27 січня 2025 року справа № 580/12330/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
11.12.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) (далі - відповідач) про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позов зазначив, що відповідач обмежив пенсію максимальним розміром. Вважає, що такі дії відповідача суперечать нормам законодавства. Рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2024 № 2- р(ІІ)/2024, справа № 3-123/2023(229/23) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис ст.2 Закону України від 8 липня 2011 року № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», зі змінами, що поширює свою дію на Закон України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі змінами.
Ухвалою суду від 27.12.2024 суд задовольнив частково заяву вх. від 24.12.2024 №60382/24 позивача, прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині позовних вимог про:
визнання протиправним і скасування рішення від 02.12.2024 про відмову у здійсненні перерахунку та виплати пенсії з 25.11.2024 без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, що установлені для осіб, які втратили працездатність, відповідно до рішення Конституційного Суду України №2-р(ІІ)/2024 від 20.03.2024, з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов'язання здійснити нарахування та виплату пенсії з 25.11.2024 без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, що установлені для осіб, які втратили працездатність, відповідно до рішення Конституційного Суду України №2-р(ІІ)/2024 від 20.03.2024 та з урахуванням раніше виплачених сум.
Повернув його позовну заяву щодо решти позовних вимог, які заявлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області. Вказану ухвалу відповідач отримав 27.12.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його електронний кабінет.
Відповідач правом подати відзив не скористався, про причини суд не повідомив.
Натомість 13.01.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву про відмову у задоволенні позову. Вказаний відзив суд не врахував при вирішенні спірних правовідносин, оскільки відкрив провадження у цій справі та прийняв до розгляду позовні вимоги в частині виключно до зазначеного вище відповідача.
Оцінивши доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Посвідченням від 06.09.2019 серії НОМЕР_2 підтверджується, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році (Категорія 1).
Згідно з посвідченням серіє НОМЕР_3 позивач є особою з інвалідністю І «Б» групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни. Пенсійним посвідченням серії НОМЕР_4 підтверджується, що йому призначена пенсія з інвалідності 1 «Б» групи.
Перерахунком пенсії станом на 28.02.2024 в пенсійній справі позивача станом на 01.03.2024 підтверджується розмір його пенсії з надбавками - 22129,86грн.
25.11.2024 позивач звернувся заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій просив перерахувати його пенсію з урахуванням нарахованої 01.03.2023 та 01.03.2024 індексації, проведеної на підставі постанов КМУ №168, №185, без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, що установлені для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.
Вказану заяву розглянув відповідач за принципом екстериторіальності та за результатами її розгляду виніс рішення від 02.12.2024 №232730013560 про відмову у перерахунку пенсії, посилаючись на п.3 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з яким максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, дострокової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Листом від 06.12.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомило позивачу про результат розгляду його заяви.
Тому позивач звернувся в суд з позовом.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд врахував, що позивачу призначена пенсія з інвалідності відповідно до ст.54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII). У подальшому позивач звернувся до органів ПФУ заявою про перерахунок його пенсії і зняття обмеження максимальним розміром, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Щодо вказаних обставин суд урахував.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 1210).
Вказаний Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статті 54 Закону №796-XII.
Пунктом 2.1 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок), визначений перелік документів, які подаються для призначення пенсії за віком, серед яких за бажанням пенсіонера може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно до п.4.2 Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Згідно з п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Відповідно до п.4.8 Порядку №22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.
Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року №55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».
Отже, відповідач зобов'язаний при надходженні заяви про призначення/перерахунок пенсії перевірити її відповідність вказаним вище вимогам законодавства та за результатами розгляду заяви особи не пізніше 10 днів прийняти рішення.
Встановлені обставини свідчать, що безпосередній розгляд заяви позивача від 25.11.2024 про перерахунок пенсії, а саме зняття обмеження максимальним розміром, як учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС та прийняття акту владно-розпорядчого характеру (результат) у формі рішення від 02.12.2024 №232730013560 про відмову у перерахунку пенсії
здійснив відповідач за принципом екстериторіальності.
Зазначеним рішенням відмовив позивачу у перерахунку пенсії, посилаючись на вказану вище норму ч.3 ст.27 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - ЗУ №1058-IV), згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Щодо обмеження пенсії максимальним розміром суд урахував.
Відповідно до ст.2 Закону України від 8 липня 2011 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - ЗУ №3668-VI) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Абзацом 1 п. 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» вказаного Закону передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Цей Закон набирає чинності з 1 жовтня 2011 року, крім абзацу одинадцятого підпункту 11 та абзацу сто тридцять восьмого підпункту 17 пункту 6 розділу II цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2012 року.
Позивачу призначена пенсія з інвалідності відповідно до вказаної вище норми Закону №796-XII 06.09.2021, тобто після набрання чинності вказаним вище Законом. Отже, на нього поширюються вимоги щодо обмеження пенсії максимальним розміром.
Водночас для вирішення спору суд також врахував висновки щодо застосування вказаних вище норм Закону, викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 5 вересня 2023 року у справі №120/1602/23 (адміністративне провадження №К/990/19348/23) щодо подібних правовідносин. Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки розмір пенсії позивача перевищив максимальний, що стало результатом перерахунку в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону №3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин необхідно застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. З огляду на вищезазначене Верховний Суд сформулював висновок про те, що норми статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" кореспондуються та узгоджуються з положеннями частини третьої статті 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відтак, на осіб, яким пенсія перераховується відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 зазначеного Закону, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим ж Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку; зазначені положення законів не визнавалися неконституційними, є чинними, а тому обов'язкові для застосування. Крім того, останні відповідають критерію якості закону, є чіткими та однозначними, а також мають легітимну мету.
Конституційний Суд України у рішенні від 20 березня 2024 року №2-р(II)/2024 справа № 3-123/2023(229/23) визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами.
У п.2 вказаного рішення зазначив, що припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Вирішуючи питання щодо початку дії вказаного рішення Конституційного Суду України в аналогічних за змістом правовідносинах, Верховний Суд у постанові від 04.07.2024 у справі №580/7744/23 дійшов висновку, що вказана вище правова позиція Конституційного Суду України щодо неконституційності вказаних вище приписів законодавства має пряму дію у часі і може бути застосована до правовідносин, що виникли або принаймні тривали після ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення, тобто з 21.03.2024. При цьому Верховний Суд також підкреслив, що враховуючи висновки Конституційного Суду України, викладені у рішенні №2-р(II)/2024, з 21.03.2024 правові підстави обмежувати пенсію позивача максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність) у відповідача відсутні.
Тому суд дійшов висновку, що у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №796-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року №2-р(II)/2024 справа №3-123/2023(229/23), а не ч.3 ст.27 ЗУ №1058-IV, на яку послався відповідач в оскаржуваному рішенні.
Суд також урахував, що ст.7 Закону України від 9 листопада 2023 року № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність - 2361 гривня. Отже, десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність становить 23610,00грн.
Водночас сз 01.03.2024 розмір пенсії позивача з надбавками становить 22129,86грн. Тобто, не досяг максимального розміру, вказаного вище. Тому протилежні доводи позивача не обґрунтовані, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Врахувавши зазначене суд дійшов висновку, що, відмовляючи позивачу оскаржуваним рішенням у перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром, відповідач не допустив порушення заявленого права позивача на перерахунок пенсії та діяв відповідно до вказаного вище законодавства.
Оскільки в межах встановлених обставин відповідач діяв з дотриманням встановленого зазначеними нормами права порядку та способу дій, позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Зважаючи на результат вирішеного спору, відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 90, 132-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) про:
визнання протиправним і скасування рішення від 02.12.2024 про відмову у здійсненні перерахунку та виплати пенсії з 25.11.2024 без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, що установлені для осіб, які втратили працездатність, відповідно до рішення Конституційного Суду України №2-р(ІІ)/2024 від 20.03.2024, з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов'язання здійснити нарахування та виплату пенсії з 25.11.2024 без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, що установлені для осіб, які втратили працездатність, відповідно до рішення Конституційного Суду України №2-р(ІІ)/2024 від 20.03.2024 та з урахуванням раніше виплачених сум.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 27.01.2025.