ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
20 вересня 2010 року 09:20 № 2а-2187/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В при секретарі Денисенко Ю.М., за участю представників сторін:
від позивача: Калінчука Андрія Олександровича
від відповідача: Кліща Андрія Олеговича
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «ЕМСЕЛ»
до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва
прозобов'язання вчинити дії
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 вересня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексу постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕМСЕЛ»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про зобов'язання державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва прийняти декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 року, грудень 2009 року та уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за жовтень 2009 року.
Під час судового розгляду справи, позивач уточнив свої позовні вимоги і просив суд зобов'язати відповідача зареєструвати та внести в електронну базу податкової звітності платника податку на додану вартість інформацію з податкових декларацій товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМСЕЛ»з податку на додану вартість разом з додатками за листопад 2009 року, грудень 2009 року та уточнюючий рахунок з податку на додану вартість за жовтень 2009 року та зобов'язати вчинити дії щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача за звітні періоди.
Позовні вимоги обґрунтовано неправомірністю дій державної податкової інспекції з невизнання податкових декларацій позивача з податку на додану вартість податковою звітністю, оскільки податкові декларації подавались за встановленою формою, містили всі обов'язкові реквізити та додатки, підписані керівництвом та скріплені печаткою підприємства.
Відповідач проти позову заперечив з огляду на те, що при відпрацюванні податкових декларацій товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМСЕЛ»з податку на додану вартість за листопад, грудень 2009 року виявлено нарахування податків неадекватних задекларованим валовим доходам. Проте, дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника. Згідно засідання робочої групи державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва по відпрацюванню податкової звітності, декларації позивача з податку на додану вартість за листопад, грудень 2009 року не визнані податковою звітністю.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, представник відповідача проти позову заперечив.
Відповідно до приписів статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні оголошувалась перерва у зв'язку із необхідністю отримання додаткових доказів у справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕМСЕЛ»до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва подано податкові декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 року, грудень 2009 року та уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за жовтень 2009 року.
Проте листами державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 28.01.2010 №3240/10/15-311 та №3245/10/15-311 товариство з обмеженою відповідальністю «ЕМСЕЛ»повідомлено, що декларації з податку на додану вартість за листопад, грудень 2009 року не визнані податковою звітністю і підлягають поверненню. З названих листів державної податкової інспекції вбачається, що декларації за листопад, грудень 2009 року заповнені всупереч Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за №250/2054 із змінами та доповненнями. При відпрацюванні податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМСЕЛ», яке зареєстровано за адресою масової реєстрації та за результатами аналізу показників податкової звітності, виявлено нарахування податків неадекватних задекларованим валовим доходам. Згідно засідання робочої групи державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва по відпрацюванню податкової звітності, декларації з податку на додану вартість за листопад та грудень підлягають поверненню, у зв'язку з чим позивачу запропоновано надати нові податкові декларації за звітні періоди, оформлені належним чином.
За посиланням представника позивача, зазначені листи державної податкової інспекції товариство з обмеженою відповідальністю «ЕМСЕЛ»не отримувало. Представником державної податкової інспекції не надано суду доказів щодо надіслання цих листів на адресу позивача.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведенні міркування та заперечення, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковим періодом для складання декларацій з податку на додану вартість до податкових органів є один календарний місяць.
Згідно абзацу «а»підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу або оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
За таких обставин, названий Закон зобов'язує орган держаної податкової служби у разі звернення до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію повідомляти платнику податків підстави неприйняття попередньої декларації.
Ознайомившись з примірниками декларацій з податку на додану вартість за листопад, грудень 2009 року, які позивачем надано на адресу державної податкової інспекції, судом не встановлено відсутності обов'язкових реквізитів, підпису відповідної посадові особи та печатки платника податків.
При цьому, посилання відповідача як причину для неприйняття податкової звітності на те, що товариство з обмеженою відповідальністю «ЕМСЕЛ зареєстровано за адресою масової реєстрації та неадекватність показників податкової звітності, не приймається судом до уваги, оскільки зазначені підстави не передбачені підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Вимоги щодо оформлення, заповнення, подання податкової декларації з податку на додану вартість визначені Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за №250/2054 із змінами та доповненнями.
Суд зазначає, що відповідно до положень підпункту 3.4 пункту 3 названого Порядку платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується, зокрема, підписом відповідальних осіб та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до приписів підпункту 2.1.4 пункту 2.1, підпункту 2.2.1 пункту 2.2. статті 2, підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий орган, як контролюючий орган стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, має право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати цих податків і зборів. При цьому, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо, зокрема, дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків, до останнього застосовується певна відповідальність.
За таких обставин, Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначає певний механізм контролю платників податків з боку органів державної податкової служби за правильністю визначення сум податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
А отже державній податковій інспекції у разі наявності сумнівів в правильності визначення податкових зобов'язань платником податків необхідно діяти саме у спосіб, визначений законом для таких випадків.
Враховуючи, що у спірних правовідносинах підстави для неприйняття податкової звітності, визначені відповідачем, не відповідають положенням підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позовні вимоги позивача в частині зобов'язання державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва визнати податкові декларації товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМСЕЛ»з податку на додану вартість за листопад 2009 року, грудень 2009 року як податкову звітність підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд зазначає, що декларацію з податку на додану вартість за листопад 2009 року подано позивачем 19.01.2010 (підтверджується вхідним штампом відповідача), тобто з пропущенням строку, встановленого абзацом «а»підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що є підставою для застосування до платника податків штрафних санкцій, передбачених підпунктом 17.1.1 пунктом 17.1 статті 17 названого Закону.
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМСЕЛ»про зобов'язання державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва прийняти уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за жовтень 2009 року не підлягають задоволенню, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що відповідний розрахунок не визнаний державною податковою інспекцією як податкова звітність.
Позовні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача без відповідного розгляду внести в електронну базу податкової звітності платника податків певну інформацію та зобов'язання вчинити дії щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача за звітні періоди не підлягають задоволенню, оскільки є формою втручання в дискреційні повноваження державної податкової інспекції та виходять за межі завдань адміністративного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню лише в частині зобов'язання відповідача визнати податкові декларації товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМСЕЛ»з податку на додану вартість за листопад 2009 року, грудень 2009 року як податкову звітність. В іншій частині позов не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 11, 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Зобов'язати державну податкову інспекцію у Печерському районі міста Києва визнати податкові декларації товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМСЕЛ»з податку на додану вартість за листопад 2009 року, грудень 2009 року як податкову звітність.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.В. Літвінова