва №№0000252310/3 від 01.09.2008.
5.Стянути з Державного бюджету України на корить Дочірнього підприємства "Автотрейдінг-СТО" судовий збір у розмірі 3.40 грн. (три грн. 40 коп.).
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя О.П. Огурцов
Повний текст постанови складено 15.11.2010