Справа №361/3155/24Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/1498/2025
23 січня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024116130000142, по обвинуваченню:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий, востаннє вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2021 року до покарання у виді штрафу 17000 грн., який не сплачено,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, за апеляційною скаргою прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2024 року,-
Вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2024 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік, з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України
По справі вирішено питання про речові докази та судові витрати.
За вироком суду ОСОБА_7 визнаний винуватим у тому, що він 23 березня 2024 року приблизно об 11 годині, рухаючись з м. Бровари в сторону смт. Калинівка через село Перемога, поблизу ТОВ «Асканія Флора» підібрав по дорозі полімерний зіп-пакет, в якому знаходилась особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP масою 0,648 г., помістив до кишені куртки та став незаконно зберігати для власного вживання без мети збуту, до моменту її вилучення працівниками поліції 23 березня 2023 року об 11.35 год. неподалік будинку №9/1 по провулку Чернігівська в смт. Калинівка Броварського району Київської області.
Суд кваліфікував дії ОСОБА_7 по ч.1 ст.309 КК України як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.
В поданій апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини кримінального правопорушення та правову кваліфікацію дій обвинуваченого, просить вирок суду скасувати через істотні порушення вимог кримінального процесуального законодавства, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання особі обвинуваченого, внаслідок м'якості.
В обґрунтування апеляційних вимог прокурор зазначає, що вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2021 року ОСОБА_7 було засуджено до покарання у виді штрафу 17000 грн., який він не сплачено. Вважає, що суд незаконно звільнив ОСОБА_7 від відбування покарання у виді штрафу, оскільки не уповноваженим вирішувати питання щодо умов та порядку відбування такою особою покарання, призначеного їй попередніми вироками, в тому числі на підставі положень ст.80 КК України.
При цьому, посилається на позицію Верховного суду, викладену в постанові від 02.11.2023 року (справа №521/528/22), з аналогічного питання.
Просить врахувати, що ОСОБА_7 був раніше неодноразово судимим, востаннє вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 30липня 2021 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу 17000,00 грн., який обвинуваченим не сплачено, тобто покарання не виконано.
Оскільки нове кримінальне правопорушення ОСОБА_7 вчинив в період невідбутого покарання, призначеного йому за попереднім вироком, суд безпідставно не застосував положення ст.71 КК України та не призначив покарання за сукупністю вироків.
За наведених обставин вважає, що звільнивши ОСОБА_7 від відбування покарання, призначеного йому за попереднім вироком у виді штрафу на підставі ст.80 КК України та не призначивши покарання за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК України, суд цим самим припустився істотних порушень кримінального процесуального законодавства.
Також вважає, що суд незаконно звільнив обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.
За результатами апеляційного розгляду просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання, а також звільнення від його відбування з випробуванням та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч.1 ст.309 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч.1 ст.71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків визначити, шляхом повного приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, покарання, призначеного за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2021 року, у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік та штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., який відповідно до ч.3 ст.72 КК України виконувати самостійно. В решті вирок залишити без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні та просила її задовольнити, обвинуваченого, який заперечував проти поданої апеляційної скарги та вважав вирок суду законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження, проаналізувавши апеляційні доводи, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Суд першої інстанції, діючи у відповідності до положень частини 3 статті 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювались, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу винного.
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення та правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.1 ст.309 КК України учасниками судового провадження не оспорюються та не оскаржуються, а тому у відповідності до положень ст.404 КПК України апеляційною інстанцією не перевіряються.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання в межах санкції ч.1 ст.309 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік,суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків, дані про особу обвинуваченого, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд обґрунтовано визнав активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 ,у обвинувальному акті не наведено та судом не встановлено.
Суд першої інстанції також дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.
Колегія суддів визнає обґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора про те, що суд першої інстанції неправильно застосував до обвинуваченого ОСОБА_7 положення ст.75 КК України та звільнив його від відбування призначеного йому покарання у виді обмеження волі з випробуванням.
Статтею 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, призначивши обвинуваченому покарання у виді обмеження волі, за відсутності передбачених законом підстав ухвалив рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.
Зокрема, звільняючи обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, судом не надано належної оцінки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до категорії кримінальних проступків, та даним про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив нову кримінальне правопорушення.
На підтвердження неможливості виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання свідчить і те, що за наданою прокурором інформацією, яка не заперечується обвинуваченим, на даний час на розгляді Броварського міськрайонного суду також перебуває обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, що свідчить про його схильність до продовження протиправної діяльності.
За наведених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду про застосування положень ст.75 КК України та звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням ухвалене за відсутності передбачених для цього законних підстав, що свідчить про неправильне застосування кримінального закону та істотні порушення кримінального процесуального закону.
Обґрунтованими також є доводи апеляційної скарги прокурора про те, що суд припустився порушень закону при призначенні покарання.
Як убачається із матеріалів провадження, ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий, востаннє за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2021 року за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу 17000 грн., який як на момент винесення оскаржуваного вироку, так і на даний час не виконано, що підтверджується листом в.о. начальника Броварського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» у м.Києві та Київській області ОСОБА_9 №22-2/4414/24 від 17 червня 2024 року та не заперечувалось самим обвинуваченим під час апеляційного розгляду.
Кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_7 за новим вироком, вчинено ним 23.03.2024 року.
Суд першої інстанції не встановив законних підстав для призначення ОСОБА_7 покарання за сукупністю вироків на підставі стю71 КК України, оскільки визнав, що ОСОБА_7 підлягає звільненню від відбування покарання на підставі ст.80 КК України у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками.
За приписами ч.1 ст.74 КК України звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом. Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано у строк 2 роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі. Частинами 3, 4 цієї статті визначено, що перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину. Тобто для звільнення від відбування покарання, у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку, необхідно встановити обставини, що дають підстави для прийняття такого рішення, ухвалення якого регламентується стаття 537, 539 КПК України. Як убачається з матеріалів судового провадження, як на час постановлення оскаржуваного вироку, так і на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відсутні дані про те, що ОСОБА_7 відповідним рішенням суду звільнено від відбування покарання чи він відбув це покарання, а тому висновки суду про те, що ОСОБА_7 підлягає звільненню від відбування покарання на підставі ст.80 КК України у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку,не грунтується на вимогах закону. Відповідно до ч.1 ст.71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Оскільки нове кримінальне правопорушення ОСОБА_7 вчинив в період невідбутого покарання, призначеного йому за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2021 року,йому необхідно призначити остаточне покарання за сукупністю вироків за правилами ст.71 КК України, що не зробив суд першої інстанції.
З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та даних про особу винного, наявності обставин, що пом'якшують покарання, та відсутності обставин, що обтяжують покарання, колегія суддів вважає за необхідне призначити ОСОБА_7 по ч.1 ст.309 КК України покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.71 КК України остаточне покарання ОСОБА_7 за сукупністю вироків визначити, шляхом повного приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, покарання, призначеного за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2021 року, яке буде достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до положень ст.409 КПК України неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції.
Необхідність застосування більш суворого покарання згідно п.2 ч.1 ст.420 КПК України є підставою для скасування вироку суду в цій частині та ухвалення нового вироку.
З цих підстав апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 420, ч.15 ст.615 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_10 - задовольнити.
Вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2024 року, ухвалений щодо ОСОБА_7 - скасувати.
Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 309 КК України покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків призначити, шляхом повного приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, покарання, призначеного за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2021 року, визначивши його у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік та штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., який відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України виконувати самостійно.
В решті вирок залишити без змін.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 обраховувати з дня прибуття і постановки на облік у виправному центрі.
Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.
Копію вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.
Судді:
________________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4