24 січня 2025 року м. Київ
Справа № 366/3716/23
Апеляційне провадження №22-ц/824/1047/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Невідомої Т.О., Поліщук Н.В.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іванківського районного суду Київської області, ухваленого під головуванням судді Слободян Н.П. 21 березня 2024 року у м. Іванків, повний текст рішення складений 28 березня 2024 року, у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У грудні 2023 року представник АТ «Універсал Банк» звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу в розмірі 68915,09 гр. (станом на 08.10.2023), а також судові витрати в розмірі 2684,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог, представник позивача посилався на те, що 20 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим нею була підписана анкета-заява б/н від 20 серпня 2020 року, після підписання якої вона отримала кредит у розмірі 80000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна карта НОМЕР_1 . Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, у зв'язку із чим станом на 08 жовтня 2023 року у неї утворилась заборгованість в розмірі 68915,09 грн, яку позивач і просить стягнути з відповідача.
Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 21 березня 2024 року позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за тілом кредиту за договором про надання банківських послуг «Monobank» б/н від 20 серпня 2020 року в розмірі 68915,09 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що між сторонами у справі на підставі укладеного договору виникли зобов'язання із приводу надання кредиту, які регулюються главою 71 ЦК України та загальними положеннями ЦК України про зобов'язання та договір. Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважав, що АТ «Універсал Банк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Банк звернувся до суду з вимогою виключно про стягнення заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), тому заперечення відповідача щодо безпідставного нарахування процентів відхилені судом.
Відповідач не погодилась із вказаним рішенням суду, нею подано апеляційну скаргу, в якій вказується на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошується на тому, що розрахунок заборгованості, на який посилається банк у позовній заяві не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу. Інших доказів на підтвердження існування заборгованості, зокрема, виписки за картковим рахунком відповідача, відкритим у АТ «Універсал Банк», позивачем до позовної заяви долучено не було. Тому, на момент подання позовної заяви, позивач не довів належними та допустимими доказами наявність кредитних відносин з відповідачем та заборгованості, що заявлена до стягнення, а тому не можливо належним чином перевірити видачу банком відповідачу кредитних коштів та користування ними.
При цьому, витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів «monobank», витяг з тарифів чорної картки «monobank», паспорт споживчого кредиту чорної картки «monobank», які містяться в матеріалах справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 20 серпня 2020 року шляхом підписання акети-заяви.
Зазначає, що в матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді вказаних вище документів, а тому відсутні підстави вважати, що саме з наданими позивачем в обгрунтування позовних вимог Умовами та Тарифами було ознайомлено відповідача.
Представник також зазначає, що суд першої інстанції прийняв виписку про рух коштів по картковому рахунку, всупереч положенням ст.83 ЦПК України.
На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.
У порядку ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні Банківських послуг щодо продуктів «monobank», опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
Судом встановлено, що 20 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 20 серпня 2020 року.
Дана анкета-заява містить анкетні дані відповідача, її контактну інформацію, також у ній зазначено, що вона разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Крім того вказано, що, підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердила, що ознайомлена та отримала примірники в мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови.
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг (п. 1).
Відповідно до п. 3 анкети-заяви, відповідач підтвердила, що ознайомилась з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримала їх примірники у мобільному додатку, що складають договір та зобов'язалась виконувати його умови. Окрім цього, відповідач беззастережно погодилась з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти його про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Анкета-заява містить положення про те, що пільговий період за користування кредитом становить до 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нарахована відсоткова ставка 3,2 % на місяць (пункт 3 анкети-заяви від 20 серпня 2020 року), що підписана відповідачем.
А тому сторони кредитного договору досягли істотних умов і в частині відсоткової ставки за користування кредитними коштами, що підтверджено копією анкети-заяви.
Підписанням анкети-заяви відповідач засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердила, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису (п. 6).
Відповідно до п. 11 анкети-заяви усе листування щодо цього договору відповідач просила здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 08 жовтня 2023 року загальний розмір заборгованості відповідача за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 68915,09 грн /а.с. 6-8/.
Також, позивачем до матеріалів справи долучено: витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи /а.с. 10-22/; Витяг з Тарифів за чорною карткою monobank /а.с. 23-24/; паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank /а.с. 25-27/, завірену позивачем копію паспорта відповідача (а.с. 28-29); завірену позивачем копію паспорту та ідентифікаційного коду відповідача /а.с. 28-30/; банківську ліцензію № 92 від 10.10.2011 року /а.с. 32/; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо АТ «Універсал Банк» /а.с. 33), витяг зі статуту ПАТ «Універсал Банк» /а.с. 33-35/.
Довідкою про наявність рахунку від 28 лютого 2024 року підтверджено, що відповідачу відкрито рахунок № НОМЕР_2 ; НОМЕР_1 , тип рахунку - Чорна картка, валюта рахунку UAH, статус картки активна до 11/24 /а.с. 90/.
З довідки про розмір встановленого кредитного ліміту вбачається, що 21.08.2020 відповідачу встановлена сума кредитного ліміту в розмірі 15000,00 грн, 06.10.2020 - 20000,00 грн, 29.01.2021 - 50000,00 грн; 09.01.2022 - 80000,00 грн, 25.02.2022 - 60103,00 грн /а.с. 96/.
Банком було надано виписку по рахунку відповідача, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , користувалась отриманою кредитною карткою та частково погашала утворену заборгованість, що, у свою чергу, свідчить про отримання останньою кредитної картки з кредитним лімітом з подальшим його збільшенням /а.с. 67-77/.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно ч.1 ст. 651 ЦК України зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
За ч. 3 ст. 653 ЦК України в разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст.3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).
Згідно із ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст.12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20.
В силу ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В порядку ч.ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З наведених обставин справи вбачається, що між сторонами 20 серпня 2020 року було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису. Прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором АТ «Універсал Банк» виконало своєчасно і повністю, надавши кредитні ресурси в повному обсязі. Як вбачається із виписки про рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 , остання користувалась кредитними коштами та частково сплачував заборгованість за договором, що підтверджує факт укладення кредитного договору, що не спростовано доводами апеляційної скарги відповідача, як не спростовано і розрахунку заборгованості та відсутності заборгованості.
В матеріалах справи відсутні докази щодо оспорювання кредитного договору чи визнання його недійсним в судовому порядку.
За таких обставин, суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті, правильно визначився з характером спірних правовідносин та вірно застосував норми права, та як наслідок дійшов правомірного висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором, яка обґрунтована доказами, наявними у матеріалах справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів «monobank», витяг з тарифів чорної картки «monobank», паспорт споживчого кредиту чорної картки «monobank», які містяться в матеріалах справи, не містять підпису відповідача та позивачем не доведено, що саме ці Умови і правила обслуговування в AT «Універсал Банк», тарифи, розуміла відповідач, ознайомившись і погодившись з ними, підписуючи анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки зі змісту Анкети-заяви, яка була підписана відповідачем 20 серпня 2020 року року вбачається, що клієнт (відповідач) підписанням цього договору підтверджує, що вона ознайомлена з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення (п.1). Окрім цього в п.3 анкети-заяви, відповідач беззастережно погоджується з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погоджується з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє її шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. Також у п.3 Заяви зазначено, що пільговий період за користування кредитним лімітом становить до 62 днів, у разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нарахована відсоткова ставка 3,2% на місяць.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що відповідач не знала чи не була ознайомлена зі змістом Умов і правилами надання банківських послуг. Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про доведеність існування між сторонами у справі договірних обов'язань та суми боргу, яка вказана у виписці по рахунку та у розрахунку заборгованості і в позовній заяві.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що представник позивача надав до суду зазначену вище виписку, як доказ, в порушення вимог ст. 83 ЦПК України, відхиляються судом апеляційної інстанції виходячи з такого.
Процесуальні вимоги до відповіді на відзив регламентовані ст. 179 ЦПК України, відповідно до ч. 3 якої визначено, що до відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частиною третьою - п'ятою ст. 178 ЦПК України (відзив).
П. 1 ч. 5 ст. 178 ЦПК України передбачене право учасника цивільної справи подавати разом з відзивом (а в контексті положень ч. 3 ст. 179 ЦПК України разом з відповіддю на відзив) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.
Крім цього, право позивача підготувати та направити іншим учасникам справи докази, на яких у відповіді на відзив ґрунтуються його заперечення і мотиви їх визнання або відхилення регламентовані положеннями ч. 4 ст. 179 ЦПК України.
При цьому, положення ч. 5 ст. 279 ЦПК України, на які посилається представник відповідача, не регламентують те, що у разі подання учасником справи клопотання про розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін, такий учасник справи підтверджує про подання до суду всіх наявних у нього доказів.
Системний аналіз наведених положень дає підстави стверджувати, що позивач, звертаючись в суд з позовом, подає докази, які на його переконання є необхідними для захисту його порушеного (невизнаного) права, однак, в залежності від доводів сторони Відповідача, з метою їх спростування, керуючись принципом змагальності сторін, має право разом з відповіддю на відзив подати докази, якими обґрунтовує свою позицію.
Таким чином, доводи представника відповідача в цій частині є необґрунтованими та не заслуговують на увагу.
За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження, суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заявлених позовних вимог. Вказане, у свою чергу, дає підстави апеляційному суду для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції понесені відповідачем судові витрати пов'язані з апеляційним переглядом справи компенсації не підлягають.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Іванківського районного суду Київської області від 21 березня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: Т.О. Невідома
Н.В. Поліщук