Справа № 560/271/25
іменем України
27 січня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що перебуваючи на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 2020 року отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки, тобто 7763,17 грн. Зазначає, що йому протиправно не була проіндексована пенсія на підставі постанов КМУ №127, №118, №168, №185. Просить позов задовольнити.
Від відповідача до суду відзив на позовну заяву не надійшов.
Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що з 2020 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за віком згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо здійснення перерахунку пенсії з 01.03.2021, 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024.
Листом головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позивачку повідомлено про відсутність підстав для перерахунку пенсії.
Вважаючи неправомірними дії пенсійного органу щодо обчислення індексації пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Пунктом 1 частини першої статті 8 Закону №1058-IV встановлено, що право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідних для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії.
Індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (частина 5 статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").
Частиною 2 статті 42 Закону №1058 визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Суд зауважує, що індексація пенсії згідно з цією нормою відбувається не шляхом безпосереднього збільшення її розміру на певний коефіцієнт, а шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії.
Цей показник у відповідності до абзацу 2 частини 2 статті 42 Закону №1058 збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії визначений Порядком №124.
Відповідно до пункту 5 Порядку №124 кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Таким чином, запроваджений механізм індексації спирається на збільшені у попередніх роках показники середньої заробітної плати. Тому передбачений статтею 42 Закону №1058 перерахунок раніше призначених пенсій здійснюється з використанням спеціально визначеного для цього показника середньої заробітної плати.
Цей показник розраховується саме з метою використання при розрахунку індексації пенсії, що визначає сферу його застосування.
У 2021 році пунктом 1 постанови КМУ від 22.02.2021 №127 передбачав коефіцієнт 1.11. Тому розрахований з метою індексації пенсії показник середньої заробітної плати становив 5426,60 грн. (4888,83 х 1,11).
У 2022 році пунктом 1 постанови КМУ від 16.02.2022 №118 передбачав коефіцієнт 1,14. Тому розрахований з метою індексації пенсії показник середньої заробітної плати становив 6186,32 грн. (5426,60 х 1,14).
У 2023 році пунктом 1 постанови КМУ від 24.02.2023 №168 передбачений коефіцієнт 1,197. Відтак розрахований з метою індексації пенсії показник середньої заробітної плати становив 7405,03 грн. (6186,32 х 1,197).
У 2024 році пунктом 1 постанови КМУ від 23.02.2023 №185 передбачений коефіцієнт 1,0796. Відтак розрахований з метою індексації пенсії показник середньої заробітної плати становив 7994,47грн (7405,03 х 1,0796).
Отже, такий розрахунок здійснюється саме з метою використання у механізмі індексації. Автономний характер такого розрахунку обмежує його застосування у інших процедурах, зокрема при призначенні пенсій.
Тому фактично у відносинах пенсійного забезпечення застосовуються два показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески та який враховується для обчислення пенсії: розрахований з метою індексації пенсій та визначений для інших цілей, у тому числі для призначення пенсій.
У контексті справи, що розглядається, розрахований з метою індексації пенсії у 2021, 2022, 2023 та 2024 роках показники середньої заробітної плати складають показники 5426,60, 6186,32 грн., 7405,03 грн. та 7994,47 грн. У разі його застосування при перерахунку пенсії позивача, розмір останньої не збільшиться, оскільки при призначенні пенсії був застосований більший показник середньої заробітної плати.
Таким чином, згідно з Порядком №124 пенсія позивача з 01.03.2021, 01.03.2022, 01.03.2023 та 01.03.2023 не збільшується. У цьому разі пунктом 4 постанови №118, пунктом 6 постанови КМУ №168 та пунктом 6 постанови №185 передбачені виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 135, 100 та 100 гривень відповідно.
Суд зауважує, що вказані норми постанов №127, №118, №168 та №185 прямо допускають, що пенсії, призначені за зверненнями, що надійшли до 31.12.2021, 31.12.2022, 31.12.2023 та 31.12.2024 включно, можуть не зазнати підвищення з 01.03.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2023 згідно з Порядком №124, що має наслідком доплату до пенсії.
Це спростовує доводи позивача про обов'язкове підвищення пенсії внаслідок проведення індексації відповідно до статті 42 Закону №1058.
Суд не вбачає проявів дискримінації осіб за ознакою року виходу на пенсію при проведенні індексації пенсії. Послідовне щорічне застосування коефіцієнтів підвищення показників середнього заробітку, внаслідок якого з часом таке значення при проведенні індексації зрівняється з іншими, забезпечить рівність осіб в контексті індексації незалежно від року призначення їм пенсії.
Суд не бере до уваги посилання позивача на протиправне позбавлення його права власності на індексацію пенсії, яке виникло внаслідок її легітимних очікувань застосування Закону №1058 у певний спосіб. Вказані позивачем очікування не можуть вважатися легітимними допоки не буде доведено їх виникнення відповідно до закону або практики правозастосування, що склалася. Судом не встановлена відповідність очікувань позивача положенням Закону №1058 та Порядку №124, який вже був чинним на момент її виходу на пенсію.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У силу статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наведених обставин, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи приписи статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Судові витрати, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя О.П. Шевчук