ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
08 листопада 2010 року < Час проголошення > № 2а-15624/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Будреммонтаж 2006»
до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві
прозобов'язання видати сертифікат відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Будреммонтаж 2006»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про зобов'язання видати сертифікат відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2010 було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представники позивача та відповідача у судове засідання не прибули та подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, у зв'язку з чим, відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтував тим, що 27.09.2010 він звернувся до Інспекції архітектурно-будівельного контролю міста Києва із вимогою про видачу сертифіката відповідності збудованого об'єкту проектній документації, державним будівельним нормам і правилам, але у встановлений законодавством термін жодної відповіді не отримав.
Позивач вважає, що така бездіяльність відповідача суперечить чинному законодавству України та порушує його права та охоронювані законом інтереси.
Відповідач проти адміністративного позову заперечив та 08.11.2010, надав через канцелярію суду, свої письмові заперечення, які обґрунтував посиланнями на статті 9, 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку і будівництва України від 26.10.07 № 56, статті 24, 301 Закону України «Про планування і забудову територій», частину першу статті 376 та частину 2 статті 3321 Цивільного кодексу України.
Водночас позивачем не надано пояснень щодо підстав не надання позивачеві відповіді на його звернення та не видачі сертифіката відповідності.
Дослідивши матеріали справи, суд,-
Позивач, є власником нежилих приміщень і будівель, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Сосюри Володимира, буд. 6, загальною площею 7588,20 кв.м на підставі договору купівлі-продажу від 29.05.2006, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Техносервіс»та позивачем. Право власності на об'єкти нерухомого майна нежитлові приміщення та будівлі загальною площею 7588, 20 кв. м, що складають 58/10 частин від 13157,30 кв.м було зареєстровано за позивачем Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 13.06.2006 у реєстровій книзі № д 6з-4 за реєстровим номером 300.
Рішенням Київської міської ради від 26.07.2004 №86/1920 позивачу було передано в оренду на 10 років земельну ділянку для реконструкції існуючої адміністративної будівлі з організацією закладів громадського харчування та для реконструкції під адміністративно-офісний центр та під офісно-житлові приміщення, що розташована за адресою вул. Сосюри, 6, у Дніпровському районі м. Києва.
19.03.2008 позивачем було отримано Розпорядження Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про надання дозволу на виконання робіт з опорядження фасаду. У лютому місяці 2008 року позивач отримав Архітектурно-планувальне завдання №07-0795 на проектування реконструкції адміністративної будівлі з організацією закладів громадського харчування та для реконструкції під адміністративно-офісний центр та під офісно-житлові приміщення по вул. Володимира Сосюри, 6.
Згідно частини проектної документації «Реконструкція існуючої адміністративної будівлі з організацією закладів громадського харчування та для реконструкції під адміністративно-офісний центр», виконаної ПП «Турченко І.Г.», існуючий нежитловий лабораторний корпус (в складі трьох наземних поверхів з підвалом та технічним поверхом) був реконструйований та переобладнаний в офісну будівлю з надбудовою двох поверхів і мансарди. Позивачем було проведено роботи з реконструкції нежилих приміщень і будівлі, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул.. Сосюри Володимира, буд. 6 літ. «А», згідно технічного паспорту Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 03.12.2009 року загальна площа будівлі становить 8924,0 кв.м.
20.02.2010 на замовлення позивача був підготовлений Висновок експертного будівельно-технічного дослідження №15, відповідно до якого будівельна готовність нежитлового будинку, розташованого за адресою: м. Київ вул. Сосюри, 6 літ «А» становить 100% та відповідає вимогам нормативної документації. Технічний стан будинку характеризується як добрий, пошкоджень і деформації відсутні, тобто технічний стан будівлі не загрожує безпечній експлуатації приміщень та виділення в натурі нежитлового будинку, розташованого за адресою м. Київ вул. Сосюри, 6 літ «А», що складає 58/100 частини від нежилих будівель площею 13157,30 кв. м, можливо.
27.09.2010 позивач звернувся до Інспекції архітектурно-будівельного контролю міста Києва із вимогою про видачу сертифіката відповідності збудованого об'єкту проектній документації, державним будівельним нормам і правилам, але у встановлений законодавством термін жодної відповіді не отримав.
Відповідачем суду не надано ґрунтовних пояснень щодо ненадання позивачу сертифіката відповідності за його зверненням.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 №923 (далі - Порядок №923) встановлено механізм та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку №923 прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. При цьому, сертифікатом є документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Експлуатація будівлі без наявності вказаного сертифіката відповідно до Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування»не допускається та тягне за собою майнову відповідальність.
Пунктом 3 вказаного Порядку встановлено, що для одержання сертифіката відповідності замовник або уповноважена ним особа подає письмову заяву згідно з додатком 2 інспекції, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт, або інспекції за місцем розташування закінченого будівництвом об'єкта, якщо проводилися будівельні роботи, на виконання яких не вимагається дозвіл, або будівельні роботи проводилися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства. До заяви додаються: проектна документація, затверджена в установленому законодавством порядку; акт готовності об'єкта до експлуатації, підписаний генпроектувальною та генпідрядною організаціями, субпідрядними організаціями, що здійснювали будівництво, замовником, страховою компанією (у разі, коли об'єкт застрахований) за формою згідно з додатком 3.
Відповідно до пункту 12 Порядку №923 за результатами розгляду заяви з документами, що додаються до неї, та підсумкової перевірки інспекція протягом двох робочих днів приймає рішення про видачу сертифіката відповідності або відмову.
Виключний перелік підстав для відмови у видачі сертифіката відповідності визначено пунктом 14 цього Порядку, а саме: неподання документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; невідповідність закінченого будівництвом об'єкта погодженій і затвердженій проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил.
Цією ж нормою встановлено, що у разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката відповідності замовникові або уповноваженій ним особі надсилається протягом двох робочих днів повідомлення про прийняте рішення з обґрунтуванням причин відмови та рекомендаціями щодо усунення виявлених порушень за формою згідно з додатком 5.
Відповідачем не спростовано твердження позивача про те, що останнім було додано до заяви про видачу сертифіката відповідності всі документи, перелік яких встановлено пунктом 3 Порядку, а також не пояснено за яких підстав не прийнято, у встановленні Порядком №923 строки рішення про видачу сертифіката відповідності або відмову.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У даному випадку відповідач заперечує проти адміністративного позову але ним не доведено правомірності його бездіяльності, зокрема не надано будь-яких доводів щодо ненадання позивачеві сертифікату відповідності на його звернення та не спростовано тверджень позивача.
Пунктом 20 Порядку №923 встановлено, що сертифікат відповідності є підставою для укладення договорів про постачання на прийняті в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти необхідних для їх функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії тощо, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на зазначений об'єкт.
Отже, бездіяльність відповідача призводить до унеможливлення використання позивачем майна, яке належить йому на праві власності, у своїй господарській діяльності.
Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не довів правомірності своєї бездіяльності та не надав доказів, які б спростували доводи позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та визнає їх такими, що підлягають задоволенню.
Частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо Іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем додано до позовної заяви оригінал квитанції про сплату судового збору у сумі 3,40 грн.
Керуючись вимогами статей 41, 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Будреммонтаж 2006»до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про зобов'язання видати сертифікат відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил - задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві видати товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Будреммонтаж 2006»(код ЄДРПОУ 34355676; місцезнаходження -м. Київ, вул. вул. Івана Шевцова, 1) Сертифікат відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Сосюри Володимира, 6 літ. «А», загальною площею 8924,40 кв.м.
3. Судові витрати у сумі 3,40 грн. стягнути на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя О.П. Огурцов