ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
21 жовтня 2010 року № 2а-12572/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомКазенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал"
до Державної інспекції промислової безпеки та охорони праці на транспорті, у зв'язку та у машинобудуванні
пропро визнання незаконним та скасування припису № 1 від 20.07.2010
за участю представників сторін:
від позивача: Надича Б.М.
від відповідача: Мацукевич А.О.
Казенне підприємство спеціального приладобудування "Арсенал" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Територіального управління держгірпромнагляду по Київській області та місту Києву, Державної інспекції промислової безпеки та охорони праці на транспорті, у зв'язку та у машинобудуванні про визнання незаконним та скасування припису №1 від 20.07.2010.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що припис № 1 від 20.07.2010, яким Казенне підприємство спеціального приладобудування "Арсенал" зобов'язано відмінити акт форми НТ від 07.10.2003 та затвердити акти за формою Н-5 і Н-1 є незаконним, оскільки відповідач помилково дійшов висновку про те, що нещасний випадок стався в робочий час.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.09.2010 позовну заяву залишено без руху. У встановлений судом строк позивачем було виправлено недоліки позовної заяви.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2010 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 21.10.2010.
У судовому засіданні 21.10.2010, у порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Представник позивача у судовому засіданні 21.10.2010 уточнив склад відповідачів та зазначив, що відповідачем по справі є Державна інспекція промислової безпеки та охорони праці на транспорті, у зв'язку та у машинобудуванні, а Територіальне управління держгірпромнагляду по Київській області та місту Києву було зазначено випадково, оскільки назва державного органу переписувалась з бланку оскаржуваного припису, надав додаткові документи, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні 21.10.2010 визнав позовні вимоги у повному обсязі та зазначив, що припис № 1 від 20.07.2010 був винесений Державною інспекцією промислової безпеки та охорони праці на транспорті, оскільки у матеріалах справи була відсутня заява ОСОБА_3 про надання відпустки за власний рахунок та поясненя посадових осіб з цього приводу.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
22.05.2003 о 10.15 ОСОБА_3 перебуваючи на тротуарі по вулиці Гусовського, 4 у місті Києві була травмована автомобілем, що рухався по тротуару заднім ходом.
24.09.2003 ОСОБА_3 подала заяву в якій просила створити комісію для розслідування дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 22.05.2003. Наказом №29-А від 25.09.2003 було створено комісію для розслідування причин побутової травми.
За результатами перевірки складено акт про нещасний випадок невиробничого характеру №104 від 07.07.2003 форми НТ, яким встановлено, що з ОСОБА_3 22.05.2003 о 10.15 стався нещасний випадок - наїзд, через порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля "Опель-Вектра" державний знак НОМЕР_1.
20.07.2010 тимчасово виконуючим обов'язки начальника Державної інспекції промислової безпеки та охорони праці на транспорті, у зв'язку та у машинобудуванні Територіального управління Дердгірпромнагляду по Київській області та місту Києву винесено припис №1, відповідно до якого на підставі статті 39 Закону України "Про охорону праці" та пункту 38 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1112 від 25.08.2004 нещасний випадок з ОСОБА_3 кваліфіковано, як пов'язаний з виробництвом, оскільки він стався в робочий час, в іншому місці, пов'язаному з виконанням роботи, акт форми НТ від 07.10.2003 відмінено та на підставі статей 22 і 45 Закону України "Про охорону праці", виходячи з причин нещасного випадку зобов'язано скласти акти за формою Н-5 та Н-1.
Наказом позивача від 23.07.2010 №1849 було створено комісію для додаткового розслідування нещасного випадку, що стався з колишньою працівницею ОСОБА_3 22.05.2003.
За результатами додаткового розслідування було складено заключний акт від 09.08.2010, з якого вбачається, що ОСОБА_3 22.05.2003 була у відпусці бкз збереження заробітної плати згідно її заяви.
Листом від 12.08.2010 №98/1246 позивач повідомив відповідача про прведення додаткового розслідування та направив йому вищевказаний заключний акт.
31.08.2010 позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києв з адміністративним позовом щодо визнання незаконним та скасування припису від 20.07.2010 №1 Державної інспекції промислової безпеки та охорони праці на транспорті, у зв'язку та у машинобудуванні.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 16 Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №094 від 21.08.2001, яке діяло на момент виникнення нещасного випадку роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, крім випадків із смертельним наслідком та групових: повідомляє про нещасний випадок відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду за формою, що встановлюється цим Фондом, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства, - це підприємство, у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі, - відповідні органи державної пожежної охорони, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідні установи (заклади) державної санітарно-епідеміологічної служби; організує його розслідування і утворює комісію з розслідування.
Пунктом 19 вищезазначеного Положення встановлено, що Комісія з розслідування зобов'язана протягом трьох діб: обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, які причетні до нього, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, визначити, пов'язаний чи не пов'язаний цей випадок з виробництвом; визначити осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів про охорону праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам; скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (додаток 3) у двох примірниках, а також акт за формою Н-1 або акт за формою НТ про потерпілого у шести примірниках і передати його на затвердження роботодавцю. Нещасні випадки, про які складаються акти за формою Н-1 або НТ, беруться на облік і реєструються роботодавцем у спеціальному журналі.
Відповідно до пункту 20 Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, роботодавець повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1 або НТ протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підприємства, - протягом доби після одержання необхідних матеріалів. Затверджені акти протягом трьох діб надсилаються: потерпілому або його довіреній особі разом з актом розслідування нещасного випадку; керівникові цеху або іншого структурного підрозділу, дільниці, місця, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам; відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду разом з копією акта розслідування нещасного випадку; відповідному територіальному органу Держнаглядохоронпраці; профспілковій організації, членом якої є потерпілий; керівникові (спеціалістові) служби охорони праці підприємства або посадовій особі (спеціалісту), на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці. Акт за формою Н-1 або НТ надсилається разом з першим примірником акта розслідування нещасного випадку та іншими матеріалами.
Згідно з частинами першою та другою статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть. Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади.
Частиною шостою статті 13 вищезазначеного Закону встановлено, що факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці".
Пунктом 6 вищезазначеного Положення встановлено, що за висновками роботи комісії з розслідування визнаються пов'язаними з виробництвом і складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових (посадових) обов'язків, у тому числі у відрядженнях, а також ті, що сталися під час: перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу починаючи з моменту приходу працівника на підприємство до його виходу, який повинен фіксуватися відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, або за дорученням роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні; приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконання заходів особистої гігієни; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі підприємства або на транспортному засобі іншого підприємства, яке надало його згідно з договором (заявкою), за наявності розпорядження роботодавця; використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця відповідно до встановленого порядку; провадження дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не входять до кола виробничого завдання чи прямих обов'язків працівника (надання необхідної допомоги іншому працівникові, дії щодо попередження можливих аварій або рятування людей та майна підприємства, інші дії за наявності розпорядження роботодавця тощо); ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством; надання підприємством шефської допомоги; перебування на транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку пов'язана з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків або з дією на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або середовища; прямування працівника до (між) об'єкта(ми) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням роботодавця; прямування до місця відрядження та в зворотному напрямку відповідно до завдання про відрядження.
Відповідно до пункту 13 Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1094 від 21.08.2001 якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм) відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.
З резолюції на заяві ОСОБА_3 про надання відпустки за власний рахунок на 22.05.2003 від 22.05.2003 їй було надано відпустку на 22.05.2003 за власний рахунок, що також підтверджується поясненнями начальника сервісного центру комплексу "ВЦ" (підрозділ) А.І. Селюка та економіста з фінансової роботи 1 категорії комплексу "ВЦ" (підрозділ № 21) Сіроба Л.О., наявними в матеріалах справи.
Крім того, представник відповідача заявила про визнання адміністративного позову, оскільки на момент прийняття оскаржуваного припису відповідачу не було відомо про те, що у день, коли мав місце нещасний випадок, ОСОБА_3 була у відпусці. Довіреністю, на підставі якої представником відповідача здійснюється представництво інтересів в суді, передбачено право визнавати позов повністю або частково.
З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку про те, що позивачем було правомірно складено акт № 104 від 07.07.2003 форми НТ, а тимчасово виконуючий обов'язки начальника Державної інспекції промислової безпеки та охорони праці на транспорті, у зв'язку та у машинобудуванні при винесені припису №1 від 20.07.2010 помилково прийшов до висновку про те, що нещасний випадок пов'язаний з виробництвом.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. При поданні адміністративного позову позивачем було сплачено судовий збір у сумі 3,40 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією.
Керуючись статтями 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Прийняти визнання відповідачем адміністративного позову.
2.Адміністративний позов Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" до Державної інспекції промислової безпеки та охорони праці на транспорті, у зв'язку та у машинобудуванні про визнання протиправним та скасування припису від 20.07.2010 №1 - задовольнити повністю.
3.Визнати протиправним та скасувати припис від 20.07.2010 №1 Державної інспекції промислової безпеки та охорони праці на транспорті, у зв'язку та у машинобудуванні.
4.Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" за рахунок Державного бюджету України.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя О.П. Огурцов
Повний текст постанови складено 26.10.2010