Рішення від 27.01.2025 по справі 520/21215/24

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року Справа № 520/21215/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом головного управління ДПС у Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

УСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача у якому просить стягнути з останнього податковий борг у розмірі 74526,25 грн.

В обґрунтування позову покликається на те, що за платником податків обліковується податковий борг, який виник на підставі податкової декларації платника єдиного податку, в результату несплати грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Тому сума непогашеної платником податкової заборгованості підлягає стягненню у судовому порядку. Просить позов задовольнити.

Відповідачем не подано відзив, який би містив заперечення на позов.

Ухвалою суду від 21.10.2024 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала та копія позовної заяви з додатками направлені відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу, зазначену в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак до суду повернувся конверт поштового відправлення з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Верховний Суд в ухвалі від 05 жовтня 2023 року у справа № 9901/218/21 указав, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і тому подібне, з урахуванням конкретних обставин справи можуть уважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За таких обставин судом вжиті усі передбачені КАС України заходи для інформування відповідача про наявність у провадженні суду цієї справи, тому відповідно до положення пункту 4 частини шостої статті 251 КАС України є підставою вважати ухвалу про відкриття провадження у справі такою, що вручена відповідачу.

Такий підхід викладено у постанові Верховного Суду 08 серпня 2024 року у справі № 440/18128/21.

У встановлений судом строк відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, про причини суд не повідомив.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відтак розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.

Суд установив, ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі, загальною площею 5962,10 кв.м, що підтверджено інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.06.2024 № 384297527.

Зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 . Дані обставини підтверджено листом Зачепилівської селищної ради від 05.06.2024 № 1496/0301-25 та відомостями з Єдиного демографічного реєстру.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39. пункт 14.1. стаття 14 ПК України).

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156. пункт 14.1. стаття 14 ПК України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175. пункт 14.1. статті 14 ПК України).

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 266.1.1 та підпункту 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб: якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку; якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 та підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (підпункт 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України).

Згідно з підпункту 266.6.1. пункту 266.1 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (підпункт 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України).

Сума нарахованого податкового зобов'язання підлягає сплаті фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення відповідно до пункту 266.10 статті 266 ПК України.

Зі змісту зведеного розрахунку сум податкового боргу, згідно з інтегрованих карток у ІКС «Податковий блок» по фізичній особі ОСОБА_1 нараховано податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості на загальну суму 74526,25 грн, з яких: податкове повідомлення-рішення (форми «Ф») № 0641979-2409-2012 від 17.11.2022, термін сплати 23.01.2023, сума 35772,60 грн; податкове повідомлення-рішення (форми «Ф») № 0042042-2414-2012 від 23.05.2023, термін сплати 15.09.2023, сума 38753,65 грн.

17.11.2022 податковим органом сформовано податкову вимогу № 0009646-1307-2040 про те, що податковий борг платника становить 35772,60 грн. Цю податкову вимогу вручено відповідачу, що підтверджено особистим підписом останньої на вказаній податковій вимозі.

23.05.2023 податковим органом сформовано податкову вимогу № 0042042-2414-2012 про те, що податковий борг платника становить 38753,65 грн. Цю вимогу надіслано на адресу відповідачки рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак поштове відправлення не вручено платнику та повернуто лист на адресу податкового органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відомостей про оскарження податкової вимоги судом не встановлено.

Верховний Суд послідовно дотримується тієї позиції, що у межах розгляду справи за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності визначення (нарахування) контролюючим органом грошових зобов'язань.

У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, зокрема і пені, факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) визначеного грошового зобов'язання (що включає і нараховану пеню), чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше (постанова Верховного Суду від 21 травня 2024 року у справі № 160/15166/22).

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

У пункті 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з пунктом 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до пункту 45.1 статті 45 ПК України платник податків-фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків-фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Системний аналіз зазначених положень ПК України свідчить про те, що несплата платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки є підставою для формування податковим органом та надіслання податкової вимоги. При цьому законодавчі приписи щодо формування та направлення вимоги про стягнення податкового боргу вважаються виконаними у разі її надіслання рекомендованим листом з повідомленням за місцем проживання фізичної особи/податковою адресою платника податків.

Суд установив, що податкову вимогу від 23.05.2023 було направлено контролюючим органом на адресу відповідача: АДРЕСА_1 .

Згідно з даними автоматизованих інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС, відповідач перебуває на податковому обліку у позивача за основним місцем обліку за податковою адресою: АДРЕСА_1 .

У постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 826/17798/18, від 23 вересня 2021 року у справі № 640/8096/19 та від 08 серпня 2024 року у справі № 440/18128/21 викладено правовий висновок, який зводиться до того, що контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов'язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.

Крім того, судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 810/3116/18 зазначено, що відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Судом також зазначено, що постійне неотримання поштової кореспонденції, яка направляється контролюючим органом на адресу платника податків є зловживанням останнім правом платника податків бути повідомленим контролюючим органом щодо прийнятих стосовно нього рішень.

З огляду на викладене вище, суд прийшов переконання про те, що відповідачу належним чином направлялась податкова вимога від 23.05.2023, на адресу відповідача, яка відповідає податковій адресі відповідача, за якою узято платника на облік у податковому органі, а відтак податкова вимога від 23.05.2023 вважається врученою платнику податків належним чином.

З огляду на викладене суд прийшов переконання про те, що податкові вимоги належним чином вручено відповідачу.

Як визначено у пункті 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

За встановлених обставин цієї справи і нормативного регулювання у ПК України, враховуючи те, що за відповідачем обліковується податковий борг, доказів сплати якого суду не надано, при цьому контролюючим органом дотримано порядок стягнення такого боргу, зокрема було направлено податкову вимогу, яка не вручена платнику з незалежних від контролюючого органу підстав, позовні вимоги про стягнення податкової заборгованості з відповідача в заявленій до стягнення у цій справі сумі є обґрунтованими та підлягають задоволенню

Жодних інших фактичних даних, які б мали значення для розгляду цієї справи суд не встановив.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

адміністративний позов головного управління ДПС у Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 до бюджету податкову заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 74526 (сімдесят чотири тисячі п'ятсот двадцять шість) гривень 25 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач головне управління Державної податкової служби у Харківській області - місцезнаходження - місто Харків, вулиця Григорія Сковороди, будинок № 46, код ЄДРПОУ 43983495;

відповідач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено та підписано суддею 27.01.2025.

Суддя М. І. Садова

Попередній документ
124701283
Наступний документ
124701285
Інформація про рішення:
№ рішення: 124701284
№ справи: 520/21215/24
Дата рішення: 27.01.2025
Дата публікації: 29.01.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (28.05.2025)
Дата надходження: 15.10.2024
Предмет позову: стягнення податкового боргу.
Розклад засідань:
28.05.2025 11:00 Другий апеляційний адміністративний суд