Справа № 758/11195/24 Суддя (судді) першої інстанції: Карпишина К.В.
27 січня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Ганечко О.М.,
Кузьменка В.В.,
При секретарі: Долинській Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на рішення Подільського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернулась до Подільського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, в якому просила: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії EHA №2958258 від 01.09.2024, винесеної поліцейським СПД №1 (смт. Козова) ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського ГУНП в Тернопільській області сержантом поліції Макаром А.Д., та закрити провадження вказаної адміністративної справи внаслідок відсутності у діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Позов обґрунтовано тим, що спірна постанова є незаконною, оскільки не відповідає обставинам події, ухвалена за відсутності належних, достовірних та достатніх доказів.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2024 року позовні вимоги - задоволено.
Постанову винесену поліцейським СПД №1 (смт. Козова) ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського ГУНП в Тернопільській області сержантом поліції Макаром А.Д. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2958258 від 01.09.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частини другої статті 122 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн - скасовано. Справу про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 частини першої ст. 247 КУпАП - закрито.
В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки водій транспортного засобу перед початком виконання будь-якого маневру повинен подавати сигнали світлового покажчика, а позивач, керуючи транспортним засобом Lexus модель ES 250, д.н.з. НОМЕР_1 , не увімкнула світловий покажчик повороту, чим порушено пункт 9.2 «а» Правил дорожнього руху, що вказує на правомірність оскаржуваної постанови.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 вересня 2024 року поліцейським СПД №1 (смт. Козова) ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського ГУНП в Тернопільській області сержантом поліції Макаром А.Д. винесено постанову серія ЕНА №2958258 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень, за порушення п.9.2. «а» Правил дорожнього руху України.
Підставою для винесення вказаної постанови слугував той факт, що 01.09.2024 о 12 год. 36 хв. у селищі Козова, Тернопільского р-н, Тернопільської області по вул. Сосюри буд. 5, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки LEXUS модель ES 250, д.н.з. НОМЕР_1 , не подала сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку під час здійснення зупинки транспортного засобу, чим порушила п.п. 9.2. «а» ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно частини другої ст. 122 КУпАП.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась з цим позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем неправомірно визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою ст.122 КУпАП, та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №2958258 від 01.09.2024 року, якою накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 510,00 гривень, а тому постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Згідно статті 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.
Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Відповідно до п. 1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктом 1.3 вказаних Правил закріплено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У силу вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух, не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом та інше.
Вказане узгоджується з пунктом 2.3 Правил дорожнього руху України згідно з підпунктом «б» якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
У відповідності до п. 9.1 «а» Правил дорожнього руху попереджувальним сигналом є сигнали, що подаються світловим покажчиками повороту або рукою.
Згідно пункту 9.2 «а» Правил дорожнього руху водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку - перед початком руху і зупинкою.
Відтак, нормами Правил дорожнього руху передбачена обов'язкова вимога щодо увімкнення покажчика повороту для більш точного визначення моменту початку і кінця подачі попереджувального сигналу в населених пунктах і за їхніми межами. Водій зобов'язаний в процесі руху інформувати інших учасників дорожнього руху про свої маневри за допомогою попереджувальних сигналів.
Частиною другої статті 122 КУпАП визначено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вказані норми свідчать про те, що Національна поліція України уповноважена через посадових осіб притягувати осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема, у разі порушення користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.
При цьому, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (п.1 статті 247 КУпАП).
Відповідно, стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.
У відповідності до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 вказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
У даному випадку, для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України щодо непред'явлення посвідчення водія транспортного засобу та стосовно подачі світловим покажчиком повороту, відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, відеозапис події, фотокартки із відповідною фіксацією вчиненого правопорушення тощо.
За правилами частини другої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 01.09.2024 о 12 год. 36 хв. у селищі Козова, Тернопільского р-н, Тернопільської області по вул. Сосюри буд. 5, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки LEXUS модель ES 250, д.н.з. НОМЕР_1 , не подала сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку під час здійснення зупинки транспортного засобу, чим порушила п.п. 9.2. «а» ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно частини другої ст. 122 КУпАП.
Маневрування (маневр) - початок руху, перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з'їзд з проїзної частини, рух заднім ходом (пункт 1.10 Правил дорожнього руху).
Відповідно до пункту 9.4 Правил дорожнього руху, подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху.
Як свідчить наявний у матеріалах справи як доказ відеозапис з відеорегістратора, здійснений патрульним під час руху у службовому автомобілі під назвою ЕНА 2958258, що був досліджений та переглянутий колегією суддів в суді апеляційної інстанції, позивач, рухаючись в селищі Козова Тернопільської області по вул. Сосюри біля будинку №5, під час паркування транспортного засобу марки Lexus модель ES 250, д.н.з. НОМЕР_1 , не увімкнула світловий покажчик повороту перед початком маневру, чим порушила пункт 9.2 «а» Правил дорожнього руху.
Вказаний відеозапис достеменно свідчить про відсутність подачі сигналу покажчиком повороту при закінченні маневру паркування перед остаточною зупинкою транспортного засобу, що однозначно констатує факт вчиненого позивачем правопорушення.
За правилами вимог частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до переконання про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
У силу вимог частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області - задовольнити.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2024 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді О.М. Ганечко
В.В. Кузьменко