Справа № 521/1296/25
Номер провадження:1-кс/521/456/25
27 січня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Малиновського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 , ознайомившись зі скаргою адвоката ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , на постанову про закриття кримінального провадження,
Адвокат ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , звернулась до слідчого судді зі скаргою на постанову слідчого про закриття кримінального провадження №12020161470001115 від 09.10.2020 року.
З постановою про закриття кримінального провадження не згодна, вважає її незаконною, винесеною за неповноти досудового розслідування, невідповідності висновків слідчого фактичним обставинам кримінального провадження, а також з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, у зв'язку із чим просить скасувати постанову про закриття кримінального провадження №12020161470001115 від 09.10.2020 року.
Ознайомившись зі скаргою та доданими матеріалами до скарги, слідчий суддя приходить наступного висновку.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченим нормами КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Процесуальна можливість подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачено ст.303 КПК України. Встановлений ч.1 ст.303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, що можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, є вичерпним.
Відповідно до ч.1 ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За змістом ч. 1, 2 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст.113 КПК України встановлено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Згідно з ч.1 ст.116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Скаржник у скарзі оскаржує постанову слідчого від 13.11.2020 року, що вбачається зі змісту долученої до скарги копії зазначеної постанови. До суду зазначена скарга надійшла 23.01.2025 року.
Відтак скаржник звернувся до слідчого судді з пропущенням строків, визначених ч.1 ст. 304 КПК України.
Згідно з п.3 ч.2 ст.304 КПК України скарга повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Крім того, необхідно зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України», яке прийняте палатою ЄСПЛ, право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Обмеження, які встановлені ч.2 ст.304 КПК України мають законну мету, так як розгляд скарги, яка подана після закінчення строку на оскарження не є законним, відповідно до вимог КПК України.
Щодо пропорційності між використаними засобами та досягнутими цілями, то КПК України передбачає інший порядок вирішення вказаного питання, що дає можливість досягнути необхідну ціль. Так, з ч.2 ст. 304 КПК України вбачається, що особа, яка звернулася зі скаргою після спливу строку на оскарження, може порушити питання щодо поновлення цього строку.
Відповідно до ст.304 КПК України вбачається, що строк початку бездіяльності відраховується саме з моменту її настання.
Таким чином з наданих суду скарги та її додатків, вбачається, що з моменту закриття кримінального провадження минуло більше 4 років.
Оскільки ця скарга подана після закінчення строку, передбаченого ч.1 ст.304 КПК України, а скаржник не порушує питання про поновлення цього строку, тому слідчий суддя приходить висновку, що скарга підлягає поверненню скаржникові.
Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 304, 307, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя-
Скаргу адвоката ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , на постанову про закриття кримінального провадження - повернути особі, яка її подала.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її постановлення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідчий суддя ОСОБА_1