Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
27 січня 2025 року № 520/25327/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344) , Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26,м. Дніпро,Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49094, код ЄДРПОУ21910427) , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, буд. 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013, код ЄДРПОУ21318350) про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , в якому просила суд:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в призначені пенсії за вислугу років відповідно до пункту “е» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
-скасувати рішення: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 204450019843 від 03.06.2024, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.06.2024 №20445019843, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 04.07.2024 №204450019843 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 , пенсії за вислугу років відповідно до пункту “е» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 :
до страхового стажу роботи період з 29.06.1987 по 28.03.1991 на посаді комплектувальником у складальному цеху Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка;
до спеціального стажу роботи на посаді вихователя Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради “Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям “Зелена Діброва» період з 01.10.1992 по 15.05.2024, що дає право на пенсію за вислугу років, передбаченого пунктом “е» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення», про що прийняти відповідне рішення.
-стягнути з відповідачів: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427, розташованого за адресою: вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49033), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ЄДРПОУ 21318350, розташованого за адресою: вул. Гната Чекірди, буд. 10, м. Хмельницький, 29013), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344, розташованого за адресою: м-н Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 1 поверх м. Харків, 61022) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , сплачені судові витрати.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі.
Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , 01 жовтня 1992 року була переведена на посаду вихователя у Зеленогайського будинку дитини згідно наказу № 60 від 01.10.1992.
Розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації Управління охорони здоров'я № 193 від 29.12.2000 Зеленогайський спеціалізований будинок дитини було реорганізовано в Обласний спеціалізований будинок дитини «Зелений Гай» з 01.01.2001 (наказ № 1 від 02.01.2001).
24 січня 2024 року на підставі рішення Харківської обласної ради від 23.12.2023 року №759-УІІІ Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласний спеціалізований будинок дитини «Зелений Гай» перейменовано в Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям «Зелена Діброва» (наказ № 1 від 24.01.2024).
15 травня 2024 року позивач була звільнена з посади вихователя у зв'язку зі скороченням штату працівників в порядку п. 1 ст. 40 КЗпП України (наказ № 45 від 15.05.2024).
Згідно пункту «е» Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугою років працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 04.11,1993 № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посаді робота, на яких дає право на пенсію за вислугу років» вихователі дитячих будинків мають право на пенсію за вислугою років.
Позивач вважає, що вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набула права на пенсію за вислугою років на підставі пункту «е» статті55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки станом на дату звільнення а саме 15 травня 2024 року, мала стаж вихователя в даному закладі понад 30 років.
У зв'язку з цим, 22.05.2024 через веб-портал Пенсійного фонду України звернулась з заявою про призначення пенсії за вислугу років, надавши скановані копії наступних документів: паспорт громадянина України, довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, довідку про розмір заробітної плати від 16.05.2024 № 077, трудової книжки серії НОМЕР_3 від 06.07.1986, свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Рішенням від 03.06.2024 № 204450019843 відділу призначення пенсій управління забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу роботи.
Окрім цього рішення було надано розрахунок, з якого вбачається, що період роботи на посаді вихователя Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям «Зелена Діброва» з 11.10.2017 по 31,03.2024 не зарахований до особливого стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугою років, хоча також зазначено, що стаж враховано в повному обсязі, згідно наданих документів.
12 червня 2024 року позивач повторно звернулась через веб-портал Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за вислугу років, надавши вище зазначені документи.
За результатами розгляду заяви рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.06.2024 № 20445019843 також було відмовлено в призначенні пенсії за вислугою років, однак вже з причини відсутності необхідного стажу та необхідності подати уточнюючу довідку про роботу за період з 29.06.1987 по 28.03.1991.
Дані за цей період роботи відображені у трудовій книжці. Цей період роботи з 29.06.1987 по 28.03.1991 позивач працювала комплектувальником у складальному цеху Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка, про що в трудовій книжці зроблено записи №№7,8,9.
Оскільки позивач отримала два різних рішення про відмову в призначені пенсії, з різними підставами, то 26 червня 2024 року , ОСОБА_1 через веб-портал Пенсійного фонду України подала заяву з документами про призначення пенсії за вислугу років, надавши вище зазначені документи, а також довідку Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям «Зелена Діброва» від 25.06.2024 № 183 про перейменування установи.
Рішенням відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 04.07.2024 № 204450019843 також було відмовлено.
Приймаючи вищевказане рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виходило з того, що за наданими документами право на призначення пенсії за вислугою років відсутнє у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи. До стажу роботи не зараховано періоди роботи, відображені в трудовій книжці серії НОМЕР_3 від 06.07.1986, а саме:
з 29.06.1987 по 28.03.1991, оскільки слабкий відбиток печатки підприємства, що засвідчує запис про звільнення, через що його не можливо ідентифікувати;
з 01.10.1992 по 10.10.2017, оскільки посада вихователя не передбачена у закладах охорони здоров'я, які віднесені до Міністерства охорони здоров'я.
З даними рішеннями головних управлінь Пенсійного фонду України в Дніпропетровській, Хмельницькій та Харківській областях позивач не погоджується, а тому звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.
Відповідно до пункту 2-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України №1058- IV особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148І набрав чинності 11.10.2017.
Тобто пенсію за вислугу років згідно із нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначаються за умови наявності у особи станом на 11.10.2017 визначеного Законом України «Про пенсійне забезпечення» страхового і спеціального стажу.
Зі змісту статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вбачається, що одним із видів державних пенсій є пенсії за вислугу років. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Її особливістю є зменшення пенсійного віку, необхідного для призначення, а умовою для призначення - наявність, як правило, відповідного стажу роботи за спеціальністю.
Пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, що діяла до внесення змін Законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213Л/Ш
та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911- VIII) було передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я, незалежно від віку при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
В подальшому, з прийняттям Закону України від 02.03.2015 №213Л/ІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» було підвищено, зокрема, спеціальний стаж, необхідний для виходу на пенсію, для категорій працівників, визначених пунктами «д», «е», «ж» статті 55, а з прийняттям Закону України від 24.12.2015 №911-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих - актів України» було встановлено, що раніше не передбачений законодавством вік виходу на пенсію для окремих категорій громадян, а саме: 55 років - для працівників освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення (пункт «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення») і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати:
з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року -не менше 25 років 6 місяців;
з і квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;
з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року- не менше 26 років 6 місяців;
з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року-не менше 27 років;
з 1 квітня 2019 року по 31березня 2016 року - не менше 27 років 6 місяців.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення: які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту; 1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку: 50 років - які народилися з 1 січня 1966 року по ЗО червня 1966 року; 50 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1966 року по 31 грудня 1966 року; 51 рік - які народилися з 1 січня 1967 року по ЗО червня 1967 року; 51 рік 6 місяців - які народилися з 1 липня 1967 року по 31 грудня 1967 року; 52 роки - які народилися з 1 січня 1968 року по ЗО червня 1968 року; 52 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1968 року по 31 грудня 1968 року; 53 роки - які народилися з 1 січня 1969 року по ЗО червня 1969 року; 53 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1969 року; 54 роки - які народилися з 1 січня 1970 року по ЗО червня 1970 року; 54 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1970 року; 55 років - які народилися з 1 січня 1971 року.
Однак, 04.06.2019 Конституційним Судом України було ухвалено рішення №2-р/2019, яким визнано неконституційними положення пункту «а» статті 54, статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зі змінами, внесеними законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-УІІІ, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24.12.2015 №911-УІІІ.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що зі змісту оспорюваних положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» випливає, що стан здоров'я усіх працівників, зайнятих на роботах, визначених пунктом «а» статті 54, пунктами «а», «б», «в», «г», «д», «е», «є», «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», через певний проміжок часу погіршується, у зв'язку з чим вони втрачають свою професійну працездатність або придатність до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо підвищення на п'ять років віку виходу на пенсію для жінок, а також збільшення на п'ять років загального та спеціального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за вислугу років для окремих категорій працівників, є такими, що позбавляють вказаних осіб права на соціальний захист і не відповідають конституційним принципам прав і свобод людини, соціальної держави.
Відтак, Конституційний Суд України визнав зміни внесені до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-УІІІ, та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911- VIII - неконституційними.
Ці норми втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення №2-р/2©19, тобто з 04.06.2019.
Отже, починаючи з 05.06.2019 положення пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» діють в первісній редакції, чинній до внесення змін законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-УІІІ, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII.
Таким чином, на день звернення 22 травня 2024року до органу пенсійного фонду із заявою щодо наявності права на призначення пенсії за вислугу років як працівнику освіти, пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було передбачено, шо право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти незалежно від віку при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Щодо не зарахування до спеціального стажу періодів роботи з 01.10.1992 по 10.10.2017, оскільки посада вихователя не передбачена у закладах охорони здоров'я, які віднесені до Міністерства охорони здоров'я, то суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» від 04.11.1993 № 909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі - Перелік №909).
Так, відповідно до розділу 1 «Освіта», до професій, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, зокрема, належать:
робота в дитячих будинках, дитячих трудових та виховно-трудових колоніях, дитячих приймальних пунктах і приймальниках розподільниках для неповнолітніх, логопедичних пунктах і стаціонарах, школах-клініках на посадах директора, завідуючих, їх заступників з - навчально-виховної частини або роботи, вчителя, вихователя, сурдопедагога, тифлопедагога, вчителя-дефектолога/вчителя-логопеда, майстра виробничого навчання, практичного психолога, соціального педагога, керівника гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи; робота в дитячих клініках, поліклініках, лікарнях, санаторіях, диспансерах, будинках дитини, дитячих відділеннях в лікарнях, санаторіях, диспансерах і установах для виконання покарань на посадах учителя, вихователя, логопеда, сурдопедагога, тифлопедагога.
Пенсійним органом безпосередньо у рішенні від 03.06.2024 № 204450019843 визнається наявність у ОСОБА_1 , спеціального стажу за вислугу у кількості 25 років 10 днів, у рішенні 20.06.2024 № 20445019843 - 26 років 6 місяців, а в рішенні від 04.07.2024 №204450019843 зазначено, що підтверджений стаж за вислугу років відсутній.
У свою чергу згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_3 від 06.07.1986:
Зеленогайський будинок дитини: запис № 11 - 01.10.1992 переведена на посаду вихователя, згідно наказу № 60 від 01.10.1992,
записи № 12, 13 - про реорганізацію та перейменування закладу,
запис № 14 - 15.05.2024 звільнена у зв'язку зі скороченням штату працівників в порядку п. 1 ст. 40 КЗпП України, згідно наказу № 45 від 15.05.2024.
Щодо не зарахування до страхового стажу період роботи з 29.06.1987 по 28.03.1991, оскільки має місце слабкий відбиток печатки підприємства, що засвідчує запис про звільнення, через що його не можливо ідентифікувати..
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На час спірного періоду діяла Інструкція «Про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях», що затверджена постановою Держкомпраці СРСР по праці і соціальних питаннях від 20.06.1974 № 162 (далі - Інструкція №162).
Відповідно до пункту 2.3 Інструкції №162 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження і заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільнені - в день звільнень повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно пір'яною або кульковою ручкою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору.
За вимогами Інструкція №162 позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність у позивача трудового стажу за спірний період.
Також слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Таким чином, з огляду на зазначене, власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на особисті права позивача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.08.2019 по справі № 654/890/17.
Таким чином, проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку про скасування відповідних рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 03.06.2024 № 204450019843, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.06.2024 №20445019843, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 04.07.2024 № 204450019843 про відмову в призначенні пенсії за вислугою років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Щодо вимоги зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 :
до страхового стажу роботи період з 29.06.1987 по 28.03.1991 на посаді комплектувальником у складальному цеху Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка;
до спеціального стажу роботи на посаді вихователя Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради “Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям “Зелена Діброва» період з 01.10.1992 по 15.05.2024, що дає право на пенсію за вислугу років, передбаченого пунктом “е» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення», про що прийняти відповідне рішення.
З системного аналізу положень ст.2 КАС України в кореспонденції з приписами ст.6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади та ст.8 Конституції України, якою запроваджений принцип верховенства права, слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб'єкта владних повноважень, а правовим мотивуванням спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст. 6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права. При цьому, суд зауважує, що приписи перелічених норм права встановлюють, що суд не має прав перебирати на себе функції органів державної влади, на які законами України покладені певні обов'язки, надані повноваження та віднесені до виключної компетенції такого суб'єкта.
Отже, суд не може перебирати на себе функцій суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язувати його приймати рішення, які входять до його компетенції.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо зарахування до страхового стажу роботи період з 29.06.1987 по 28.03.1991 на посаді комплектувальником у складальному цеху Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка та до спеціального стажу роботи на посаді вихователя Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради “Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям “Зелена Діброва» період з 01.10.1992 по 15.05.2024, що дає право на пенсію за вислугу років, передбаченого пунктом “е» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення», про що прийняти відповідне рішення, задоволенню не підлягають.
Між тим, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України зазначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур (частина перша статті 124 Конституції України, частина друга статті 1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Суд є конституційно визначеним державним інститутом, який правомочний захищати права і свободи людини і громадянина, завданням якого є здійснення правосуддя, забезпечення права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України (стаття 55, розділ VIII Конституції України, стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Судовий захист вважається найбільш дієвою гарантією відновлення порушених прав і свобод людини і громадянина.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що судом скасовані рішення відповідачів, а тому суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, заявлених позивачем, шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком.
Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, частково підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 245, 246 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром під.3,пов.2,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344) , Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26,м. Дніпро,Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49094, код ЄДРПОУ21910427) , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, буд. 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013, код ЄДРПОУ21318350) про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в призначені пенсії за вислугу років відповідно до пункту “е» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 204450019843 від 03.06.2024, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.06.2024 №20445019843, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 04.07.2024 №204450019843 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 , пенсії за вислугу років відповідно до пункту “е» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 645 (шістсот сорок п'ять ) грн. 97 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26,м. Дніпро,Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49094, код ЄДРПОУ21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 645 (шістсот сорок п'ять ) грн. 97 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, буд. 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013, код ЄДРПОУ21318350) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 645 (шістсот сорок п'ять ) грн. 97 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Кухар М.Д.