Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питання прийняття позову до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі
27 січня 2025 р. справа №520/1810/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., розглянувши питання прийняття до розгляду позову
ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник)
до Головного управління ДПС у Харківській області (далі за текстом - відповідач, суб"єкт владних повноважень, адміністративний орган, владний суб"єкт, орган публічної адміністрації)
провизнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.04.2023р. №Ф-45-У, видану ГУ ДПС у Харківській області, сума боргу 41 240,25 грн., платник єдиного внеску - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), стягнення 10.000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката,
встановив:
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Судом виявлено, що позов подано поза межами строку звернення до суду згідно з ч.2 ст.122 КАС України.
Так, предметом позову є правовий акт індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень - вимога ГУ ДПС у Харківській області від 11.04.2023р. №Ф-45-У.
Строк звернення до суду із вимогою про скасування цього рішення суб"єкта владних повноважень складає 6 місяців від дати, коли особа дізналась або не могла не дізнатись про існування вимоги ГУ ДПС у Харківській області від 11.04.2023р. №Ф-45-У.
Згідно з ч.4 ст.25 Закону України від 08.07.2010р. №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування" податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Згідно з п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до п.42.5 ст.42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Пунктом 45.1 ст.45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
З наведених норм права слідує, що учасника суспільних відносин - платника податків слід кваліфікувати у якості такого, що не може бути необізнаний із фактом винесення відносно нього акту права індивідуальної дії суб"єкта владних повноважень - контролюючого органу з моменту повернення установою поштового зв"язку направленого таким контролюючим органом за податковою адресою платника податків рішення контролюючого органу із проставленням у повідомленні про вручення відповідної календарної дати із зазначенням причини невручення.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 13.12.2023р. по справі №240/34220/22 в період з 18 березня 2020 року по 30 червня 2023 року, строк давності, передбачений статтею 102 ПК України, був зупинений з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а в період з 17 березня 2022 року по 01 серпня 2023 року - у зв'язку з дією правового режиму воєнного, надзвичайного стану.
Разом із тим, у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 18.01.2024р. по справі №200/6780/20-а: 1) Встановлений статтею 102 ПК України строк давності у 1095 днів поширюється, зокрема, на право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов'язань (пункт 102.1); стягнення податкового боргу (пункт 102.4); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування (пункт 102.5); право платника податків на оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу (пункт 56.18 статті 56); 2) Аналіз положень статті 102 ПК України, у тому числі й пункту 102.5 цієї статті, вказує на те, що ці норми не є тим «іншим законом», яким установлені спеціальні строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, а тому підлягають застосуванню положення частини другої статті 122 КАС України, яка встановлює загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
З огляду на наведені правові висновки з приводу строку звернення до суду із вимогою про скасування рішення контролюючого органу у даному конкретному випадку підлягає застосуванню строк у 6 місяців згідно з ч.2 ст.122 КАС України, а не строк у 1095 днів згідно з ст.102 Податкового кодексу України.
Позов до суду сформовано в системі "Електронний суд" та зареєстровано судом - 24.01.2025р., тобто по минуванню проміжку часу у більш як рік і дев'ять місяців від календарної дати винесення оскарженого рішення суб"єкта владних повноважень.
Довід заявника про не направлення ГУ ДПС у Харківській області цього рішення за належною податковою адресою платника податків у порядку ст.42 і 45 Податкового кодексу України спростовується змістом ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування", де передбачено можливість надсилання до органу державної виконавчої служби України виключно узгодженої із платником податків вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Доводи заявника з приводу строку звернення до суду у даному конкретному випадку наразі не можуть бути визнані переконливими та достатніми у розумінні п.5 ч.1 ст.171 КАС України для висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду, але зміст обраних заявником аргументів явно та очевидно не виключає ймовірності існування дійсних перешкод у своєчасному зверненні до суду, а тому обґрунтованість цих доводів підлягає перевірці доказами, котрі мають знаходитись у відповідача і не можуть бути витребувані судом на даному етапі відправлення правосуддя.
Оскільки матеріали позову за іншими критеріями не містять явних та очевидних у розумінні ст.ст.21, 25, 26, 45, 160, 161, 171, 172 КАС України перешкод для початку процедури вирішення ініційованого спору у порядку адміністративного судочинства, то суд вважає за справедливе прийняти рішення про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.4 ст.12 та ч.4 ст.257 КАС України на ініційований спір не поширюється дія імперативного правила відносно форми адміністративного судочинства.
Ознак існування значного суспільного інтересу до розгляду справи не виявлено.
Наміру взяти участь в усному слуханні справи заявник не висловив, клопотання про форму судочинства не подав.
Причина виникнення спору, характер відносин, обсяг та зміст обставин - предмету доказування, сформульована заявником матеріально-правова вимога та доводи позову не спричиняють виникнення потреби у проведенні усного слухання справи.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 121-123, 160, 161, 171, 173, 175, 241-243, 248, 256, 257, 262, 263, 295 КАС України, суддя
ухвалив:
1.Прийняти позов до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі. Роз'яснити, що надсилання процесуальних документів або учасникам справи, або представникам учасників справи буде здійснюватись або відповідно до ч.5 ст.18 КАС України з урахуванням правового висновку постанови Верховного Суду від 08.02.2024р. у справі №480/8341/22, або за указаними у відповідних процесуальних документах адресами учасників справи (у разі відсутності обов"язку здійснювати реєстрацію електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі). Сповістити, що інформація відносно справи може бути отримана за посиланням: http://court.gov.ua/fair/sud2070.
2.Здійснювати розгляд та вирішення справи одноособовим складом суду у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін справи.
3.Зобов'язати відповідача подати до суду: 1) відзив на позов, де чітко та однозначно зазначити про те, які з викладених у позові обставин визнаються, а які заперечуються; 2) усі докази на підтвердження власних аргументів проти позову, а також повного, вичерпного і всебічного висвітлення обставин спору та спростування доводів заявника, зокрема, але не виключно: про доведення факту існування оскарженого рішення до відмова заявника; докази направлення заявнику оскарженої податкової вимоги ГУ ДПС у Харківській області від 11.04.2023р. №Ф-45-У та за наявності оригінал або належним чином засвідчені копії читабельної якості повернутого рекомендованого листа з повідомленням про вручення поштового відправлення з Довідкою про причини повернення/досилання в частині дати, відображеної на поштовому штемпелі, проставленому на вищезазначеній довідці; докази про будь-яке листування, що передувало прийняттю рішення про призначення перевірки (заходу контролю чи нагляду; далі за текстом - перевірки); докази дотримання процедури прийняття рішення про призначення перевірки, текст цього акту, відомості про доведення цього акту до відома зобов'язаної особи; направлення на перевірку/посвідчення на перевірку; докази вибуття працівників суб»єкта владних повноважень для проведення перевірки (заходу нагляду, заходу контролю); матеріали проведеної перевірки; докази вчинення особою протиправного діяння; винесене на підставі матеріалів перевірки рішення суб»єкта владних повноважень; докази відповідності закону здійсненого владного волевиявлення, зокрема, дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України; докази сповіщення особи про прийняте відносно неї рішення; а також будь-які інші докази, котрі доводять необґрунтованість позову); 3) письмові пояснення та докази з приводу існування поважних причин ненадання відзиву на позов, 4) заяви про наявність наміру на вчинення відповідної процесуальної дії, котра залежить виключно від розсуду особи (подання відповіді на відзив та заперечень тощо) - у строк не пізніше 15 днів з дати одержання цієї ухвали.
4. Запропонувати сторонам подати до суду відповідь на відзив та заперечення протягом трьох календарних днів від одержання відповідних процесуальних документів разом з доказами про таку дату. Роз'яснити, що про неможливість подання доказів слід письмово повідомити суд протягом п'яти днів з дня вручення цієї ухвали. Зобов'язати сторони письмово і завчасно сповістити суд про намір реалізувати право на подачу процесуальних документів, котре залежить виключно від розсуду особи (подача відповіді на відзив, заперечень тощо).
5.Роз'яснити наявність процесуальних прав і обов'язків, передбачених ст.44, 45, 47, 60, 131 КАС України та неприпустимість як зловживання процесуальними правами, так і недобросовісного виконання процесуальних обов'язків.
6.Роз'яснити, що ухвала набирає законної сили з моменту підписання, оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Сліденко