Справа № 560/687/24
іменем України
27 січня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні (період з 13.05.2020 по 21.12.2023), виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення з військової служби (відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року №100);
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні (період з 13.05.2020 по 21.12.2023), виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення з військової служби (відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року №100).
В обґрунтування позову зазначає, що станом на день видання наказу про виключення її зі списків особового складу військової частини відповідачем не був проведений повний розрахунок. Фактично остаточний розрахунок відповідач здійснив 28.06.2024 на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/11020/22. Після виплати заборгованості позивачці не був виплачений середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні зі служби.
Відповідач надав письмові пояснення щодо вимог позову під час нового розгляду справи. Позов не визнає, вважаючи позовні вимоги безпідставними, оскільки при виплаті позивачці коштів, належних при звільненні, був відсутній спір, відтак підстави для застосування до спірних правовідносин положень трудового законодавства відсутні.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з такого.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у справі №560/687/24 суд позовні вимоги ОСОБА_1 задоволив частково. Визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Стягнув з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12 травня 2020 по 21 грудня 2023 в сумі 44336,82 (сорок чотири тисячі триста тридцять шість гривень вісімдесят дві копійки), з відрахуванням з цієї суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2024 апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 та ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 змінено, абзац третій його резолютивної частини викладений наступним чином:
"Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 10334,26 (десять тисяч триста тридцять чотири) гривні 26 коп., з відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів.".
Постановою Верховного Суду від 19 вересня 2024 касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2024 задоволена частково, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2024 в цій справі скасовані, а справа направлена на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходила службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.05.2020 № 97 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини та усіх видів грошового забезпечення з 12 травня 2020.
Рішенням від 11.01.2023 у справі №560/11020/22 Хмельницький окружний адміністративний суд зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 09.07.2017 із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) місяць останнього збільшення тарифної ставки (посадового окладу) - січень 2008, з урахуванням проведених виплат.
Військова частина НОМЕР_1 21.12.2023 виплатила позивачці на виконання рішення суду 50284,58 грн., що вбачається з наданої суду виписки по банківському рахунку.
Згідно із статтею 116 КЗпП України (в редакції чинній на момент звільнення позивача) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму. Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
З 19.07.2022 набрав чинності Закон України від 01.07.2022 № 2352-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яким викладено в новій редакції норму статті 117 КЗпП України, а саме встановлено обмеження, згідно з яким виплата працівникові його середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку здійснюється не більш як за шість місяців. Зміни у ст.116 та 117 КЗпП України підкреслюють намір законодавця не допустити випадків, за яких порушення прав працівника на своєчасний розрахунок при звільненні триває впродовж значного періоду часу. З урахуванням цих змін працівник повинен бути зацікавленим у швидкому ініціюванні та вирішенні спору, оскільки зволікання з тих чи інших причин у зверненні до суду не даватиме підстави в подальшому претендувати на виплату суми середнього заробітку за весь період, впродовж якого триває порушення його права на своєчасне отримання грошового забезпечення.
Отже, відповідно до статті 117 КЗпП України у чинній редакції час затримки розрахунку при звільненні, який підлягає компенсації середнім заробітком, обмежений шістьма місяцями.
Спірний період стягнення середнього заробітку у цій справі умовно можна поділити на 2 частини: до набрання чинності законом 19.07.2022 і після цього.
Як встановлено зі змісту письмових доказів, ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 12.05.2020, отже у цей день з нею повинен був бути проведений остаточний розрахунок, тоді як 13.05.2020 є днем початку періоду невиплати.
Згідно з випискою №4118 від 19.12.2023 АТ КБ "ПриватБанк" по картковому рахунку ОСОБА_1 військова частина НОМЕР_1 виплатила їй заборгованість за рішенням суду в сумі 50284,58 грн.
Відтак, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні позивачки слід обчислювати починаючи з 13.02.2020 (з наступного дня після виключення зі списків особового складу) по 21.12.2023 (день фактичного остаточного розрахунку).
Водночас, період з 13.05.2020 (з наступного дня після виключення зі списків особового складу) до 18.07.2022 (до набрання чинності Законом №2352-ІХ) підпадає під редакцію статті 117 КЗпП України до внесення у неї змін Законом №2352-ІХ, тобто без обмеження строком виплати у 6 місяців. До цього періоду, у разі наявності у суду, який розглядає спір, переконання про істотний дисбаланс між сумою коштів, яку прострочив роботодавець і сумою середнього заробітку за час затримки цієї виплати, суд може застосувати принцип співмірності і зменшити розмір виплати.
Період з 19.07.2022 до 21.12.2023 (дата проведення остаточного розрахунку) регулюється нині чинною редакцією статті 117 КЗпП України, яка передбачає обмеження періоду виплати працівникові шістьма місяцями.
Зазначений правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 29.01.2024 у справі №560/9586/22 та від 28.06.2023 у справі №560/11489/22 щодо аналогічних правовідносин.
У той же час, що стосується чинної редакції статті 117 КЗпП України щодо періоду з 19.07.2022, якою законодавець обмежив виплату 6 місяцями, для цього періоду принцип співмірності не застосовується. Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 29.01.2024 у справі №560/9586/22, від 30.11.2023 у справі №380/19103/22.
Судом встановлено, що згідно з карткою особового рахунку військовослужбовця середньоденне грошове забезпечення позивачки складає 238,37 грн.
Період затримки остаточного розрахунку з 13.05.2020 по 20.12.2023 ( 21 грудня як день виплати не враховується) становить 1317 днів, тому розрахункова величина середнього заробітку складає 313933,30 грн. (238,37 грн. х 1317).
Верховний Суд у постанові від 18.07.2018 у справі № 825/325/16 вказав на те, що при визначенні розміру компенсації за затримку розрахунку при звільненні необхідно враховувати розмір середнього заробітку позивача, суму заборгованості, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, а також те, що відповідач є органом державної влади, фінансування якого здійснюється з державного бюджету.
Аналогічна правова позиція щодо застосування принципу співмірності зазначена у постанові Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 524/1714/16-а та постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, які враховуються щодо спірних правовідносин. У постанові від 30.10.2019 у справі № 806/2473/18 Верховний Суд сформував правову позицію щодо врахування істотності частки складових заробітної плати у порівнянні із середнім заробітком за час затримки розрахунку.
Судом встановлено, що коефіцієнт істотності частки несвоєчасно виплаченої індексації ( перерахована індексація грошового забезпечення із застосуванням січня 2008 року як базового місяця 50284,58 грн. ) у порівнянні із середнім заробітком (розрахунковою величиною) становить 16,02 % (50284,58 / 313933,30 грн. х 100).
Отже, сума коштів, що підлягає відшкодуванню за період з 13.05.2020 по 18.07.2022 з урахуванням істотності частки 16,02% розраховується наступним чином: 238,37 (середньоденний заробіток позивачки) х 16,02 % = 38,19 грн. середньоденна сума відшкодування з урахуванням істотності частки; 38,19 грн. х 797 (дні затримки розрахунку у період з 13.05.2020 по 18.07.2022) = 30437,43 грн.
Отже, з урахуванням принципу істотності частки середній заробіток/грошове забезпечення за час затримки розрахунку з позивачкою з 13.05.2020 по 18.07.2022 повинен бути виплачений їй у розмірі 30437,43 грн.
За період з 19.07.2022 по 21.12.2023 (з урахуванням обмеження часу виплати 6 місяцями відповідно до вимог чинної редакції статті 117 КЗпП України) підлягають врахуванню 184 календарних дні.
Сума середнього заробітку за цей період, розрахована згідно з Порядком №100, становить 43860,08 грн. (238,37 грн. середньоденна заробітна плата позивачки * 184 кількість днів затримки розрахунку).
З огляду на це, зважаючи на висновки, висловлені у постановах Верховного Суду від 28.06.2023 у справі №560/11489/22, від 30.11.2023 у справі №380/19103/22, від 29.01.2024 у справі №560/9586/22, від 15.02.2024 у справі №420/11416/23, від 22.02.2024 у справі №560/831/23, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку становить 74297,51 грн. (30437,43 грн. + 43860,08 грн).
Оскільки відповідач не спростував право позивачки на отримання коштів за час затримки розрахунку при звільненні, позов підлягає задоволенню (частково).
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов - задоволити частково.
Визнати протиправною невиплату Військовою частиною НОМЕР_1 ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні/компенсацію за несвоєчасний розрахунок в сумі 74297,51 грн. (з вирішенням питання утримання податків, зборів та інших обов'язкових платежів відповідно до вимог закону).
У задоволенні решти вимог позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 27 січня 2025 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )
Головуючий суддя І.С. Козачок