13 січня 2025 рокуСправа №160/28999/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/28999/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
30.10.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення № 047050027720 від 26.07.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову ОСОБА_1 щодо перерахунку пенсії до призначення у зв'язку із наданими додатковими документами; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до стажу роботи період навчання в професійно - технічному училищі № 23 з 01.09.1985 по 20.05.1988, період проходження військової служби в лавах збройних сил з 01.06.1988 по 04.06.1990 відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 та військового квитка серії НОМЕР_2 ; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути його заяву про перерахунок пенсії до призначення у зв'язку з наданими додатковими документами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 19.07.2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про зарахування періоду навчання та проходження військової служби до стажу роботи. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 047050027720 від 26.07.2024 року йому було відмовлено у зарахуванні вказаних періодів. З метою відновленням свого права на отримання належної пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/28999/24. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 року разом із копією позовної заяви з додатками було надіслано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в його електронний кабінет та отримано 04.11.2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься у матеріалах справи. Однак, відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву у строки встановлені ухвалою суду.
15.11.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області подано відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач зазначає, що рішенням від 26.07.2024 № 047050027720 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії у зв'язку з неточностями в документах про військову службу та навчання. Вказує, що періоди навчання і проходження військової служби накладаються і в військовому квитку не зазначено період початку проходження військової служби. Так згідно диплому № НОМЕР_3 позивач навчався з 01.09.1985 по 18.06.1991 в професійнотехнічному училищі № 23 міста Северодонецька, проте в той же час позивач просить зарахувати до стажу період проходження військової служби з 01.06.1988 по 04.06.1990.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до норм Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
19.07.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії.
Заяву позивача про перерахунок пенсії розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області та прийнято рішення № 047050027720 від 26.07.2024 року про відмову в проведенні перерахунку пенсії.
У рішенні зазначено, що для перерахунку пенсії надані сканкопії оригіналів документів: паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудову книжку, диплом про навчання, військовий квиток, довідку ОК-5. Вказано, що до заяви про допризначення пенсії долучено диплом про навчання № НОМЕР_3 та військовий квиток серії НОМЕР_2 , періоди навчання і проходження військової служби накладаються і в військовому квитку не зазначено період початку проходження військової служби, тому необхідно надати уточнюючі довідки для зарахування даних періодів до загального стажу роботи.
Позивач, вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову в проведенні перерахунку пенсії, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано нормами Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За приписами частини 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На час первісного заповнення трудової книжки позивача діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СССР від 20.06.1974 №162 (Інструкція №162).
Відповідно до пунктів 2.2., 2.3. Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні -у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу.
В подальшому наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 №58 затверджена нова Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників (Інструкція №58).
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637).
Відповідно до пунктів 1-2 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших-документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Отже, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній застосовуються норми Порядку №637 щодо підтвердження трудового стажу.
Тобто, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, зокрема, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.
Згідно відомостей, які містяться в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 03.07.1990 року наявні відомості про навчання позивача та проходження служби в Радянській армії у спірні періоди.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачу не зараховано до стажу роботи, періоди навчання та проходження військової служби.
Щодо не зарахування до стажу періоду навчання з 01.09.1985 року по 20.05.1988 року, суд зазначає наступне.
Період навчання позивача в СПТУ №23 м. Сєвєродонецька з 01.09.1985 року по 20.05.1988 року підтверджується записом №1 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 03.07.1990 року.
Статтею 18 Закону України «Про професійну-технічну освіту» визначено, що до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійної (професійно-технічної) освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.
Отже, вказаною нормою передбачено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
Згідно пункту 8 Порядку №637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
З наведених положень вбачається, що період навчання насамперед підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. І лише за відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Позивачем на підтвердження періоду навчання у професійно-технічному училищі надано диплом № НОМЕР_3 від 18.06.1991 року, в якому вказано період навчання позивача з 01.09.1985 року по 18.06.1991 рік.
Проте, дані вказані у дипломі протирічать даним вказаним у трудовій книжці позивача, військовому квитку, оскільки у вказаний період позивач і навчався в професійно -технічному училищі з 01.09.1985 року по 20.05.1988 році, і проходив службу в армії з 01.06.88 року по 04.06.1990 року, і працював в Сєвєродонецькому виробничому об'єнанні «Азот» з 04.07.1990 року.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд погоджується з доводами відповідача щодо необхідності підтвердження періоду навчання уточнюючими довідками, враховуючи перебування позивача у спірний період одночасно на навчанні та на службі в армії.
При цьому суд зауважує, що позивачем не зазначено, а судом не виявлено доказів неможливості надання позивачем довідки, яка б уточнювала період навчання позивача.
Посилання позивача на необхідність врахувати дані трудової книжки щодо зарахування періоду навчання, як основного документу, судом не приймаються до уваги, оскільки трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, проте період навчання насамперед підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. В даному ж випадку, записи трудової книжки протирічать даним диплому про світу.
Таким чином, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання з 01.09.1985 року по 20.05.1988 року не підлягають задоволенню.
Щодо не зарахування до страхового стажу періоду проходження військової служби з 01.06.1988 року по 04.06.1990 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
Згідно із частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Отже, чинним законодавством передбачено зарахування до страхового стажу перебування на військовій службі.
Суд зазначає, що в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 03.07.1990 року наявні відомості про період проходження військової служби з 01.06.1988 року по 04.06.1990 року із посиланням на військовий квиток серії НОМЕР_2 .
Проте, дані військового квитка не містять інформації про початок його служби в армії, а лише вказують на її закінчення 01.06.1990 року.
Враховуючи те, що період перебування на військовій службі має підтверджуватись насамперед військовим квитком та/або довідками, виданими за місцем служби, наявністю протирічь з іншими наданими до позовної заяви документами, проходження служби в період навчання, суд погоджується з висновками відповідача про необхідність підтвердження періоду служби позивача в армії уточнюючими довідками з зазначення періоду служби позивача.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зарахування періоду військової служби до страхового стажу позивача.
Також суд звертає увагу позивача, що він має право на звернення до пенсійного органу з заявою про зарахування до його страхового стажу спірних періодів незалежно від наявного рішення, та надання додаткових документів для його підтвердження.
У зв'язку з зазначеним, суд дійшов висновку, що відсутність підстав для скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 047050027720 від 26.07.2024 року та для зарахування спірних періодів до страхового стажу.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, та з урахуванням того, що позивачем не доведено обґрунтованість пред'явленого позову, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Враховуючи перебування головуючого судді Озерянської С.І. у черговій щорічній відпустці з 30.12.2024 року по 10.01.2025 року, рішення ухвалено 13.01.2025 року у перший робочий після відпустки день.
Керуючись статтями 2, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська