23 січня 2025 року справа № 280/2890/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
за участю секретаря судового засідання Тарантюк А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року у справі №280/2890/24 (суддя Конишева О.В.) за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач) №00027680709 від 11.03.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що видаючи наказ про проведення фактичної перевірки, відповідач, в порушення вимог п. 81.1 ПК України, не вказав конкретні підстави для перевірки. Стверджував, що відповідачем не надано жодного доказу суду для підтвердження факту реалізації позивачем товару без застосування ПРРО, чи інших документів, що спростувало б твердження позивача про повернення товару комітенту, а всі висновки відповідача є лише припущенням.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року позовні вимоги позивача були задоволені, суд визнав протиправним та скасував оскаржене позивачем рішення відповідача.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, неналежну оцінку доказів, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що пункт 80.2 статті 80 ПК України виокремлює різні підстави для проведення контролюючим органом фактичної перевірки суб'єкта господарювання. Підставою для проведення фактичної перевірки, зокрема, згідно з підпунктом 80.2.4 пункту 80.2 статті 80 ПК України слугує неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками, що в спірному випадку і мало місце. До того ж, позивачем було допущено контролюючий орган до проведення перевірки, яка проводилась в присутності директора магазину.
В ході проведення фактичної перевірки було встановлено, що згідно діючого обліку товарних запасів, а саме електронного обліку товарних запасів за перевіряємий період з 02.02.2021 року по 02.02.2024 року на постійній основі з магазину № 3В-37-6 ТЦ «Майдан» за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, буд. 71, здійснюється повернення товарів, але документів, які б підтверджували вибуття цього товару з цього магазину контролюючому органу під час проведення перевірки не надано. Оскільки позивачем не надано документів, які б підтверджували вибуття товару саме з магазину у м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, буд. 71, хоч з урахуванням, що позивач повинен вести облік товарних запасів та мати в місці реалізації товару первинні документи, контролюючим органом було зроблено висновок, що цей товар не був не повернутий, а реалізований позивачем без застосування РРО/ПРРО, чим і було порушено пп.1,2 ст. 3 Закону № 265.
Відповідач вважає оскаржене позивачем рішення правомірним, а отже у суду не було законних підстав для його скасування.
Позивачем подано письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві позивач стверджує, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд повно встановив обставини справи та дав належну оцінку доказам, що подавалися обома сторонами. На думку позивача відсутні підстави для скасування законного рішення суду першої інстанції.
У відзиві зазначає, що відповідач не спростовує висновків суду, що ним не було підтверджено доказами існування підстав для призначення та проведення фактичної перевірки. Крім того, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснює свою господарську діяльність з реалізації ювелірних виробів в магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Договору комісії №52 від 28.12.2020 та Договору комісії №33-ТДК від 01.05.2023 та додаткових угод до них, в яких Сторонами виступають: ФОП ОСОБА_1 - Комісіонер, а ТОВ «ТД «Золотий Вік» - Комітент. Пунктом 3.3 Договорів визначені права Комісіонера серед яких є право повернути Комітенту одержаний Товар (окремі товарні позиції, одиниці, тощо), в разі неможливості його реалізації протягом 60 календарних днів з моменту його отримання, або в разі відсутності попиту на такий Товар. Товар повертається Комітенту за Актом прийому-передачі. Відповідно до наданих до матеріалів справи документів, протягом перевіряємого періоду (з 02.02.2021 по 02.02.2024) ФОП ОСОБА_1 повертав ТОВ «ТД «Золотий Вік» окремі позиції товару, що оформлювалось відповідними актами повернення товару, які надавались під час перевірки - до заперечень на акт перевірки та суду. Усі акти повернення товару складені в електронному вигляді з накладенням кваліфікаційного електронного підпису та містять всі необхідні та обов'язкові реквізити. Місцем складання актів повернення товару зазначено місто Запоріжжя, оскільки податкова адреса обох сторін договору є місто Запоріжжя. Саме зазначення в актах повернення товару «м. Запоріжжя», а ні «м.Чернівці» і стало для відповідача підставою про неврахування актів повернення товару від Комісіонера - ФОП ОСОБА_1 Комітенту - ТОВ «ТД «Золотий Вік» та висновку про те, що усі товари які відображені у цих актах повернення
фактично не були повернуті, та були реалізовані кінцевому споживачу без застосування ПРРО.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.
Представник позивача прохав залишити скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.
З матеріалів справи встановлено, що у зв'язку з наявністю інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків вимог чинного законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а саме подання ФОП ОСОБА_1 електронну копію фіскального звітного чеку РРО із нульовим показником, що може свідчити про порушення вимог чинного законодавства, яке підпадає під визначення п.п. 80.2.4 п. 80.2 ст.80, було повідомлено начальника ГУ ДПС у Чернівецькій області (копія службової записки а.с.158, т. 12), яким прийнято рішення про призначення фактичної перевірки
Наказ №126-п від 24.01.2024 про проведення фактичної перевірки прийнято на підставі ст.19-1, п.20.1. ст.20, п.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.4 п.80.2 ст.80, пп.69.2, 69.27 п.69 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України.
Згідно наказу та направлень №262, №263 від 24.01.2024, у період з 24.01.2024 року було проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 тривалістю 10 діб за період фінансової діяльності з 02.02.2021 року по 02.02.2024 рік.
Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області проведена фактична перевірка з питань дотримання вимог Податкового Кодексу України, Кодексу законів про працю України, Законів України від 06.07.95 №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями), від 01.06.2000 №1775-III “Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (зі змінами та доповненнями), від 19.12.95 №481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових вробив, рідин, що використовується в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями), постанови Правління Національного банку України від 29.12.17 №148 “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», (зі змінами та доповненнями) та інших нормативно-правових актів, результати якої викладено в акті фактичної перевірки від 02.02.2024 реєстраційний номер №1046/ж5/24-13-07-04/ НОМЕР_1 (зареєстрований 05.02.2024) ( а.с.164, т.12).
За результатами перевірки ГУ ДПС у Чернівецькій області зроблені висновки, що “…Згідно діючого обліку товарних запасів на постійній основі в магазині №ЗВ-3706, Чернівці, ТЦ “Майдан», АДРЕСА_1 вказано повернення товарів ФОП ОСОБА_1 ..
Зокрема, ФОП ОСОБА_1 не надано підтверджуючих документів щодо повернення товарів за період з 02.02.2021 року по 02.02.2024 року на загальну суму 22864861,58 грн, а саме з магазину №ЗВ-3706, Чернівці, ТЦ “Майдан» вул. Героїв Майдану, 71. Таким чином, встановлено нестачу товарів при реалізації ФОП ОСОБА_1 в магазині №ЗВ-3706, Чернівці, ТЦ “Майдан», вул. Героїв Майдану, 71 за період 02.02.2021 по 02.02.2024 на загальну суму 22864861,58 грн.
Порушено п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Позивач звернувся до Головного управління ДПС у Чернівецькій області із запереченнями на акт фактичної перевірки від 12.02.2024, які направлені поштою 16.02.2024. (а.с.116, 123 т.12).
За висновками Комісії з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок Головного управління ДПС у Чернівецькій області акт фактичної перевірки від 02.02.2024 реєстраційний №1046/ж5/24-13-07-04/ НОМЕР_1 (зареєстрований 05.02.2024) залишений без змін.
На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДПС у Запорізькій області було прийнято податкове повідомлення-рішення №00027680709 від 11.03.2024, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг у розмірі 1398470,57 грн..
Позивач вважає податкове повідомлення-рішення №00027680709 від 11.03.2024 протиправним, а тому звернувся до суду з позовом про його скасування.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку, що позивач надав суду достатньо доказів на спростування висновків контролюючого органу, що відображені в акті перевірки, тобто спростував доводи про допущені порушення вимог діючого законодавства, а отже, санкції спірним рішення застосовані до позивача безпідставно. До того ж, сума штрафної санкції була розрахована виключно із наданих позивачем відомостей щодо повернення товарів на суму 1398470,57 грн за період з 02.02.2021 по 31.12.2021 року та за період з 01.10.2023 по 02.02.2024. Тобто, відповідачем не аналізувалися залишки товару, не встановлено продаж товарів на зазначену суму, тобто не проводився детальний аналіз первинної документації.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
-пп.80.2.4 п.80.2 ст.80 ПК України неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками.
За доводами відповідача, підставою для проведення фактичної перевірки у спірному випадку слугував підпункт 80.2.4 пункту 80.2 статті 80 ПК України, а саме подання позивачем обов'язкової звітності із нульовими показниками.
В той же час, судом встановлено, що жодного доказу, який би свідчив про проведення позивачем розрахункових операцій, а саме, як зазначає відповідач, що позивачем у 2023 році подано електрону копію фіскального звітного чеку РРО із нульовим показником, що свідчило б про можливе порушення вимог чинного законодавства, яке підпадає під визначення п.п. 80.2.4 п. 80.2 ст.80, відповідачем суду надано не було. Сама по собі доповідна записка не доводить існування виявленого факту можливого порушення, без зазначення чітко коли, де, який фіскальний звітній чек був виданий позивачем.
Щодо виявлених під час фактичної перевірки порушень.
Відповідно до п.1,2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265), суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги;
Пунктом 12 ст.3 Закону № 265 визначено, що суб'єкти господарювання зобов'язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Відповідно до Закону №265 та Податкового кодексу України (далі - Кодекс) було розроблено Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 року №496 (далі - Порядок).
Згідно пунктів 1, 2 розділу ІІ Порядку, ведення обліку товарних запасів ведеться за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі.
Облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід'ємною частиною такого обліку.
ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об'єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об'єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об'єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об'єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід'ємною частиною такого обліку.
Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов'язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.
Форма обліку ведеться за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі.
Згідно пунктами 10,11 розділу II Порядку встановлено, що форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об'єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.
Такі документи щомісячно групуються в хронологічному порядку їх відображення у Формі обліку та/або підшиваються для подальшого зберігання разом із Формою обліку, в якій інформацію про такі документи відображено.
Форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред'явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).
Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такої ФОП.
Форма обліку в електронній формі на вимогу посадових осіб контролюючого органу має бути візуалізована у форматі, який дозволяє такій особі здійснити його перегляд та/або копіювання.
Як стверджує відповідач, документів, які б підтверджували вибуття товару з магазину контролюючому органу під час проведення перевірки не надано. А оскільки позивачем не надано документів, які б підтверджували вибуття товару саме з магазину № 3В-37-6 ТЦ “Майдан» і саме з адреси: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, буд. 71, контролюючим органом було зроблено висновок, що цей товар не був повернутий Комітенту, який його йому передав за договором комісії, та є таким, що реалізований без застосування РРО/ПРРО, відповідно видача розрахункового документу також не здійснювалась, що і є порушенням пп.1,2 ст. 3 Закону № 265.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснює свою господарську діяльність з реалізації ювелірних виробів в магазині “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Договору комісії №52 від 28.12.2020 та Договору комісії №33-ТДК від 01.05.2023 та додаткових угод до них, в яких Сторонами виступають: ФОП ОСОБА_1 - Комісіонер, а ТОВ “ТД “Золотий Вік» - Комітент.
Відповідно до п.1.1 Договорів, Комісіонер на умовах, визначених даним Договором і чинним законодавством України, зобов'язується укласти від свого імені та за рахунок Комітента правочини:
з реалізації або забезпечення реалізації Товарів Комітента (ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, годинники, біжутерія, тощо - що надалі у своїй сукупності іменується як “Товар»);
на покупку у споживачів вживаних ювелірних виробів (в тому числі, побутових виробів з дорогоцінних металів, годинників, біжутерії, тощо), на умовах передбачених цим Договором (далі - “Вживані ювелірні вироби»), а Комітент зобов'язується прийняти надані послуги, і сплати Комісіонеру винагороду за виконання даного Договору та відшкодувати вартість витрат Комісіонера.
Так, відповідно до п.1.4 Договорів, перелік товарів Комітента, продаж яких здійснює Комісіонер відповідно до умов даного Договору, зазначаються Сторонами в актах приймання-передачі, які є невід'ємною частиною даного Договору.
Пунктом 3.3 Договорів визначені права Комісіонера, серед яких є право повернути Комітенту одержаний Товар (окремі товарні позиції, одиниці, тощо), в разі неможливості його реалізації протягом 60 календарних днів з моменту його отримання, або в разі відсутності попиту на такий Товар. Товар повертається Комітенту за актом прийому-передачі.
Судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду (з 02.02.2021 по 02.02.2024) ФОП ОСОБА_1 повертав ТОВ “ТД “Золотий Вік» окремі позиції товару, що оформлювалось відповідними актами повернення товару, які надавались контролюючому органу під час перевірки та до заперечень на акт перевірки.
Усі акти повернення товару складені в електронному вигляді з накладенням кваліфікаційного електронного підпису та містять наступні обов'язкові реквізити:
назва документа - “акт повернення товару»;
дата складання - зазначена;
назва підприємства, від імені якого складено документ - “ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ"ЗОЛОТИЙ ВІК", в особі директора ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 »;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції - зазначена;
посада і прізвище (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення - “Директор ТОВ “ТД ЗОЛОТИЙ ВІК» ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 »;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції - “документи з обох сторін підписані КЕП»;
підстава - “повернення товару на підставі договору комісії».
Місцем складання актів повернення товару зазначено місто Запоріжжя, оскільки податкова адреса обох сторін договору є місто Запоріжжя.
Саме зазначення в актах повернення товару “м. Запоріжжя», а ні “м.Чернівці» і стало для відповідача підставою про неврахування актів повернення товару від Комісіонера - ФОП ОСОБА_1 Комітенту - ТОВ “ТД “Золотий Вік» та формування висновку, що усі товари, які відображені у цих актах повернення, фактично не були повернуті, а були реалізовані кінцевому споживачу без застосування ПРРО.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що місце складання актів повернення товару не є обов'язковим реквізитом первинного документу відповідно до ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».
Так, за наявності всіх обов'язкових реквізитів, відсутність /помилка або інші недоліки в актах повернення, що стосуються зазначення місця складання в актах повернення товару не позбавляє можливості контролюючий орган встановити зміст та обсяг господарської операції, ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, визначити періоди складання документів, назву підприємства, від імені якого складено документ, що дозволило б контролюючому органу підтвердити або спростувати чи дійсно відбувалася позивачем реалізація повернутого за документами товару.
Актом фактичної перевірки підтверджується, що під час перевірки був наданий “флеш носій з електронним веденням товарного обліку», який знаходився у приміщені магазину, де здійснюється реалізація товару. У формі обліку відображено всі надані до перевірки акти.
Відповідно до ст.8 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV, юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Як зазначає позивач, інспекторам, які проводили перевірку неодноразово пояснювали, що первинні документи та форма обліку товарних запасів ведеться ФОП ОСОБА_4 в електронній формі.
На вимогу контролюючого органу позивач надав електрону Форму обліку товарних запасів, залишки товару на комісії станом на 25.01.2024 та первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, які знаходяться на реалізації станом на 25.01.2024 та які вибули з реалізації станом на 25.01.2024 у форматі візуалізації для перегляду та копіювання шляхом фотофіксації. Також, ФОП ОСОБА_1 на вимогу контролюючого органу надав договір суборенди нежитлових приміщень № 04/3-ЧГ/23-К від 31.10.2023, заяву про реєстрацію ПРРО з квитанцією, виписки по терміналу (УкрСиб), договір торговельного еквайрингу №1 з 22.09.2021 з додатково угодою №1 від 22.01.2021 до нього (УкрСиб), трудові договори з найманими працівниками, накази про прийняття на роботу та банківські виписки. А також акти про прийняття товару та повернення товару. Дані обставини підтверджуються листом позивача про надання документів від 25.01.2024 (а.с.70, 71 т.1).
ОСОБА_1 , як ФОП на спрощеній системі оподаткування - 3 група, зобов'язаний вести облік товарних запасів, визначений Порядком ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 року №496.
Документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує подію повернення товару з реалізації за договором комісії є акт повернення товару. Ці первинні документи внесені в облік товарних запасів ФОП ОСОБА_1 та відповідно надавались під час проведення перевірки, разом з запереченням на акт перевірки та суду.
В актах приймання-передачі товару на комісію, також зазначено місце складання акту - м.Запоріжжя, і контролюючий орган прийняв такі документи без зауважень, та не наполягає на тому, що товар не був переданий ФОП ОСОБА_1 для реалізації в магазині “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 .
Якщо товар був реалізований без документів, відповідач мав би встановити нестачу товару, відсутність його на місті реалізації, надати докази кому, коли було реалізовано товар, тобто довести факт реалізації товару.
Судом також встановлено, що сума штрафної санкції була розрахована виключно із наданих позивачем відомостей щодо повернення товарів на суму 1398470,57 грн за період з 02.02.2021 по 31.12.2021 року та за період з 01.10.2023 по 02.02.2024. Тобто, відповідачем не аналізувалися залишки товару, не встановлено продаж товарів на зазначену суму, тобто не проводився детальний аналіз первинної документації.
Отже, відповідачем не доведено виявлене під час перевірки правопорушення щодо видачі позивачем розрахункових документів не встановленої форми на загальну суму 1398470,57 грн..
З урахуванням викладеного вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, а позивачем надано докази на спростування висновків контролюючого органу, що зроблені під час фактичної первірки. Суд першої інстанції обгрунтовано скасував спірне рішення відповідача.
В межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду першої інстанції не спростовують, тому апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ст.ст.322, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року у справі №280/2890/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені 23.01.2025р..
Повний текст постанови виготовлено 27.01.2025р..
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак