13 січня 2025 рокуСправа №160/28728/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
28.10.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою “Ф» №1373295-2411-0466- UA12020010000033698 від 12.06.2024 року, яким ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2021 рік на суму 49 587,00 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою “Ф» №1373306-2411-0466-UA12020010000033698 від 12.06.2024 року, яким ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2022 рік на суму 53 719,25 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою “Ф» №1373275-2411-0466-UA12020010000033698 від 12.06.2024 року, яким ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2023 рік на суму 41 529,11 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою “Ф» №0014852-2411-0466 від 27.02.2023 року, яким ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2022 рік на суму 53 719,25 грн.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що оскільки рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 року №12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста» встановлено ставки податку з 2018 року, яке діяло у 2021 році. Вказаним рішенням встановлено ставки податку на «Будівлі промисловості та склади», для фізичних осіб у 1 зоні у розмірі 1,000 відсотка, у 2 зоні у розмірі 0,500 відсотка, (у примітці рішення до зони 2 належить вся інша територія міста, яка не увійшла до зони ' 1). Дніпровською міською радою рішенням №10/7 від 26.05.2021 року внесено зміни до рішення міської ради від 06.12.2017 року №12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста» та з 01.01.2022 року визначено ставки податку на 2022 рік. Вказаним рішенням встановлено ставки податку на «Будівлі промисловості та склади», для фізичних осіб у 1 зоні у розмірі 1,000 відсотка, у 3 зоні у розмірі 0,500 відсотка. Рішенням Дніпровської міської ради від 08.12.2021 року за №10/13, нежитлова будівля по вулиці Ударників віднесена до 3 зони, та відповідно розмір ставки податку складає 0.500 відсотка. Податковим органом для розрахунку податку на нерухоме майно за 2021, 2022, 2023 роки помилково застосовано ставку у розмірі 1,000 відсотка, замість вірного 0.500 відсотка. Рішенням Дніпровської міської ради від 13.07.2022 року за №2/24 внесено зміни до рішення міської ради від 06.12.2017 року №12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста», згідно якого з 01.01.2023 року тимчасово, протягом дії воєнного стану на території України, встановлено нові ставки податку. Так, ставки податку на «Будівлі промисловості та склади», для фізичних осіб у 1 зоні у розмірі 0,750 відсотка, у 3 зоні у розмірі 0,370 відсотка. Податковим органом для розрахунку розміру орендної плати за 2023 рік помилково застосовано ставку у розмірі 0,750 відсотка, замість вірного 0.370 відсотка. Отже, внаслідок неправомірних дій відповідача, які полягають у застосуванні невірної ставки об'єкта оподаткування у податкових повідомленнях - рішеннях №1373295-2411-0466-UА 12020010000033698 від 12.06.2024 року, №1373306-2411-0466-UА12020010000033698 від 12.06.2024 року, №1373275-2411-0466-UА12020010000033698 від 12.06.2024 року, допущено завищення (збільшення) розміру податкового зобов'язання у зв'язку з чим вищевказані податкові повідомлення - рішення, є протиправним та підлягають скасуванню. Позивачем за актом приймання-передачі нерухомого майна від 30.03.2023 року передано до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМ-ОРЕНДА» 1/2 частки нежитлового приміщення, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 . загальною площею 826,45 кв.м. В податковому повідомленні - рішенні №1373275-2411-0466-UА12020010000033698 від 12.06.2024 року, нарахування податкового зобов'язання здійснюється за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023, тобто за період, коли об'єкт нерухомого майна вже не перебував у власності позивача. Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Враховуючи, що ОСОБА_1 з березня 2023 року більше не належить вказане нежитлове приміщення, податковий орган протиправно здійснив нарахування суми податкового зобов'язання за вказаний період. Окремої уваги заслуговує податкове повідомлення - рішення за формою «Ф» №0014852-2411-0466 від 27.02.2023 року, оскільки вказаним рішенням ОСОБА_1 повторно нараховано податок на нерухоме майно за 2022 рік у розмірі 53719,25 грн, за нежитлове приміщення загальною площею: 826,45 кв. м. у відповідній частці 500,00 кв.м. Розмір податку розрахований відповідно до розміру частки у праві спільної власності, кв.м. в залежності від періоду володіння 826,45 кв.м; ставка податку (% від мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року) 1 % (65,00 грн.); сума податку 53719,25 грн. Відтак, відповідачем застосована ставка у розмірі 1,000 відсотка, замість вірного 0.500 відсотка, яке встановлено у рішенні Дніпровської міської ради. Важливим також є те, що відповідачем фактично двічі нараховано податок на нерухоме майно за 2022 рік та направлено ОСОБА_1 відповідні податкові повідомлення-рішення, що за своєю суттю є подвійним оподаткуванням, отже таке податкове повідомлення - рішення є протиправним, безпідставним та кореспондується зі ст. 61 Конституції України. Отже, відповідно до вказаного вище, чітко вбачається, що наявні всі підстави для скасування даного податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №0014852-2411-0466 від 27.02.2023 року, яким ОСОБА_1 повторно нараховано податок на нерухоме майно за 2022 рік у розмірі 53719,25 грн.
19.11.2024 року від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив про те, що контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання даних про об'єкти оподаткуванню, ніж ті, що передбачені податковим законодавством, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) таких даних. Відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та нівелювання свого права щодо інформування податкового органу про зміну даних, останній має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки. Отже, ГУ ДПС під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяло в спосіб та межах, визначених чинним законодавством України, вірно розрахувавши розмір податкового зобов'язання, тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення є правомірними і не підлягають скасуванню. Оскільки даний позов є типовим, тому вважаємо, що витрати на правову допомогу в сумі 20 000,00 грн. є перебільшеними. Крім того, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Таким чином, заявлені до відшкодування позивачем витрати є неспівмірними із складністю цієї справи, наданими адвокатом послугами у ході розгляду справи безпосередню у суді першої інстанції та не відповідають критерію термальності таких витрат, розумності їхнього розміру, враховуючи розгляд даної справи в порядку письмового провадження, задоволенню не підлягають.
29.11.2024 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив де зазначено, що відповідач не подав будь - якого доказу на спростування зазначених в позовній заяві обставин. Отже висновки, зазначені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2024 року зазначена вище справа розподілена та 29.10.2024 року передана судді Пруднику С.В.
04.11.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копії усіх документів, які слугували підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень за формою “Ф» №1373295-2411-0466-UA12020010000033698 від 12.06.2024 року, №1373306-2411-0466-UA12020010000033698 від 12.06.2024 року, №1373275-2411-0466-UA12020010000033698 від 12.06.2024 року, №0014852-2411-0466 від 27.02.2023 року. Судом зобов'язано витребувані судом докази слід подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 03.12.2024 року. Судом попереджено Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
В період з 30.12.2024 року по 12.01.2025 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній основній відпустці.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що на за даними інформаційно - комунікаційної системи контролюючого органу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС (Правобережна ДПІ), як платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна є власником ряду об'єктів житлової та нежитлової нерухомості зокрема:
- нежитлове приміщення загальною площею 1652,9 кв. м, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , дата державної реєстрації права власності 11.11.2011, частка власності 1/2.
Відповідно до пп. 266.7.2 та пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України, ГУ ДПС, в автоматичному режимі сформовані податкові повідомлення-рішення форми «Ф» з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме:
- від 12.06.2024 № 1373295-2411-0466- НОМЕР_2 на суму 49 587,00 грн, за податковий період 2021 рік;
- від 12.06.2024 № 1373306-2411-0466- НОМЕР_2 на суму 53 719,25 грн за податковий період 2022 рік;
- від 12.06.2024 № 1373275-2411-0466- НОМЕР_2 на суму 41 529,11 грн за податковий період 2023 року.
Розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ОСОБА_1 за 2021-2023 роки проводився в автоматизованому режимі за даними інформаційно -комунікаційної системи ДПС України та у відповідності до вимог Податкового кодексу України.
Для обчислення розміру податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у 2021-2023 роках контролюючим органом використано розміри ставок згідно діючих рішень Дніпровської міської ради, а саме від 6 грудня 2017 року №12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста», від 26 травня 2021 року № 10/7 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 №12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста» та від 13 липня 2022 року № 2/24 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 №12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста».
Вищезазначені податкові повідомлення-рішення, контролюючим органом, направлено на податкову адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та повернуто з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Податкове повідомлення-рішення від 27.02.2023 №0014852-2411-0466 на суму 53 71, 25 грн за 2022 рік сформовано в інформаційно-комунікаційної системи ДПС України помилково, на адресу платника не направлялось та не відображається в інтегрованій картці платника податків.
У власності ОСОБА_1 перебуває 1/2 частина нежитлової будівлі, а саме склад загальною площею 1652.90 кв. м.
Частка позивача становить 826,45 кв. м. (підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень).
Позивачем за актом приймання-передачі нерухомого майна від 30.03.2023 року передано до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМ-ОРЕНДА» 1/2 частки нежитлового приміщення, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 . загальною площею 826,45 кв. м.
Як зазначає позивач у поданій до суду позовній заяві, 23.09.2024 року через особистий податковий кабінет ОСОБА_1 дізналась про наявність податкових повідомлень-рішень з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, які винесені Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області: за формою “Ф» №1373295-2411-0466-UA12020010000033698 від 12.06.2024 року, яким ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2021 рік на суму 49 587,00 грн.; за формою “Ф» №1373306-2411-0466-UA12020010000033698 від 12.06.2024 року, яким ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2022 рік на суму 53 719,25 грн.; за формою “Ф» №1373275-2411-0466-UA12020010000033698 від 12.06.2024 року, яким ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2023 рік на суму 41 529,11 грн. та за формою “Ф» №0014852-2411-0466 від 27.02.2023 року, яким ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2022 рік на суму 53 719,25 грн.
Позивач стверджує, що спірні податкові повідомлення-рішення мають визначати податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки щодо частини нежитлового приміщення, виходячи з розміру фактичної частки, яка перебуває у власності у позивача, а саме: 1/2 частки нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що належало ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу нежитлових приміщень, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Райською Т.М. від 27.12.2016 року, загальною площею 1652.90 кв. м. Частка позивача становить 1/2 у праві спільної часткової власності на об'єкт, тобто 826,45 кв. м.
Вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Щодо вирішення справи по суті, суд вказує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Пунктом 54.5 статті 54 ПК України передбачено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п. 58.3 ст. 58 ПК України).
Так, відповідно до п. 42.1 - 42.3 ст. 42 Податкового кодексу, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином надісланим (врученим) платнику податків, якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу.
Згідно ст.265 ПК України, податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Відповідно до вимог п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.2.1 п.266.2 ст. 266 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.
Відповідно до положень пп.266.3.1 пункту 266.3 ст.266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Згідно вимог пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України, база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, відповідно пп. 266.7.1. п. 266.3 ст. 266 ПК України здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ).
Відповідно до пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України сільським, селищним, міським радам або радам об'єднаних територіальних громад надано право за рішенням на встановлення ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості виключно залежно від місця розташування та типів об'єктів.
При цьому, Податковий кодекс дає право платнику податку звернутися з письмовою заявою до податкового органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними податкових органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Відповідно до пп. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Суд звертає увагу, що доказів того, що позивач подавала до контролюючого органу договір купівлі продажу на об'єкт оподаткування, або надавала заяви про проведення звірки в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання даних про об'єкти оподаткуванню, ніж ті, що передбачені податковим законодавством, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) таких даних.
Відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та нівелювання свого права щодо інформування податкового органу про зміну даних, останній має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.
На підставі викладеного та у відповідності до вимог діючого законодавства підстави для скасування податкових повідомлень-рішень за формою “Ф» №1373295-2411-0466-UA12020010000033698 від 12.06.2024 року, яким ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2021 рік на суму 49 587,00 грн.; за формою “Ф» №1373306-2411-0466-UA12020010000033698 від 12.06.2024 року, яким ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2022 рік на суму 53 719,25 грн.; за формою “Ф» №1373275-2411-0466-UA12020010000033698 від 12.06.2024 року, яким ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2023 рік на суму 41 529,11 грн. та за формою “Ф» №0014852-2411-0466 від 27.02.2023 року, яким ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2022 рік на суму 53 719,25 грн. у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від відсутні.
Згідно із ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У рішенні по справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно із його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене вище, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
Враховуючи відмову у задоволені позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С. В. Прудник