Справа № 522/950/25
Провадження по справі № 1-кс/522/542/25
(повний текст)
22 січня 2025 року місто Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно:
ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Молдова, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого,
обвинуваченого в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових за № 22025160000000028 від 11.01.2025 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ),
переладача - ОСОБА_7 ,
ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ) обвинувачується у тому, що він, діючи в якості пособника, за попередньою змовою групою осіб із головним державним інспектором відділу митного оформлення № 4 митного поста «Придунайський» Одеської митниці ОСОБОЮ_1, який діючи всупереч своїх службових обов'язків, достовірно розуміючи суть кримінального правопорушення та передбачену за його скоєння кримінальну відповідальність, незважаючи на обізнаність з вимогами законодавства, усупереч обов'язку їх неухильного дотримання, маючи спільний злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою особистого систематичного збагачення, тобто з корисливих мотивів, 04.07.2024 близько 09 год. 14 хв. перебуваючи в салоні належного ОСОБА_8 автомобіля, на пункт пропуску «Рені» одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у розмірі 5800 доларів США, (що відповідно до офіційного курсу НБУ на 04.07.2024 становило 236 407 гривень 42 копійки) за не створення штучних перешкод та вивезення з території України 50 одиниць комплектуючих до мобільних телефонів, без надання документів, що визначають вартість товару та 24.07.2024 близько 08 год. 30 хв. перебуваючи в салоні належного ОСОБА_8 автомобіля, біля будинків 100-104 по вул. Будагяна в м. Рені Одеської області одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у розмірі 5000 доларів США, (що відповідно до офіційного курсу НБУ на 24.07.2024 становить 206 158 гривень), за не створення штучних перешкод та вивезення з території України 50 одиниць комплектуючих до мобільних телефонів, без надання документів, що визначають вартість товару - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, а саме пособництво службовій особі в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
24.07.2024, об 09 год. 00 хв. ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ) затримано на підставі ст.208 КПК України, за обґрунтованою підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч. 3 ст. 368 КК України.
В той же день, 24.07.2024, ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ) повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
26.07.2024 слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси відносно ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ) обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави на строк до 21.09.2024 включно, в подальшому строк тримання під вартою ухвалами слідчого судді продовжено до 24.01.2025 включно.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеса від 07.01.2025 (справа 522/11386/24), в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023164690000062 від 20.10.2023, відносно ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ) продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 24.01.2025, включно, в межах строку досудового розслідування, з утриманням в Державній установі "Одеській слідчий ізолятор", із визначеним зменшеним розміром застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 1000 (однієї тисячі) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) гривень.
Постановою прокурора 11.01.2025, на підставі заяви підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ) про ініціювання укладення з ним угоди про визнання винуватості, матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ) у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України виділено в окреме кримінальне провадження за № 22025160000000028.
13.01.2025 до Ренійського районного суду Одеської області скеровано обвинувальний акт із угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 22025160000000028 від 11.01.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ) у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
Станом на 17.01.2025 підготовче судове засідання у справі не проведено. З огляду на вказане, завершити судовий розгляд до закінчення дії зазначеної ухвали про тримання під вартою (до 24.01.2025) не представляється за можливе з об'єктивних причин, а тому виникла необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У зв'язку з вищевикладеним, прокурор звернувся з клопотанням про продовження строку дії обов'язків на строк проведення досудового розслідування.
Позиція учасників судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі.
Обвинувачений ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ) та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення вказаного клопотання, мотивуючи тим, що ризики не доведені, ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ) уклав угоду про визнання винуватості, а тому просили змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, допитавши підозрюваного, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви суду.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК України).
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Висновки органу досудового розслідування щодо причетності підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
26.07.2024 слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси відносно ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ) обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави на строк до 21.09.2024 включно, в подальшому строк тримання під вартою ухвалами слідчого судді продовжено до 24.01.2025 включно.
Як встановлено в судовому засіданні, підозрюваний ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ) підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжкого злочину, відповідальність за який передбачає позбавлення волі на строк на 10 років, підозрюваний раніше не судимий, не одружений, офіційно не працює, має на утриманні дитину, що в цілому свідчить про наявність в нього посередніх соціальних зв'язків, проте враховуючи важкість, резонансність та суцільну небезпечність інкримінованого діяння, є достатньо підстав вважати що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
Виклад обставин, що дають підстави обвинувачувати ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України. Матеріали, що підтверджують ці обставини: рапорт співробітників 4 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області про вчинення кримінальних правопорушень від 24.05.2024 та 30.05.2024; пояснення свідка громадянки ОСОБА_8 від 30.05.2024, 10.07.2024 та 24.07.2024; протоколи за результатами проведених НСРД, а саме: аудіо- відео контролю особи відносно ОСОБА_9 ; протоколи за результатами проведених НСРД, а саме: аудіо- відео контролю особи відносно ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ); протоколи вручення грошових коштів; протокол обшуку від 24.07.2024 автомобіля марки Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням громадянина Республіки Молдова ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 в ході якого виявлено предмет неправомірної вигоди; висновки технічних експертиз документів за експертними спеціальностями (2.1 дослідження реквізитів документів, 2.3 дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документі).
Щодо існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що наразі продовжують існувати ризики, визначені ст. 177 КПК, і що необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного.
Запобіжні заходи застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Їх дія носить превентивний (попереджувальний) характер реалізації особами дій, направлених на перешкоджання здійсненню правосуддя у справі.
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченими зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Крім того, суд враховує, що вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення як обставина, яка впливає на вибір судом виду запобіжного заходу (пункт 1 частини 1 статті 178 КПК), має опосередкований вплив й на оцінку рівня ймовірності вчинення підозрюваним тих чи інших дій, які кваліфікуються як ризики за статтею 177 КПК. Чим меншою є вагомість зібраних доказів на підтвердження підозри та чим нижчим є рівень її обґрунтованості, тим меншою є вірогідність незаконного втручання особи підозрюваного у хід досудового розслідування чи переховування від правосуддя, і навпаки.
Зазначений стандарт доказування (переконання) суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні.
Метою продовження строку дії запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити нові кримінальні правопорушення.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997 Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнови проти Росії» (Smirnova v. Russia N 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
Наведені вище обставини, дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від суду обвинуваченого ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ).
Встановлені в ході досудового розслідування та відображені клопотанні прокурора, а також встановлені в судовому засіданні обставини вчинення кримінального правопорушення є переконливими, відповідними та дають обґрунтовані підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому стосовно ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ) необхідним продовження виключно найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи вищенаведене, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а тому необхідним є застосування до підозрюваного саме виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Беручи до уваги вищенаведені законодавчі положення та практику Європейського суду з прав людини, ураховуючи тяжкість, специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), дані про особу підозрюваного, характер його злочинної діяльності, нездатність застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, є необхідним визначити останньому, як альтернативу, розмір застави, відповідно до ч. 4 ст. 182, абз. 2 п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України в розмірі - 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 3 028 000 грн. (відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2025 року - 3028,00 грн.). Розмір застави також визначено з урахуванням майнового стану ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ).
Враховуючи вищевикладене, внесення застави саме в розмірі 3 028 000 грн. може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ) покладених на нього обов'язків.
Необхідність визначення розміру застави саме у такому розмірі обґрунтовується тим, що діюче кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює обов'язку розкривати джерело походження коштів для застави, а отже, заставу може бути внесено, у тому числі, іншою особою, що має, фінансову можливість.
Крім того, при визначенні розміру застави та у випадку внесення її обвинуваченим чи іншими особами, вбачається за необхідне покласти на ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ) такі обов'язки:
- прибувати за вимогою до суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- не спілкуватися зі свідками по вказаному кримінальному провадженню та з підозрюваним у кримінальному провадженні № 42024164690000062 громадянином ОСОБА_10 .
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження.
Враховуючи вищезазначені и, наявні достатні підстави вважати, що обвинувачений може вчинити вищевказані дії та, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, зокрема, для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених ч. 7 ст. 42 та іншими нормами КПК України, обвинуваченому ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ) необхідно продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Підстав для зміни чи скасування раніше обраного ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ) запобіжного заходу не встановлено.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Водночас, згідно ч. 2 вказаної статті передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Частиною 6 статті 199 КПК України визначено, що у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Оскільки 13.01.2025 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22025160000000028 від 11.01.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України направлено до Ренійського районного суду Одеської області, підготовче судове засідання не проведено, а строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосованого до ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ) спливає 24.01.2025, клопотання направляється до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснювалось досудове розслідування.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, а тому саме на такий термін слідчий суддя може продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що строк тримання під вартою ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ) необхідно продовжити на строк до 60 днів.
Керуючись ст.ст. 132, 176- 178, 183, 186, 193-199, 205, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», на 60 днів, а саме до 22.03.2025 року включно.
Залишити раніше визначений розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 1000 (однієї тисячі) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) гривень.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), строком на 60 діб, процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися з м. Одеси, без дозволу суду;
- прибувати за вимогою до суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- не спілкуватися зі свідками по вказаному кримінальному провадженню та з підозрюваним у кримінальному провадженні № 42024164690000062 громадянином ОСОБА_10
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному (обвинуваченому) наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний (обвинувачений), будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного (обвинуваченого) запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обчислюється з моменту винесення ухвали слідчого судді, тобто з 22.01.2025 року.
Ухвала слідчого судді щодо продовження строку дії запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 23.01.2025 року о 10:00 годині в залі суду № 131.
Слідчий суддя: ОСОБА_11