ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
03 грудня 2009 року 11:35 № 2а-2276/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В при секретарі судового засідання Денисенко Ю.М., за участю представників сторін:
від позивача: Стасюк Ольги Михайлівни, Пилипенко Ірини Вікторівни
від відповідача: Лісогор Тамари Миколаївни, Колісниченко Інни Василівни
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна житло-сервіс"
до Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва
про визнання нечинним податкове повідомлення-рішення від 02.03.09р. №0000172390/0
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03 грудня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини четвертої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна Житло-сервіс»звернулось з позовом до державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення форми «Р»від 02.03.2009 №0000172390/0.
16.11.2009 через канцелярію суду позивачем було направлено заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просив суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 02.03.2009 №0000172390/0.
Позовні вимоги обґрунтовано неправомірністю висновків державної податкової інспекції про порушенням позивачем вимог Закону України «Про плату за землю», оскільки товариство з обмеженою відповідальністю «Україна Житло-сервіс»не є власником земельних ділянок, зайнятих під переданий йому житловий та нежитловий фонд, власником якого є Дніпровська районна у місті Києві рада, не набула права постійного користування цими ділянками, яке в силу пункту 2 статті 92 Земельного кодексу України можуть набувати лише підприємства, що належать до державної або комунальної форми власності, та права оренди цих ділянок, та як згідно рішень органу місцевого самоврядування вони були передані позивачу в оперативне управління на утримання та експлуатаційне обслуговування, а не в орендне користування для провадження підприємницької діяльності.
Позивачем було зазначено, що він не є суб'єктом плати на земельні ділянки, зайняті під житловий та нежитловий фонд, переданий йому на утримання та експлуатаційне обслуговування на підставі рішення органу місцевого самоврядування.
Окрім цього позивачем було зазначено, що відповідно до положень статті 125 Земельного Кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. На думку позивача, враховуючи, що у нього відсутні документи, що посвідчували б право власності, постійного користування або оренди вищезазначених земельних ділянок, зайнятих під переданий йому житловий та нежитловий фонд, оскільки йому були передані не землі, а лише будинки громадської та житлової забудови з їх при будинковими територіями на утримання та обслуговування, а не користування, а тому не має підстав для нарахування та сплати податку на землю товариству з обмеженою відповідальністю «Україна Житло-сервіс».
Відповідач проти позову заперечив з посиланням на порушення позивачем положень статей 14 та 15 Закону, зокрема, заниженням та несплатою земельного податку.
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна Житло-сервіс»звернулось з позовом до державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р»від 02.03.2009 №0000172390/0.
Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва на підставі направлення на перевірку від 31.01.2008 № 2451 з 31.12.2008 по 30.01.2009 проведено перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Житло-сервіс», термін проведення перевірки був продовжений з 02.02.2009 по 12.02.2009 на підставі наказу державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва від 02.02.2009 №112. За результатами перевірки складено акт від 19.02.2009 №431/23/815-32772152, та прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 02.03.2009 №0000172390/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 476 729,97 (у тому числі 317 706,65 грн. основного платежу та 159 023,32 грн. штрафних санкцій).
Згідно висновків акту від 19.02.2009 №431/23/815-32772152 позивачем було порушено вимоги статті 15 Закону України «Про плату за землю», що призвело до заниження податкового зобов'язання та несплати земельного податку з 01.09.2007 по 31.12.2007 в сумі 141 268,25 грн. та з 01.01.2008 по 29.02.2008 в сумі 176 438,40 грн. Загальна сума заниженого податкового зобов'язання земельного податку за перевіряє мий період становить 317 706,65 грн.
Відповідно до пункту 7 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Основним документом, що регулює земельні відносини в Україні є Земельний кодекс України, а справляння плати за землю здійснюється відповідно до Закону України «Про плату за землю».
Статтею 206 Земельного кодексу України, встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Стаття 2 Закону України «Про плату за землю»визначає що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.
Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно статті 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.
Нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.
За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні.
За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно їх частці у власності на будівлю.
Стаття 15 зазначеного Закону визначає, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
З матеріалів справи вбачається, що в перевіряємому періоді з 01.07.2007 по 31.08.2007 та з 01.03.2008 по 30.09.2008 товариство з обмеженою відповідальністю «Україна Житло-сервіс»звітувало до державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва за земельні ділянки, зайняті під житлово ремонтно-експлуатаційні об'єднання ( ЖРЕО № 401, 402, 414, 416, 417), які обслуговують багатоповерхові забудови, підсобні будівлі, соціально-культурні заклади та інші будівлі, а також землі міста та приватні металеві гаражі. Загальна площа земельних ділянок -1 703 801,57 кв.м, з них землі житлової забудови займають 1 649 940,25 кв.м.
Згідно Рішення Дніпровської районної у місті Києві ради від 03.06.2004 № 157 товариству з обмеженою відповідальністю «Україна Житло-сервіс»з 01.07.2004 передано в оперативне управління, без права зміни власника, на утримання та експлуатаційне обслуговування житловий фонд ЖРЕО - 401, 402, 414, 416, 417 (вбудовані та прибудовані нежитлові приміщення, об'єкти благоустрою, службове та маневрене житло, майно зазначених ЖРЕО, окремі споруди, майстерні з обладнанням, тощо), який належить до комунальної власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва.
Відповідно до статті 4 Житлового кодексу України жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд.
Житловий фонд включає:
жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд);
жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд);
жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів);
жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд);
квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення).
До житлового фонду включаються також жилі будинки, що належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним об'єднанням, підприємствам і організаціям. Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік до цих будинків застосовуються правила, встановлені для громадського житлового фонду.
До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.
Згідно із частиною першою статті 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
Пунктом 5 статті 7 Закону України «Про плату за землю»встановлено, що податок за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, сплачується в розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до частини 1 і 2 цієї статті. Інші земельні ділянки, зокрема, зайняті нежитловим фондом, оподатковуються земельним податком на загальних підставах.
Розрахунки земельного податку за перевіряємий період виконані з урахуванням базової вартості 1 кв.м землі для відповідної економіко-планувальної зони, згідно Рішення Київської міської ради від 27.04.2000 № 104/825 «Про затвердження грошової оцінки земель міста Києва»та рішення Київської міської ради від 26.07.2007 № 43/1877 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва та Порядку її визначення», коефіцієнтів на функціональне використання землі (коефіцієнт - 1,00 до земель житлової забудови та коефіцієнт - 2,50 до площі землі пропорційній площі приміщення, що здаються в оренду), узагальнюючих локальних коефіцієнтів та щорічних коефіцієнтів інфляції.
При складанні податкових розрахунків земельного податку в 2007 - 2008 роках товариство з обмеженою відповідальністю «Україна Житло-сервіс»застосовувало пільгу у розмірі 99,0 відсотка для житлово-експлуатаційних організацій усіх форм власності, надану згідно рішень Київської міської ради про прийняття бюджетів міста Києва на 2007 - 2008 роки, а саме:
• розділу III пункту 1 додатку № 12 до рішення Київської міської ради від 28.12.2006 № 531/588 «Про бюджет м. Києва на 2007 рік», сума пільги складає у 2007 році - 210865,32 грн.;
• розділу II пункту 1 додатку № 13 до рішення Київської міської ради від 17.01.2008 № 3/4475 «Про бюджет м. Києва на 2008 рік», сума пільги складає у 2008 році - 421247.04 грн.
Перевіркою було встановлено, що уточнюючим розрахунком від 17.06.2008 № 179761 було зменшені податкові зобов'язання земельного податку за період з 01.09.2007 по 29.02.2008 на суму 352 133,52 грн.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Україна Житло-сервіс» надано пояснення від 30.01.2009 № 139 (вхідний номер відповідача № 1351/10 від 03.02.2009), згідно якого з 01.09.2007, на підставі розпорядження Дніпровської районної у місті Києві ради від 31.08.2007 № 171-Р «Про безоплатну передачу майна комунальної власності територіальної громади Дніпровського району з балансу Дніпровської районної у місті Києві ради на баланс КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду», майно комунальної власності територіальної громади Дніпровського району, яке перебувало на утриманні та обслуговуванні товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Житло-сервіс», було передано з балансу Дніпровської районної у місті Києві ради на баланс КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду».
Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Житло-сервіс»продовжувало перераховувати земельний податок з 01.09.2007 по 01.01.2008, згідно з договором від 01.04.2007 без номеру, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю «Україна Житло-сервіс»та КП Дніпровського району міста Києва «Фінансово-Розрахунковии центр «Дніпровський»про перерахування частини коштів, що надійшли від оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва.
Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 14.01.2008 по справі №2-А-9/1, розпорядження Дніпровської районної у місті Києві ради від 31.08.2007 №171-Р «Про безоплатну передачу майна комунальної власності територіальної громади Дніпровського району з балансу Дніпровської районної у місті Києві ради на баланс КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»визнано протиправним, а розпорядженням Дніпровської районної у місті Києві ради від 27.02.2008 №121-Р «Про виконання постанови Дніпровського районного суду від 14.01.2008 та скасування розпорядження Дніпровської районної у м. Києві ради №171-Р від 31.08.2007»було скасовано розпорядження Дніпровської районної у м. Києві ради від 31.08.2007 №171-Р «Про безоплатну передачу майна комунальної власності територіальної громади Дніпровського району з балансу Дніпровської районної у м. Києві ради на баланс КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»та розпорядженням Дніпровської районної у м. Києві ради від 18.03.2008 №147-р передано товариству з обмеженою відповідальністю «Україна Житло-сервіс»в оперативне управління.
Крім того, у відповідності до розпорядження Дніпровської районної у місті Києві ради від 03.04.2008 №206-р «Про врегулювання відносин між КП «Фінансово-Розрахунковии центр «Дніпровський»та товариством з обмеженою відповідальністю «Україна Житло-сервіс»КП «Фінансово-Розрахунковии центр «Дніпровський»було доручено перерахувати товариству з обмеженою відповідальністю «Україна Житло-сервіс»кошти, що надійшли від оренди комунального майна за період з 01.09.2007 по 01.04.2008, складено графік реструктуризації щомісячного погашення коштів в розмірі 3 735 133,68 грн. на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Житло-сервіс». Згідно пояснення КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»від 10.02.2009 №76-285 (яке наведено у додатку до акту), всі кошти були перераховані товариству з обмеженою відповідальністю «Україна Житло-сервіс»протягом 2008 року в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, перевіркою встановлено заниження податкового зобов'язання та несплату земельного податку в розмірі 317 706,65 грн., в т.ч.: за період з 01.09.2007 по 31.12.2007 в сумі 141268,25 грн. таз 01.01.2008 по 29.02.2008 в сумі 176 438,40 грн.
Згідно із частиною п'ятої статті 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Статтею 13 Закону України «Про плату за землю»передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності є договір оренди земельної ділянки.
Відповідно до статті 193 Земельного Кодексу України державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.
Державна реєстрація земельних ділянок, відповідно до статті 202 названого кодексу, здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин:
а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок;
б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.
Відповідно до Положення про ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.1993 №15, державний земельний кадастр включає, зокрема, дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі. Власники землі або землекористувачі щорічно подають відповідним органам дані про зміни, що відбулися у складі земель, які знаходяться у їх власності або користуванні.
Згідно із приписами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»:
- податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;
- податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки та за формою, встановленими законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, зокрема, у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.
Згідно даних державного земельного кадастру по юридичних особах товариство з обмеженою відповідальністю «Україна Житло-сервіс» станом на 14.12.2007 є землекористувачем земельних ділянок ЖРЕО-414 загальною площею 38 533,41 кв.м. Окрім цього згідно даних державного земельного кадастру по юридичних особах станом на 14.12.2007 за КП по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва закріплено земельні ділянки, зокрема, ділянки ЖРЕО Дніпровського району.
Як вже було зазначено вище у відповідності до розпорядження Дніпровської районної у місті Києві ради від 03.04.2008 №206-р «Про врегулювання відносин між КП «Фінансово-Розрахунковии центр «Дніпровський»та товариством з обмеженою відповідальністю «Україна Житло-сервіс»КП «Фінансово-Розрахунковии центр «Дніпровський»було доручено перерахувати товариству з обмеженою відповідальністю «Україна Житло-сервіс»кошти, що надійшли від оренди комунального майна (а саме майна : ЖРЕО - 401, 402, 414, 416, 417) за період з 01.09.2007 по 01.04.2008, складено графік реструктуризації щомісячного погашення коштів в розмірі 3 735 133,68 грн. на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Житло-сервіс». Згідно наявної у матеріалах справи інформації всі зазначені кошти були перераховані позивачу в повному обсязі. Із 01.03.2008 позивач сплачує земельний податок самостійно. Відповідно до статті 5 Закону України «Про плату за землю»об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар. Зважаючи на те що розпорядження Дніпровської районної у місті Києві ради від 03.04.2008 №206-р було виконано, а кошти, що надійшли від оренди комунального майна, за період за який оскаржуваним повідомленням-рішенням було донараховано податкове зобов'язання із сплати земельного податку та штрафних санкцій, були перераховані позивачу то позивач був зобов'язаний сплатити земельний податок, а тому відповідач при винесенні оскаржуваної рішення діяв обґрунтовано та в межах чинного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 2 зазначеного Кодексу передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінивши докази, які є у справі на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення форми «Р»державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва від 02.03.2009 №0000172390/0, а тому позов задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.В. Літвінова