Справа № 135/80/25
Провадження № 1-кп/135/58/25
іменем України
27.01.2025 м. Ладижин Вінницької області
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного судового провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025025240000008 від 13.01.2025, відносно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Немирів, жительки АДРЕСА_1 , громадянка України, з середньо-спеціальною освітою, заміжня, на утриманні троє неповнолітніх дітей, раніше не судима, -
обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 11.01.2025 близько 20 год. 00 хв., перебуваючи у загальному коридорі на п'ятому поверсі будинку АДРЕСА_2 під час суперечки з ОСОБА_3 , яка виникла з приводу користування туалетом, у ОСОБА_2 виник умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .
Так, маючи умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та реалізуючи свій кримінально-протиправний намір, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи небезпеку своїх для життя і здоров'я потерпілої, та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, ОСОБА_2 кулаком лівої руки нанесла один удар у праву сторону грудей ОСОБА_3 . Після чого, ОСОБА_2 продовжуючи свій кримінально протиправний намір спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень, своєю правою рукою почала зжимати праве плече потерпілої ОСОБА_3 внаслідок чого, остання отримала тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці правої грудної залози і лівого плеча, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Дії обвинуваченої ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України умисне легке тілесне ушкодження.
Положення ст. 12 КК України в сукупності із санкцією ч. 1 ст. 125 КК України свідчать, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Прокурор ОСОБА_4 враховуючи те, що підозрювана ОСОБА_2 беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згодна на розгляд обвинувального акта за її відсутності, у відповідності до ч. 1 ст. 302 КПК України, просить розглядати обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_2 беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, повністю згодна із встановленими під час дізнання обставинами скоєного нею кримінального проступку, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст. 394 КПК України, і у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 подала письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Вказана позиція учасників провадження та факт того, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені кримінального проступку, свідчить про наявність підстав для розгляду вказаного обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у відповідності до ч. 2 ст. 381 КПК України.
Згідно із ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Із заяви ОСОБА_2 , наданої в присутності захисника, судом встановлено, що обвинувачена беззаперечно визнає свою вину за ч. 1 ст. 125 КК України за описаних у формулюванні обвинувачення обставин, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Обвинуваченою не оспорюються встановлені органами досудового розслідування обставини щодо часу, дати, місця вчинення кримінального правопорушення, способу його вчинення, предмету правопорушення. Добровільність вказаного встановлено із змісту заяви обвинуваченої, складеної за участю захисника.
Враховуючи сукупність вказаного, а саме факт того, що обвинувачена та її захисник не оспорюють всі встановлені обставинами кримінального проступку зазначені в обвинувальному акті, учасники судового провадження згодні з розглядом обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без їх виклику, суд вважає за можливе здійснити розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, відповідно до положень ст. 381-382 КПК України.
Здійснивши розгляд справи у спрощеному провадженні, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши встановлені органом досудового розслідування обставини, позицію учасників судового провадження щодо цих обставин, висловлену з дотриманням вимог ст. 302 КПК України, встановивши, що учасники не оспорюють жодну із встановлених досудовим розслідуванням обставин, суд дійшов висновку про достатність даних для ухвалення вироку із визнанням обвинуваченої винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
На підставі вказаного, суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_2 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
З характеристики виданої виконкомом Ладижинської міської ради убачається, що ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується задовільно.
Відповідно до довідки КП «Ладижинська міська лікарня» Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області № 25 від 14.01.2025, ОСОБА_2 до лікаря-психіатра за останні п'ять років за медичною допомогою не зверталася.
Відповідно до довідки КП «Ладижинська міська лікарня» Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області № 27 від 14.01.2025, ОСОБА_2 до лікаря-нарколога за останні п'ять років за медичною допомогою не зверталася.
З вимоги про судимість від 14.01.2025 вбачається, що обвинувачена ОСОБА_2 , раніше не судима.
Таким чином, обвинувачена ОСОБА_2 раніше не судима, вчинила умисний кримінальний проступок, вину у вчиненні кримінального проступку визнала та щиро розкаялася.
Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_2 у вчиненому кримінальному правопорушенні, є щире каяття.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.
Суд зазначає, що згідно положень статей 50, 65 Кримінального кодексу України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно з частинами 1, 2 статті 53 Кримінального кодексу України, штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного.
Враховуючи викладене, суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, при призначені покарання ОСОБА_2 враховує обставини вчиненого нею кримінального проступку, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, має постійне місце проживання; на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває; наявність пом'якшуючої покарання обставини, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженої та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2 призначити покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією частини першої ст. 125 Кримінального кодексу України.
Суд не вбачає підстав для застосування більш суворого покарання.
Запобіжний захід відносно обвинуваченої не застосовувався.
Цивільний позов не заявлявся. Процесуальні витрати у кримінальному провадженні не здійснювались. Речові докази - відсутні.
Керуючись ст. ст. 59-1, 65-67 КК України, ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,-
Визнати винуватою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. У разі, якщо вирок було постановлено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1