29 листопада 2024 рокуСправа №160/23889/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу № 160/23889/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
03.09.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення №914550145828 від 22.08.2024 року про відмову в перерахунку пенсії; зобов'язати відповідача з урахуванням висновків суду у справі здійснити перерахунок пенсії з 14.08.2024 року у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», абзацу З частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позову зазначено, що з 04.03.2008 року позивач отримує пільгову пенсію за Списком №1, згідно пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». 14.08.2024 року позивач звернулась до Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії із застосуванням норм статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Однак відповідачем було відмовлено у перерахунку пенсії у зв?язку з відсутністю в пенсійній справі позивача відомостей щодо зайнятості повний робочий день на підземних роботах в шахті. Позивач вважає, що у неї є всі правові підстави для того, щоб пенсійним органом було проведено перерахунок її пенсії відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки вона має необхідний пільговий стаж роботи за Списком №1 та працювала на умовах повного робочого дня. Вважаючи протиправним рішення відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії, відповідно до вимог Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», позивач звернулась до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/23889/24. Розглядати справу постановлено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Заперечуючи проти позовної заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області подано відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. У відзиві відповідач зазначає, що рішенням №914550145828 від 22.08.2024 року позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки на час звернення вона набула менш ніж 24 місяці страхового стажу, що є недостатньо для здійснення перерахунку пенсії. Вказує, що згідно матеріалів електронної пенсійної справи, в тому числі згідно трудової книжки позивача, відсутня інформація про роботу з повним робочим днем на підземних роботах в шахті. Оскільки, трудова книжка, яка була надана для призначення пенсії, не відображає характер; умов праці (повний робочий день на підземних роботах в шахті), у Головного управління відсутні будь-які правові підстави здійснити перерахунку пенсії з 14.08.2024 року у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 року залучено до участі у справі № 160/23889/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, як другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 року разом із копією позовної заяви з додатками було надіслано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в його електронний кабінет та отримано 01.10.2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься у матеріалах справи. Однак, відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву у строки встановлені ухвалою суду.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внутрішньо переміщеною особою та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
14.08.2024 року позивач через портал електронних послуг Головного управління Пенсійного фонду України звернулась із заявою про проведення перерахунку пенсії.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Заяву позивача про проведення перерахунку пенсії розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області та прийнято рішення № 046150016129 від 22.08.2024 року, яким відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
У рішенні зазначено, що згідно матеріалів електронної пенсійної справи позивача проводився останній перерахунок пенсії 24.05.2024 року з 01.04.2024 року (автоматичний), стаж був зарахований по 31.12.2023 року. На даний час позивач набула менш ніж 24 місяці страхового стажу, право на перерахунок відсутнє. До заяви № 8307 від 14.08.2024 року позивачем було долучено власноручно написану заяву від 14.08.2024 року. Мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Згідно матеріалів електронної пенсійної справи, в тому числі згідно трудової книжки НОМЕР_1 позивача відсутня інформація про повний робочий день на підземних роботах в шахті.
Позивач, вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови в перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, звернулась до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці») така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
При цьому, таке право не пов'язано з поданням заяви про перерахунок пенсії, воно також кореспондується з нормою, викладеною у частині 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка встановлює, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи позивачеві призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення, у редакції чинній до прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015 року, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 (36-2003-п) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до протоколу перерахунку пенсію позивачу обчислено при страховому стажі - 62 роки 10 місяців 8 днів, в тому числі пільговому стажі за Списком №1 - 21 рік 4 місяці 1 день.
Аналізуючи вказані положення суд приходить до висновку, що підставами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є: досягнення певного віку, наявність загального і пільгового (спеціального) стажу роботи, наявність професій (посад) і виробництв у відповідному Списку, зайнятість працівника на цих роботах протягом повного робочого дня, а також підтвердження шкідливих умов роботи працівника безпосередньо на робочому місці за результатами атестації робочих місць за умовами праці.
З огляду на викладене, зайнятість протягом повного робочого дня була однією із обов'язкових умов для призначення позивачу пільгової пенсії.
Відтак, факт призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» спростовує твердження відповідача про відсутність підтвердження зайнятості позивача повний робочий день на роботах за Списком №1.
Також суд звертає увагу, що відповідач не був позбавлений можливості дослідити індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5), зокрема відомості по спеціальному стажу за період до призначення їй пенсії на предмет наявності коду підстави для обліку спецстажу ЗП3013А1, до якого належать працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Отже, при призначенні позивачу пенсії та розрахунку її розміру відповідач мав застосувати положення статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та визначити розмір пенсії як 80% від заробітної плати, шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
В свою чергу, судом встановлено, що відповідачем при призначенні пенсії визначено її розмір без застосування статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а заява позивача про здійснення перерахунку її пенсії обґрунтована не продовженням її праці, а протиправним неврахуванням вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при призначенні пенсії.
Згідно з частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд приходить до висновку, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №914550145828 від 22.08.2024 року протиправно відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи висновок суду про протиправність рішення про відмову у здійсненні перерахунку пенсії, належним та ефективним способом захисту (відновлення) порушеного права позивача буде зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву позивача від 14.08.2024 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатила судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією від 30.08.2024 року.
Отже, судовий збір у розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, оскільки саме цим суб'єктом владних повноважень порушено права позивача оскаржуваним рішенням.
Керуючись статтями 2, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_2 ) до Головно управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №914550145828 від 22.08.2024 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.08.2024 року про перерахунок пенсії, враховуючи висновки суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська