ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
28 жовтня 2010 року < Час проголошення > № 2а-14522/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТІСО"
до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві
прозобов'язаня видати сертифікат відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів,будівельних нормі правил
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІСО»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про зобов'язання видати сертифікат відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів,будівельних нормі правил.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.10.2010 було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представники позивача та відповідача у судове засідання не прибули та подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, у зв'язку з чим розгляд справи, відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтував тим, що Рішенням Київської міської ради від 15.04.2004 року №183/1393 товариству з обмеженою відповідальністю «ТІСО»було передано в оренду на 5 років земельну ділянку для експлуатації та обслуговування адміністративних та виробничих будівель на вул. Ямській, 72 у Голосіївському районі міста Києва, Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2008 у справі №31/270 строк оренди земельної ділянки було змінено на 10 років.
28.11.2000 Розпорядженням Московської районної державної адміністрації міста Києва позивачу було надано дозвіл на виконання проектних робіт по проведенню реконструкції з надбудовою.
27.06.2001 позивачем було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт реконструкції з розширенням в частині надбудови №892-Мс/Р.
У зв'язку з наведеним позивачем було проведено роботи з реконструкції майнового комплексу розташованого за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 72, внаслідок яких його площа збільшилась до 6522,7 кв.м.
21.09.2010 позивач звернувся до Інспекції архітектурно-будівельного контролю міста Києва із вимогою про видачу сертифіката відповідності збудованого об'єкту проектній документації, державним будівельним нормам і правилам, але у встановлений законодавством термін жодної відповіді не отримав. Позивач вважає, що така бездіяльність відповідача суперечить чинному законодавству України та порушує його права та охороню вальні законом інтереси.
Відповідач проти адміністративного позову заперечив та 28.10.2010, надав через канцелярію суду, свої письмові заперечення, які обґрунтував посиланнями на статті 9, 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку і будівництва України від 26.10.07 № 56, статті 24, 301 Закону України «Про планування і забудову територій», частину першу статті 376 та частину 2 статті 3321 Цивільного кодексу України.
Водночас позивачем не надано пояснень щодо підстав не надання позивачеві відповіді на його звернення.
Дослідивши матеріали справи, суд,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІСО»отримало право власності на майновий комплекс загальною площею З 010,7 кв.м відповідно до договору купівлі-продажу майнового комплексу від 31.08.2000, укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та позивачем. Предметом договору купівлі-продажу був майновий комплекс, розташований за адресою місто Київ, вул. Ямська, 72.
Право власності було зареєстровано Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації у реєстровій книзі №9з-21 за реєстровим номером 687.
Рішенням Київської міської ради від 15.04.2004 №183/1393 Товариству з обмеженою відповідальністю «ТІСО»було передано в оренду на 5 років земельну ділянку для експлуатації та обслуговування адміністративних та виробничих будівель на вул.. Ямській, 72 у Голосіївському районі м. Києва, Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2008 року №31/270 строк оренди земельної ділянки було змінено на 10 років.
У зв'язку з моральною та фізичною застарілістю будівель, що входять до майнового комплексу позивачем було підготовлено проект реконструкції майнового комплексу. 17.09.2001 Центральною службою Укрінвестекспертизи було надано позитивний висновок стосовно проекту реконструкції з розширенням в частині надбудови нежилої будівлі по вул. Ямській, 72, яким проект було рекомендовано до затвердження.
28.11.2000 Розпорядженням Московської районної державної адміністрації міста Києва позивачу було надано дозвіл на виконання проектних робіт по проведенню реконструкції з надбудовою. 27.06.2001 позивачем було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт реконструкції з розширенням в частині надбудови №892-Мс/Р.
У подальшому позивачем було проведено роботи з реконструкції майнового комплексу розташованого за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 72, внаслідок яких його площа збільшилась до 6522,7 кв.м.
20.09.2010 на замовлення позивача був підготовлений експертний висновок спеціаліста з будівельно-технічних досліджень Незалежного інституту судових експертиз (Висновок №0613 від 20.09.2010 року), відповідно до якого будівлі та споруди майнового комплексу, загальною площею 6522,7 кв.м, що знаходиться в м. Києві по вул. Ямській, 72 відповідають вимогами ДБН та вимогам пожежної безпеки в галузі будівництва та враховуючи 100 % будівельну готовність будівель та споруд майнового комплексу та їх добрий технічний стан, що не загрожує безпечній експлуатації приміщень, придатні до експлуатації (висновок від 20.09.2010 №0613 наявний у матеріалах справи).
21.09.2010 позивач звернувся до Інспекції архітектурно-будівельного контролю міста Києва із вимогою про видачу сертифіката відповідності збудованого об'єкту проектній документації, державним будівельним нормам і правилам, але, на момент звернення до суду, відповіді від відповідача не отримав.
Відповідачем суду не надано ґрунтовних пояснень щодо ненадання відповідачу сертифіката відповідності за його зверненням.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Порядок видачі сертифікатів відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил регламентується Постановою Кабінету Міністрів України «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів»від 08.10.2008 №923.
Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. При цьому, сертифікатом є документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Експлуатація будівлі без наявності вказаного сертифіката відповідно до Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування»не допускається та тягне за собою майнову відповідальність.
Відповідно до пункту 14 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів однією з підстав для відмови у видачі сертифіката відповідності є неподання документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку, яким встановлено, що для одержання сертифіката відповідності замовник або уповноважена ним особа подає до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка надала дозвіл на виконання будівельних робіт, письмову заяву, до якої додаються:
- проектна документація на будівництво об'єкта, погоджена та затверджена в установленому законодавством порядку;
- акт готовності об'єкта до експлуатації, підписаний генпроектувальною та генпідрядною організаціями, субпідрядними організаціями, що здійснювали будівництво, генпроектувальною організацією, замовником, страховою компанією (частини друга та третя статті 301 Закону України «Про планування та забудову територій»).
Як слідує з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу всі документи, перелік яких встановлено пунктом 3 Порядку.
Пунктом 4 Порядку передбачено, що акт готовності об'єкта до експлуатації підлягає за письмовим зверненням замовника погодженню протягом 10 робочих днів виконавчим комітетом сільської, селищної або міської ради, або місцевою державною адміністрацією та органами, до повноважень яких згідно із законом належить участь у прийнятті закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію. У разі наявності зауважень уповноважений орган подає їх у письмовій формі у десятиденний строк замовникові та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. Якщо у зазначений строк акт готовності об'єкта до експлуатації не погоджено уповноваженим органом або не подані зауваження у письмовій формі, він вважається таким, що погоджений зазначеним органом без зауважень.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України , в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У даному випадку відповідач заперечує проти адміністративного позову але ним не доведено правомірності його бездіяльності, зокрема не надано будь-яких доказів щодо ненадання позивачеві звернення на його звернення та не спростовано тверджень позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач не довів правомірності відмови та не надав доказів, які б спростували доводи позивача, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та визнає їх такими, що підлягають задоволенню.
Частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо Іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем додано до позовної заяви оригінал квитанції про сплату судового збору у сумі 3,40 грн.
Керуючись вимогами статтями 41, 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТІСО»до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про зобов'язання видати сертифікат відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів,будівельних нормі правил -задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві видати товариству з обмеженою відповідальністю «ТІСО»(код за ЄДРПОУ 2353097; місцезнаходження -м. Київ, вул. Ямська, 72) сертифікат відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил на майновий комплекс загальною площею 6 522,7 кв. м, що знаходиться в м. Києві по вул. Ямська, 72.
3. Судові витрати у сумі 3,40 грн. стягнути на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя О.П. Огурцов