про залишення заяви без руху
Справа № 126/194/25
Провадження № 2/126/489/2025
"27" січня 2025 р. м. Бершадь
Суддя Бершадського районного суду Вінницької області Губко В. І. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення з актового запису відомостей про батька,
ОСОБА_1 звернулася в суд з даним позовом, в якому просить виключити з актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селище Голованівськ Голованівського району Кіровоградської області, зробленого Гайворонською міською радою відомості про батька дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини
Відповідно до ст. 138 СК України жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини.
Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.
Згідно з ч. 1 ст.126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.
Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК), - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини.
Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
При цьому відповідні вимоги жінки суд може задовольнити лише за умови подання іншою особою заяви про своє батьківство. Особа, яка в момент реєстрації її батьком дитини знала, що не є таким, а також особа, котра дала згоду на штучне запліднення своєї дружини, не мають права оспорювати батьківство.
Основне завдання законодавця в цих правовідносинах - забезпечити дитині наявність батька. Тобто, вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство. Така заява подається до суду особою, яка вважає себе батьком дитини, і суд зобов'язаний перевірити дійсні мотиви подачі такої заяви та встановити батьківство такої особи на підставі належних і допустимих доказів.
Водночас позивачкою, всупереч вимог статті 138 СК України, не надано суду доказів про подання іншою особою заяви про своє батьківство щодо дитини та не залучено дану особу до участі в справі.
Як вбачається зі змісту ст .49 ЦК України актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Актом цивільного стану є, зокрема, народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо.
Положеннями ч. ч. 1, 2 та 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» №2398-VI від 01.07.2010 року в чинній редакції передбачено, що державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України. Державна реєстрація народження проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків, або за заявою, поданою в електронній формі. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, документи, що підтверджують факт народження. Аналогічні приписи наведені в п. 1, п. 2 глави 1 розділ III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5.
Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України за №96/5 від 12.01.2011, регламентовано порядок внесення змін до актових записів цивільного стану (розділ ІІ Правил, далі за текстом - Правила №96/5 від 12 січня 2011 року).
Відповідно до пп. 2.13.1 п. 2.13 Правил №96/5 від 12 січня 2011, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану є підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану.
Згідно з п. 2.16.4 Правил №96/5 від 12 січня 2011 року, на підставі відповідного рішення суду в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
Як слідує з п. 2.2.2 Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, актові записи цивільного стану складаються реєстратором у Реєстрі. Запис у Реєстрі про народження фізичної особи та її походження містить, зокрема, г) відомості про батьків: прізвище, власне ім'я, по батькові; дата народження; громадянство (зазначається словами, що є громадянином(кою) відповідної держави або особою без громадянства); унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); місце проживання (держава, область, район, місто/селище(село), вулиця, будинок, квартира); ґ) підстава запису відомостей про батька (зазначається одна з наведених підстав): державна реєстрація шлюбу (місце та дата державної реєстрації, номер актового запису про шлюб у книзі державної реєстрації актів цивільного стану); спільна заява батьків чи заява батька про визнання батьківства (дата подання заяви); рішення суду про визнання батьківства чи про встановлення факту батьківства (материнства) (найменування суду, дата винесення та номер рішення суду); при відсутності вищезазначених документів, а також у разі встановлення режиму окремого проживання за рішенням суду - заява матері дитини (дата подання заяви).
Оскільки предмет спору та характер пред'явлених вимог визначає необхідність внесення змін до актового запису про народження дитини в частині зміни відомостей, що стосуються батька із видачею нового свідоцтва про народження, повноважними в цьому випадку є органи державної реєстрації актів цивільного стану, у зв'язку з чим їх участь у справі даної категорії є обов'язковою, адже ухвалення рішення по справі безпосередньо стосуватиметься прав та інтересів вказаного органу.
Відповідно до п.1.7 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом МЮУ №96/5 від 12 січня 2011 року, зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил.
Таким чином, третьою особою необхідно залучити органи реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків.
Керуючись ст. ст. 175,177, 185, 258-261 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення з актового запису відомостей про батька- залишити без руху.
Надати позивачу строк для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Губко