22 січня 2025 року м. Дніпросправа № 160/26912/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 ( суддя Златін С.В.) в адміністративній справі №160/26912/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до суду, в якому просить:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо несвоєчасних та неналежних організації, підготування, складання списків, складання, оформлення та подання довідки про розмір грошового забезпечення для призначення(перерахунку) пенсії щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , з 22.01.2024 року.
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та належно оформити за формою згідно із Додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 року, нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , з 22.01.2024 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та ст.7 Закону України «Про Державний бюджет Україна на 2023 рік», з врахуванням та обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення(надбавки, доплати, підвищення), премії та загальної суми в наступних розмірах: - посадовий оклад(водій, ВОС 790037) - 4290 гривень 00 копійок; - оклад за військове(спеціальне) звання(старший солдат) - 910 гривень 00 копійок; - процентна надбавка за вислугу років 25% - 1300 гривень 00 копійок; - надбавка за виконання особливо важливих завдань(надбавка за особливості проходження служби) 65% - 4225 гривень 00 копійок; - премія 523% - 33995 гривень 00 копійок; - додаткова винагорода відповідно до ПКМУ № 168 від 28.02.2022 року - 30000 гривень 00 копійок; - ВСЬОГО - 74720 гривень 00 копійок; та яку негайно подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, направивши засвідчену належним чином копію зазначеної довідки позивачу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції під час прийняття ухвали не взято до уваги того, що вказане свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, як і диплом, в даному випадку, підтверджують кваліфікацію, яку заробив наполегливою працею, якої позбавити може лише смерть. Саме це питання щодо ОСОБА_3 персонально вже досліджено Верховним Судом у постанові від 13 квітня 2022 року, справа № 160/11095/20, адміністративне провадження № К/9901/25099/21, де Верховний Суд вказує: «… Окремо колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції, стверджуючи про те, що ОСОБА_3 (особа яка представляє інтереси позивача на підставі нотаріально посвідченої довіреності) діє у статусі адвоката не врахував положень частини другої статті 57 КАС України, згідно якої у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність. За правилами, встановленими статтею 59 цього Кодексу, повноваження представників сторін та інших учасників справи підтверджуються, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. В контексті наведеного, колегія суддів вважає слушними аргументи скаржника про те, що повернення(залишення без розгляду після відкриття провадження у справі з підстав неусунення недоліків позовної заяви) заяв(скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи(скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень. …». Підстав відступу від даної правової позиції не існує. На вказаному наголошено у п.п.3.6. Заяви-клопотання № 1 від 16.11.2024 року(знаходиться у матеріалах справи), але лишилося проігноровано судом першої інстанції без жодної мотивації.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи те, що нотаріально посвідчена довіреність видана позивачем саме адвокату Чернешу Дмитру Сергійовичу, про що прямо вказано у довіреності, а також те, що Чернеш Дмитро Сергійович станом на день видання довіреності та подання позовної заяви не має статусу адвоката (право на зайняття адвокатською діяльністю Чернеш Дмитра Сергійовича припинено згідно п.4 ч.1 ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 13.06.2019 року), то позовна заява підписана від імені позивача особою, яка не має права підписувати її, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
За нормами ч. 2 ст. 57 КАС України, у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Відповідно до ч.2 ст.43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи (п.1 ч.1 ст.59 КАС України).
За наведеним у п.20 ч.1 ст.4 КАС України визначенням, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до ч.1-3 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з п.3 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
З аналізу наведених норм вбачається, що нормами КАС України, у справах незначної складності допускається представництво на підставі довіреності, до яких належать справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Крім того, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Таким чином, у даній справі представником позивача може бути будь-яка фізична особа, незалежно від того чи є вона адвокатом чи не є адвокатом.
З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не врахував зазначених особливостей представництва у малозначних справах.
Аналогічна за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03.06.2022 у справі № 160/12710/20.
Відповідно до довіреності від 17.10.2023, посвідченої приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Соболєвою Л.А., адвокат Черниш Дмитро Сергійович має право діяти в усіх судах України в інтересах позивача, тобто й у Дніпропетровському окружному адміністративному суді, який входить до складу єдиної системи судоустрою України.
Колегія суддів констатує, що повноваження представника чітко, повно та зрозуміло викладені у довіреності від 17.10.2023.
Статтею 59 КАС України, визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», № 47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).
При цьому, Європейський суд з прав людини провів певну лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99, пункт 25).
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).
Крім того, за висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 13.04.2022 у справі № 160/11095/20, судом зазначено: «проаналізувавши підстави для залишення позовної заяви без руху, та як наслідок залишення її без розгляду, предмет та підстави позову, а також доводи позивача, зазначені в письмових запереченнях, колегія суддів вважає, що такі недоліки можуть бути усунуті в процесі підготовки справи до судового розгляду, оцінені при вирішені справи по суті, проте не впливають на оцінку обставин, які стали підставою для відкриття провадження у справі.
Окремо колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції, стверджуючи про те, що Чернеш Д.С. (особа яка представляє інтереси позивача на підставі нотаріально посвідченої довіреності) діє у статусі адвоката не врахував положень частини другої статті 57 КАС України, згідно якої у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
За правилами, встановленими статтею 59 цього Кодексу, повноваження представників сторін та інших учасників справи підтверджуються, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
В контексті наведеного, колегія суддів вважає слушними аргументи скаржника про те, що повернення (залишення без розгляду після відкриття провадження у справі з підстав неусунення недоліків позовної заяви) заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.»
Таким чином, висновки суду першої інстанції про не додання до адміністративного позову належним чином оформлених документів, які б підтверджували повноваження адвоката на підписання процесуальних документів від імені позивача, не знаходять свого обґрунтованого підтвердження.
Доводи апеляційної скарги колегією суддів приймаються у якості належних.
Колегія суддів вважає, що залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції припустився надмірного формалізму та порушив норми процесуального права.
Згідно п. ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Тому, наявні підстави для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 243, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 в адміністративній справі №160/26912/24 скасувати.
Справу направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили 22 січня 2025 року та оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення виготовлено 24 січня 2025 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова