Справа № 522/1174/25-Е
Провадження № 2-з/522/88/25
27 січня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В. розглянувши у судовому засіданні без повідомлення сторін заяву представника ОСОБА_1 -адвоката Єргієва Дмитра Ігоровича про забезпечення позову до подачі позовної заяви,
До Приморського районного суду м. Одеси 23.01.2025 року через систему «Електронний суд» надійшла заява представника ОСОБА_1 -адвоката Єргієва Дмитра Ігоровича про забезпечення позову до подачі позовної заяви, а саме просив:
- накласти арешт на автомобіль марки PORSCHE, моделі CAYENNE, 2013 року випуску, номер шасі (кузов, рама) НОМЕР_1 , попередній реєстраційний номер НОМЕР_2 , попередній власник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
- накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 17178288), власником якого є ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
- заборонити будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно квартири за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 17178288).
В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
На думку заявниці обраний спосіб забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, є адекватним способом запобігання можливих порушень майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача при виконанні судового рішення у випадку задоволення позовних вимог.
Щодо зустрічного забезпечення заявник зазначив, що відсутні обставини для застосування зустрічного забезпечення, оскільки обраний позивачем спосіб забезпечення позову не може, навіть потенційно спричинити збитків відповідача, вона має зареєстроване місце проживання та нерухомість.
Матеріали заяви суддя отримала 24.01.2025 року.
У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, подану заяву, суд прийшов до наступного.
За положенням ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права, щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Частиною 1 ст. 151 ЦПК України визначено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Відповідно до абз. 1 ч. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Із матеріалів заяви судом встановлено, що в обґрунтування заяви заявниця посилається на те, що 3 червня 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції м. Одеси, про що складено актовий запис № 370 та видано свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 3 червня 2006 року. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24 січня 2024 року вказаний шлюб розірвано та після розірвання шлюбу відповідачці ОСОБА_3 повернуто дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Під час шлюбу сторони набули у спільну сумісну власність майно, а саме:
- 20 грудня 2006 року, за договором купівлі-продажу № 10364, подружжям набуто право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , однак право власності на вказане майно зареєстроване на відповідача - ОСОБА_2 .
Право власності на квартиру було зареєстровано за Відповідачем, що підтверджується витягом № 13245280 КП «ОМБТІ» про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17 січня 2007 року.
- 19 березня 2021 року, подружжям набуто у власність транспортний засіб марки PORSCHE, моделі CAYENNE, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , який також був зареєстрований на ім'я відповідача ОСОБА_2 .
Суд вбачає, що предметом майбутнього позову будуть вимоги до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
При цьому не вказано які конкретні вимоги (предмет позову) позивачка має намір пред'явити до відповідача.
Враховуючи також, що представником надано довідку Головного сервісного центру МВС, що станом на 12.11.2024 року власником транспортного засобу марки PORSCHE, моделі CAYENNE, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 з 16.11.2023 року є інша людина.
Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має враховувати наскільки конкурентний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення заяви.
Керуючись ст.ст. 149-153, 258-260, 268, 353 ЦПК України, суд,
Заяву представника ОСОБА_1 -адвоката Єргієва Дмитра Ігоровича про забезпечення позову до подачі позовної заяви залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали. Учасники справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Повний текст ухвали суду складено 27.01.2025 року.
Суддя: Домусчі Л.В.