ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
27 жовтня 2010 року 12:24 № 2а-9938/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергореконструкція»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва
про скасування податкового повідомлення - рішення від 30.12.2009 № 0009442312/0
за участю:
представника позивача -Коновалової Є.П. (довіреність від 01.09.2010 № б/н);
представника відповідача -Мазніченко О.В. (довіреність від 16.07.2010 №3661/9/10-114),
на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 27.10.2010 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укренергореконструкція»(далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (далі - відповідач) про визнання нечинним акту невиїзної документальної перевірки від 17.12.2009 №2227/23-12/35255848 та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2009 №0009442312/0 про донарахування позивачу на загальну суму 269 400,00 грн., з яких 179 600,00 грн. -основний платіж, 89 800,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2010 було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі у частині позовних вимог щодо визнання нечинним акту перевірки від 17.12.2009 №2227/23-12/35255848 та відкрито провадження у частині позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення - рішення від 30.12.2009 №0009442312/0.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2010 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 20.07.2010.
У адміністративному позові позивач заявив клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом винесення ухвали про заборону вчиняти Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва будь-яких дій щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергореконструкція" суми донарахувань згідно прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0009442312/0 від 30.12.2009 до ухвалення рішення у адміністративній справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.09.2010 було відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Свої позовні вимоги Позивач обґрунтував тим, що обов'язок утримання і перерахування податку на додану вартість по накладних, які були включені позивачем до складу податкового кредиту, покладається не на нього, а на ТОВ «Оптпостач-Бізнесгруп»і даних про невиконання останнім такого свого обов'язку у акті перевірки не наведено.
Позивач вважає, що у відповідача були відсутні будь-які підстави вважати, що укладені позивачем господарські договори були спрямовані на незаконне заволодіння належними державі сумами податку на додану вартість, а тим більше, що такий намір мав саме позивач, який, будучи покупцем, податок на додану вартість по спірним операціям взагалі не утримує (це обов'язок продавця -ТОВ «Оптпостач-Бізнесгруп»).
Право позивача, на його думку, на податковий кредит підтверджене податковими накладними, виданими особою, яка належним чином була зареєстрована у періоді, що перевірявся, а саме -ТОВ «Оптпостач-Бізнесгруп», якому було видано свідоцтво платника податку на додану вартість від 20.08.2008 №100135181 та присвоєно індивідуальний податковий номер 360023526594.
Також, позивач ставить під сумнів пояснення керівника ОСОБА_3, оскільки, по-перше, вони не містять його вказівки на конкретні договірні, первинні документи і податкові накладні, які він начебто не підписував, а тому вони не можуть прийматися до уваги з огляду на підпункт 2.3.2 пункту 2.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, а саме -через відсутність конкретної вказівки на конкретне порушення закону і докази, що його підтверджують, а по-друге, навіть при їхній наявності, в даному випадку не мають ніякого значення, оскільки не керівник, а саме юридична особа (підприємство) підлягає реєстрації, як платник і обумовлює можливість видачі податкової накладної, як про те ведеться у підпунктах 2, 5 Порядку заповнення податкової накладної.
Позивач, у своєму адміністративному позові наголошує на тому, що оскільки станом на момент видачі спірних податкових накладних ТОВ «Оптпостач-Бізнесгруп»перебувало у реєстрі платників податку на додану вартість і його свідоцтво про реєстрацію платником не було анульоване чи визнане недійсним, - будь-які порушення статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»з боку позивача об'єктивно відсутні, оскільки ВСІ суми, включені ним до складу податкового кредиту, підтверджені належним чином складеними зареєстрованою як платник податку на додану вартість юридичною особою згідно статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податковими накладними. Зміст даних документів дозволяє встановити посаду особи, яка їх підписала -директор, її прізвище, ім'я та по-батькові -ОСОБА_3, а також особистий підпис. При цьому законодавство не передбачає обов'язку платника перевіряти справжність підпису керівника контрагента, оскільки для включення відповідної суми до складу валових витрат достатньо лише формальної відповідності первинного документу, який її підтверджує, вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.
З огляду на викладене позивач робить висновок про те, що на момент перевірки відповідач не мав доказів нікчемності укладених угод між позивачем та ТОВ «Оптпостач-Бізнесгруп», а висновки акту перевірки складені перевіряючими на підставі нічим не підтверджених необґрунтованих даних та суб'єктивних припущень, які не мають підтверджуючих доказів того, що дії позивача були спрямовані на заволодіння майном держави у вигляді несплачених сум податку на додану вартість.
На підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, позивач надав копії: договору поставки від 02.12.2008 №01-02/12 між ним та ТОВ «Оптпостач-Бізнесгруп»з додатком №1; податкової накладної від 16.12.2008 №1553; видаткової накладної від 16.12.2008 №161204; акту приймання-передавання від 16.12.2008 №1/16-12; договору від 24.09.2008 №01-24/09 між позивачем та ТОВ «Оптпостач-Бізнесгруп»з додатком №1; видаткової накладної від 06.11.2008 №051101; податкових накладних від 06.11.2008 №995, від 26.09.2008 №396; свідоцтва №100135181 про реєстрацію 20.08.2008 ТОВ «Оптпостач-Бізнесгруп»платником податку на додану вартість; свідоцтва про реєстрацію 15.07.2008 ТОВ «Оптпостач-Бізнесгруп» юридичною особою; довідки від 18.07.2008 №33804/29-107 про взяття ТОВ «Оптпостач-Бізнесгруп»на облік платників податків; договору поставки від 05.11.2008 №017-АК-2008, між Державним підприємством Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом»та позивачем, з додатком №1; банківських виписок за 01.12.2008, 26.12.2008, 30.01.2009; видаткової накладної від 28.11.2008 №99; довіреності на отримання цінностей від 28.11.2008 серії ЯОШ №770207/986; акту приймання-передавання від 28.11.2008 №2/28-11; податкової накладної від 28.11.2008 №99; видаткової накладної від 11.12.2008 №103; довіреності на отримання цінностей від 09.12.2008 серії ЯОШ №770282/1058; акту приймання передавання від 11.12.2008 №041-29/53; акту приймання передавання від 11.12.2008 №1/09-12; податкової накладної від 09.12.2008 №103; видаткової накладної від 16.12.2008 №105; довіреності на отримання цінностей від 16.12.2008 серії ЯОШ №770332/1106; акту приймання-передавання від 16.12.2008 №1/16-12; податкової накладної від 16.12.2008 №105; видаткової накладної від 06.11.2008 №86; довіреності на отримання цінностей від 06.11.2008 ЯОЮ №014149/781; податкової накладної від 06.11.2008 №86.
Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримала та просила задовольнити адміністративний позов повністю.
Відповідач з адміністративним позовом не погодився, надав суду свої письмові заперечення, які обґрунтував наступним.
Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.09.2008 по 10.11.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2008 по 10.11.2009. В ході перевірки встановлено, що в перевіряємому періоді Позивач здійснював взаємовідносини з ТОВ «Оптпостач-Бізнесгруп»(код ЄДРПОУ 36002353). Директором ТОВ «Оптпостач-Бізнесгруп»був ОСОБА_3.
Згідно з поясненнями ОСОБА_3 відповідачем було встановлено, що він не здійснював жодних дій стосовно діяльності вказаної організації (ТОВ «Оптпостач-Бізнесгруп»), договори не підписував Грошову винагороду за діяльність фірми не отримував.
Далі, відповідач, посилаючись на підпункти 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», частину першу статті 216, статті 658, 664 Цивільного кодексу України, пункт 19 статті 2, статтю 9 Бюджетного кодексу України, підпункт 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», абзац 10 статті 1, статтю 9 Закону України ««Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»робить висновок, що несплачений позивачем податок на додану вартість внаслідок безпідставного формування податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, а також, що позивачем було завищено податковий кредит на загальну суму 179600 грн.
На підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його заперечення відповідач надав суду копії: постанови на проведення позапланової перевірки дотримання податкового законодавства України від 23.11.2009; пояснень ОСОБА_3 від 05.11.2009 та роздруківку зворотного боку облікової картки ТОВ «Оптпостач-Бізнесгруп»станом на 31.12.2008.
Представник відповідача у судових засіданнях заперечення підтримувала та просила у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -
З 08.12.2009 по 14.12.2009 Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергореконструкція»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.09.2008 по 10.11.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2008 по 10.11.2009.
Перевірку було проведено на підставі направлення від 08.12.2009 №2093/23-12 виданого Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва, яке вручено під розписку директору позивача. Дотримання відповідачем вимог щодо підстав та порядку проведення перевірки, позивач не оскаржував.
В ході перевірки встановлено, що у періоді, який перевірявся, позивач здійснював взаємовідносини з ТОВ «Оптпостач-Бізнесгруп», директором якого був ОСОБА_3
Згідно з поясненнями ОСОБА_3, які він 05.11.2009 надав старшому оперуповноваженому в особливо важливих справах 2 відділу 2 Управління Департаменту КЗЕД СБ майору Демчук С.В., він не здійснював жодних дій стосовно діяльності ТОВ «Оптпостач-Бізнесгруп», договори не підписував, грошову винагороду за діяльність фірми не отримував.
На підставі пояснень ОСОБА_3 відповідачем було зроблено висновок про те, що позивач протиправно, в порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»завищив податковий кредит на загальну суму 179600,00 грн.
За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт від 17.12.2009 №2227/23-12/35255848 на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.12.2009 №0009442312/0 про визначення суми податкового зобов'язання, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій,на загальну суму 269400,00 грн. за порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Позивач не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятим повідомленням-рішення звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.
При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та ТОВ «Оптпостач-Бізнесгруп»реальний товарний характер, яким чином перевозився і зберігався товар (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат), можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаного у ТОВ «Оптпостач-Бізнесгруп»товару.
При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобов'язано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.
З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ТОВ «Оптпостач-Бізнесгруп», а саме, придбавав запасні частини до дизелів. Правовідносини було оформлено договорами від 02.12.2008 №01-02/12 та від 24.09.2008 №01-24/09.
Факт отримання позивачем придбаного у ТОВ «Оптпостач-Бізнесгруп»товару підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних, податкових накладних та актів приймання передавання обладнання. Оплату за придбаний товар позивачем було здійснено шляхом безготівкового розрахунку.
У подальшому, придбаний у ТОВ «Оптпостач-Бізнесгруп»позивачем було продано Державному підприємству Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом»за договором від 05.11.2008 №017-АК-2008, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних, податкових накладних, довіреностей на отримання цінностей та актів приймання передавання обладнання.
Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази, не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача, яким останнім поставлявся придбаний у ТОВ «Оптпостач-Бізнесгруп»товар та доказів того, що ТОВ «Оптпостач-Бізнесгруп»не відобразив у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ТОВ «Оптпостач-Бізнесгруп»не сплачував податок на додану вартість з вказаних операцій, відповідачем надано не було.
Посилання відповідача на пояснення колишнього директора ТОВ «Оптпостач-Бізнесгруп»ОСОБА_3 про те, що він не здійснював жодних дій стосовно діяльності вказаної організації та договори не підписував, як на обґрунтування його правової позиції, суд, вважає помилковими, оскільки договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передавання обладнання підписані від імені ТОВ «Оптпостач-Бізнесгруп»особою, вказаною у довідці про взяття на облік платника податку від 18.07.2008 №33804/29-107 та скріплені печаткою підприємства. Водночас, законодавством не передбачено обов'язку встановлювати або перевіряти особу керівника контрагента при укладенні з дим договорів.
З наведеного, суд дійшов висновку, що господарські операції з купівлі/продажу товарів (бітум, щебінь, пісок, гран відсів та інше) між позивачем та ТОВ «Оптпостач-Бізнесгруп»мали реальний товарний характер, а правочини були безпідставно визнанні відповідачем нікчемними.
Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, крім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону встановлено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги). У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.
Факт отримання позивачем товару від ТОВ «Оптпостач-Бізнесгруп»та його оплата в ході судового розгляду справи судом було встановлено, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що у позивача було право на податковий кредит по операціях з ТОВ «Оптпостач-Бізнесгруп»у розмірі 179600,00 грн. та підстави для нарахування такого податкового кредиту.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем надано оригінал квитанції про сплату судового збору у сумі 3 грн. 40 коп.
З огляду на викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергореконструкція»(03067, м. Київ, вул. Виборзька, 42-А, код ЄДРПОУ 3525584) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 26, код ЄДРПОУ 26088877) про скасування податкового повідомлення - рішення від 30.12.2009 № 0009442312/0 -задовольнити повністю.
2. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.12.2009 № 0009442312/0 про донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Укренергореконструкція»(03067, м. Київ, вул. Виборзька, 42-А, код ЄДРПОУ 3525584) на загальну суму 269400,00 грн. (двісті шістдесят дев'ять тисяч чотириста грн. 00 коп.).
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергореконструкція»(03067, м. Київ, вул. Виборзька, 42-А, код ЄДРПОУ 3525584) суму судового збору у розмірі 3,40 грн. (три грн.. 40 коп.).
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови буде складено 01.11.2010
Суддя О.П. Огурцов