Справа № 503/2487/24
Провадження №3/503/160/25
27 січня 2025 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділу поліцейської діяльності №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
09 листопада 2024 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 323436, згідно змісту якого 09.11.2024 року близько 21.08 годині ОСОБА_1 керував транспортним засобом - Ямаха Джог (мопед), без реєстраційного номера, в м. Кодима по вул. Соборній, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, що із показником 3,05 о/оо (проміле) підтвердив результат тестування на алкоголь «Драгер», проведений 09.11.2024 року о 21.08 годині на місці зупинки транспортного засобу уповноваженою особою Національної поліції з використанням спеціального технічного засобу - ALCOTEST 6820 прилад № ARSC-0116 з принтером DRAGER MOBILE PRINTER № ARSA-0185 та із застосуванням технічного засобу відеозапису, у зв'язку з чим ОСОБА_1 порушив пункт 2.9.(а) Правил дорожнього руху та тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 не з'явився, про поважність причин неявки суду не повідомив, про місце і час розгляду справи повідомлявся належним чином, у відповідності до вимог ст. 2772 КУпАП, шляхом надіслання йому поштою судової повістки про виклик, про що свідчить рекомендоване поштове відправлення № 0610217930718 із судовою повісткою про виклик в судове засідання призначене на 27 січня 2025 року, яке надсилалось на єдину відому суду адресу місця проживання ОСОБА_1 , яка зазначена у змісті протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 323436 від 09.11.2024 року (а.с.2) та довідки інспектора САП Подільського РУП ГУНП в Одеській області від 12.11.2024 року (а.с.8), але 28.12.2024 року було повернуто поштою до суду не врученим із відміткою в довідці про причини повернення (Ф.20), що адресат відсутній за вказаною адресою. Окрім того суд звертає увагу на те, що 23.11.2024 року ОСОБА_1 отримав поштою судову повістку про його виклик в судове засідання в минуле судове засідання, яке було призначене на 05.12.2024 року о 10:00 годині (дата і час судового розгляду зазначені в самому протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 323436 від 09.11.2024 року), про що свідчить поштове повідомлення № 0690272683928 про вручення йому рекомендованого відправлення № 0610209163759, але в те судове засідання також не з'явився. Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 на адресу суду не надходило. Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема, рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. З аналізу постанови Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №0870/8014/12 вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. За перелічених вище обставин суд вважає, що неявка ОСОБА_1 на судовий розгляд не має поважних причин та свідчить про ухилення останнього від участі в судовому засіданні з метою створення штучних перешкод у розгляді справи, як обраний спосіб захисту. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції. У зв'язку з вище викладеним, суд вважає за можливе розглянути справу під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У змісті матеріалів справи направлених на розгляд суду відсутні відомості про належність ОСОБА_1 до військовослужбовців, при цьому у змісті протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 323436 від 09.11.2024 року (а.с.2) в графі «місце роботи» зроблено запис про те, що ОСОБА_1 не повідомив, але на відеозаписі «01640_00164020241109210400_0001A.MP4», зробленим на нагрудну камеру поліцейського 01640-001640, зафіксовано те, що ОСОБА_1 на місці події перебував одягнутим в однострій Збройних Сил України. Водночас суд відзначає, що ні ст. 268 КУпАП, а ні ст. 15 КУпАП не передбачають яких-небудь відмінностей у провадженні в справах про адміністративні правопорушення щодо військовослужбовців, натомість згідно останньої за порушення, серед іншого, правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху зазначені особи (військовослужбовці) несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. Крім того, суд звертає увагу, що КУпАП, зокрема його ч.4 ст. 277, не містить в собі положень щодо зупинення строку розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення у відношенні осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності та одночасно є військовослужбовцями протягом особливого періоду (в умовах воєнного стану), до їх звільнення з військової служби.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд встановив наступне.
Відповідно до п.2.9(а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (надалі за текстом - Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.2.5 Правил, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану, зокрема алкогольного сп'яніння.
У відповідності до положень ч.2-3 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп'яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
В свою чергу у відповідності до пунктів 6-7 розділу І та 2-3, 6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими із використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Згідно до пунктів 3-4, абзацу першого пункту 6 і пунктів 7-8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103, огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу. Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до пунктів 4 і 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 року, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
09.11.2024 року о 21 год. 08 хв. ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом - ОСОБА_2 (мопед), без реєстраційного номера, в м. Кодима по вул. Соборній, був зупинений працівниками Національної поліції, про що в сукупності свідчить зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 323436 від 09.11.2024 року (а.с.2); рапорту інспектора СРПП ВПД №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області майора поліції Вадима Олійника від 09.11.2024 року (а.с.6); а також відеозаписом « 01640_00164020241109210400_0001A.MP4» (проміжок часу запису 0:00:00-0:00:27), зробленим на нагрудну камеру поліцейського 01640-001640, що був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення в порядку ч.2 ст. 266 КУпАП на диску (а.с.9) і досліджений судом під час судового розгляду шляхом демонстрації, на якому зафіксовано рух транспортного засобу та його зупинку на вимогу поліції, яка була подана за допомогою увімкнення проблискових маячків синього і червоного кольорів та звукового сигналу, а також те, що даним транспортним засобом керував саме ОСОБА_1 .
Сама зупинка ОСОБА_1 була викликана виявленим фактом не виконання водієм вимог пункту 2.3(г) Правил, а саме під час руху на мотоциклі в нього був відсутній мотошолом, про що працівником поліції було повідомлено та що зафіксовано на відеозаписі «01640_00164020241109210400_0001A.MP4» (проміжок часу запису 0:00:32-0:00:42).
При цьому, згідно змісту акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.5), у ОСОБА_1 були ознаки алкогольного сп'яніння, а саме характерний запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, нечітка мова, почервоніння обличчя.
Згідно пункту 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (надалі за текстом Інструкція) ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Внаслідок чого 09.11.2024 року о 21.08 годині водій ОСОБА_1 , на місці зупинки транспортного засобу уповноваженою особою Національної поліції з використанням спеціального технічного засобу «Драгер» ALCOTEST 6820 прилад № ARSC-0116 з принтером DRAGER MOBILE PRINTER № ARSA-0185 та із застосуванням технічного засобу відеозапису, пройшов тестування на алкоголь із результатом 3,05 о/оо (проміле), про що свідчить відповідний талон-чек тестування № 101 (а.с.4); акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.5); сам протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 323436 від 09.11.2024 року (а.с.2).
При цьому, на відеозаписі «01640_00164020241109210400_0001A.MP4» (проміжок часу запису 03:43-04:43), зробленому на нагрудну камеру поліцейського 01640-001640, що був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення в порядку ч.2 ст. 266 КУпАП на диску (а.с.9) і досліджений судом під час судового розгляду шляхом демонстрації, зафіксовано огляд водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
Водночас процесуальних підстав для проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я не було, оскільки останній після проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із використанням газоаналізатору «Драгер», поліцейський задав водію ОСОБА_1 запитання щодо його згоди з результатом його огляду на стан сп'яніння на місці зупинки, на що водій ОСОБА_1 відповів, що із результатом огляду згоден, після чого працівником поліції було роз'яснено ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, що зафіксовано на вищезазначеному відеозаписі «01640_00164020241109210400_0001A.MP4» (проміжок часу запису 04:43-04:51).
Крім того, на відеозаписах «01640_00164020241109210400_0001A.MP4» (проміжок часу запису 00:45-00:50) та «01640_00164020241109211901_0002A.MP4» (проміжок часу запису 00:16-00:20; 01:06-01:10), зроблених на нагрудну камеру поліцейського 01640-001640, що були долучені до протоколу про адміністративне правопорушення в порядку ч.2 ст. 266 КУпАП на диску (а.с.9) і досліджені судом під час судового розгляду шляхом демонстрації, зафіксовано, те що ОСОБА_1 зазначив, що вживав алкогольні напої перед керуванням транспортним засобом, що саме по собі вказує на саму причину наявності у нього виявленої ознаки стану сп'яніння.
Згідно ч.2 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (надалі за текстом - Закон) поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.
При цьому, згідно пункту 9 ч.1 ст. 31 Закону, поліція може застосовувати такі превентивні заходи застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до пункту 1 ч.1 ст. 40 Закону передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, автоматичну фото і відеотехніки, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно розділу II та пункту 1 розділу ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18.12.2018 року, передбачено, що під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського, а також відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.
У зв'язку з чим суд вважає, що відеозаписи «01640_00164020241109210400_0001A.MP4», ««01640_00164020241109211901_0002A.MP4», наявні на диску (а.с.9) є належними, допустимими, достовірними і достатніми джерелами доказів з огляду на положення ст. 251, 266 КУпАП.
На вищезазначених відеозаписах зафіксована чітка послідовність події, яка стала підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають зокрема у стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Таким чином суд вважає, що в діянні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявні ознаки передбачені частиною першою ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
У зв'язку з вище викладеним суд вважає, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні вказаного правопорушення повністю доказана, що підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб, який був затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та в подальшому неодноразово продовжений Указами Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022, від 18.04.2022 року № 259/2022, від 17.05.2022 року № 341/2022, від 12.08.2022 року № 573/2022, від 07.11.2022 року № 757/2022, від 06.02.2023 року № 58/2023, від 01.05.2023 року № 254/2023, від 26.07.2023 року № 451/2023, від 06.11.2023 року № 734/2023, від 05.02.2024 року № 49/2024, від 06.05.2024 року № 271/2024, від 23.07.2024 року № 469/2024 та від 28.10.2024 року № 740/2024 , які в свою чергу були затверджені Законами України від 15.03.2022 року № 2119-IX, від 21.04.2022 року № 2212-IX, 22.05.2022 року № 2263-IX, 15.08.2022 року № 2500-IX, 16.11.2022 року № 2738-IX, 07.02.2023 року № 2915-ІХ, від 02.05.2023 року 3057-IX, від 27.07.2023 року № 3275-IX, від 08.11.2023 року № 3429-IX, від 06.02.2024 року № 3564-IX, від 08.05.2024 року № 3684-IX, від 23.07.2024 року № 3891-IX та від 29.10.2024 року № 4024-IX.
На час вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не мав права керування транспортними засобами, згідно відповідної довідки інспектора САП Подільського РУП ГУНП в Одеській області від 12.11.2024 року (а.с.8), а відтак, згідно змісту ч.2 ст. 30 КУпАП та положень другого речення абзацу третього пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14, до нього не може бути застосовано обов'язкове додаткове адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, не знаходячи обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаючи обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, вчинення останнього в умовах надзвичайної обставини - воєнного стану, суд вважає необхідним застосувати до порушника за вчинення даного адміністративного правопорушення безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі передбаченому санкцією, а саме однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім цього, згідно вимог ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. В свою чергу ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI передбачає, що ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюються у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст. 23-24, 27, 33-35, 401, 130 ч.1, 213, 221, 246, 251-252, 268, 280, 283-284 КУпАП, пунктом 2.9. Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, пунктом 28 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, суд
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.
Роз'яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату. У разі несплати штрафу, постанову про його накладення буде звернуто для примусового виконання, а з порушника стягнуто подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Д. В. Вороненко