24 січня 2025 року ЛуцькСправа № 140/14850/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 до (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася із позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмитрук В.Д. про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 від 13.11.2024.
Позові вимоги обґрунтовані тим, що 13.11.2024 головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмитрук В. Д. винесено постанову про відкриття ВП НОМЕР_2 з примусового виконання ВЛ №17925/2024, виданого 06.11.2024 Волинським окружним адміністративним судом про зобов'язання ОСОБА_1 протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768, укласти з Відділом охорони культурної спадщини Луцької міської ради охоронний договір на об'єкт нерухомого майна магазин продовольчих і непродовольчих товарів А-2, площею 102,7 кв.м., реєстраційний номер майна 1191692607101, який відноситься до об'єктів культурної спадщини місцевого значення - «Житловий будинок кінець XIX початок XX ст.» по вул. Л.-Українки, ІЗ у м. Луцьку (охоронний номер 2363-ВЛ).
Вважаючи протиправною оскаржувану постанову, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи з урахуванням глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позов представник відповідача позовні вимоги заперечила та у їх задоволенні просила відмовити. Зазначила, що на виконанні у Відділі перебуває ВП НОМЕР_2 (відкрите 13.11.2024) з примусового виконання виконавчого листа Волинського окружного адміністративного суду зобов'язати ОСОБА_1 протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили па умовах і в порядку, що визначені постановою КМУ від 28.12.2001 № 1768, укласти з Відділом охорони культурної спадщини Луцької міської ради охоронний договір на об'єкт нерухомого майна магазин продовольчих і непродовольчих товарів А-2, площею 102,7 кв.м., реєстраційний помер майна 1191692607101, який відноситься до об'єктів культурної спадщини місцевого значення - «Житловий будинок кінець XIX початок XX ст.» по вул.Л-Українки, 13 у м. Луцьку (охоронний номер 2363-ВЛ).».
Вказала, що при надходженні виконавчого документа до примусового виконання виконавець перевіряє чи відповідає даний виконавчий документ вимогам п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», після чого приймається рішення про відкриття виконавчого провадження, тому керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття ВП та направлено сторонам виконавчого провадження, а також в постанові зазначено необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Зауважила, що 18.11.2024 державним виконавцем Відділу подавався запит до Відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради щодо надання інформації про укладання договору ОСОБА_1 з Відділом охорони культурної спадщини Луцької міської ради охоронний договір на об'єкт нерухомого майна магазин продовольчих і непродовольчих товарів А-2, площею 102,7 кв.м., реєстраційний номер майна 1191692607101, який відноситься до об'єктів культурної спадщини місцевого значення - «Житловий будинок кінець XIX початок ХХ ст.» по АДРЕСА_1 (охоронний номер 2363-ВЛ), та листом Відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради від 03.12.2024 повідомлено, що станом на 02.12.2024 такий охоронний договір за вищезгаданою адресою не укладено, звернень щодо укладення охоронного договору у Відділ не надходило.
Вважає, що постанова головного державного виконавця винесена з дотриманням чинного законодавства.
Представник відповідача в судовому засіданні вказала, що виконавче провадження відкрите, а рішення про його закінчення ще не прийнято. У задоволенні позову просила відмовити з підстав зазначених у відзиві.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримав, вказав також, що самостійною підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження є те, що із заявою про відкриття виконавчого провадження звернувся прокурор, який подавав позов в інтересах органу місцевого самоврядування, який не є стороною у виданому судом виконавчому листі, що протирічить вимогам ЗУ «Про виконавче провадження». Крім цього зазначив, що у позивачки з лютого 2024 року стрімко погіршився стан здоров'я, 18.04.2024 перенесла операцію та з 15.05.2024 по 03.07.2024 перебувала на лікуванні за кордоном. В зв'язку з тяжкими наслідками захворювання ОСОБА_1 стійко знижена працездатність, в зв'язку з чим 12.09.2024 отримала 2 групу інвалідності. На даний час перебуває на реабілітації за кордоном. Зауважив, що через характер захворювання та призначеного лікування (приймання хіміотерапії) за рекомендацією лікарів їй повністю обмежено соціальне спілкування за доданими в суд медичними документами, що в свою чергу повністю виключає можливість відвідування місць скупчення людей, таких як ЦНАП та Відділ охорони культурної спадщини Луцької міської ради, проте нею добровільно ще до відкриття виконавчого провадження було надіслано лист до Відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради про укладення охоронного договору.
Після оголошеної у судовому засіданні перерви до 16:00 24.01.2025, з урахуванням заяв представників позивача та відповідача, судовий розгляд справи відповідно до приписів частини четвертої статті 229, частини третьої статті 268 КАС України проведено в порядку письмового провадження.
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, у приватній власності ОСОБА_1 перебуває об'єкт нерухомого майна - магазин продовольчих і непродовольчих товарів А-2, площею 102,7 кв.м. у АДРЕСА_1 . Відомості про право власності на зазначене нерухоме майно 03.03.2017 внесено до Реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер майна 19362595.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28.08.2024 у справі № 140/6357/24 позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність ОСОБА_1 щодо неукладення з відділом охорони культурної спадщини Луцької міської ради охоронного договору на об'єкт культурної спадщини «Житловий будинок кінець ХІХ - початок ХХ ст.», розташований по вулиці Лесі Українки, 13 у місті Луцьку (охоронний №2363-ВЛ); зобов'язано ОСОБА_1 протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, укласти з Відділом охорони культурної спадщини Луцької міської ради охоронний договір на об'єкт нерухомого майна - магазин продовольчих і непродовольчих товарів А-2, площею 102,7 кв.м., реєстраційний номер майна 1191692607101, який відноситься до об'єктів культурної спадщини місцевого значення - «Житловий будинок кінець ХІХ - початок ХХ ст.» по вул. Лесі Українки, 13 у м. Луцьку (охоронний номер 2363-ВЛ).
06.11.2024 Волинським окружним адміністративним судом видано за поданою заявою заступника керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області від 24.10.2024 виконавчий лист № 17925/2024.
08.11.2024 заступником керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області С. Мацюком подано до Відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заяву про примусове виконання рішення суду з долученим ВЛ № 17925/2024 від 06.11.2024.
13.11.2024 головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби м. Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 17925/2024, виданого Волинським окружним адміністративним судом 06.11.2024 у справі № 140/6357/24, а також постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у ВП НОМЕР_2.
18.11.2024 державним виконавцем Відділу подано запит до Відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради щодо надання інформації про укладання договору ОСОБА_1 з Відділом охорони культурної спадщини Луцької міської ради охоронний договір на об'єкт нерухомого майна магазин продовольчих і непродовольчих товарів А-2, площею 102,7 кв.м., реєстраційний номер майна 1191692607101, який відноситься до об'єктів культурної спадщини місцевого значення - «Житловий будинок кінець XIX початок ХХ ст.» по вул. Лесі Українки,13 у м. Луцьку (охоронний номер 2363-ВЛ).
03.12.2024 листом Відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради від 03.12.2024 повідомлено, що станом на 02.12.2024 такий охоронний договір за вищезгаданою адресою не укладено.
Вважаючи протиправною постанову Відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 від 13.11.2024 та такою, яка підлягає скасуванню, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.
У судовому засіданні представник відповідача пояснила, що у ДВС відсутні докази про отримання боржником копії оскаржуваної постанови про відкриття провадження.
З матеріалів дослідженого судом ВП НОМЕР_2 вбачається, що представник боржника з матеріалами виконавчого провадження ознайомився 11.12.2024, а позов зареєстрований судом 23.12.2024 (21, 22 грудня вихідні дні), доказів вручення боржнику постанови про відкриття ВП матеріали виконавчого провадження не містять. Беручи до уваги проходження лікування у вигляді хіміотерапії за кордоном суд вважає, що встановлений строк звернення до суду позивачем пропущено не було.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
За змістом ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Так, Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII) регулюються порядок і умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень за змістом частини 1 статті 5 Закону №1404-VIII покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02.06.2016 року №1403-VIII (далі - Закон №1403-VIII).
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону № 1404 виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28.08.2024 у справі № 140/6357/24 позов задоволено, зокрема, зобов'язано ОСОБА_1 протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, укласти з Відділом охорони культурної спадщини Луцької міської ради охоронний договір на об'єкт нерухомого майна - магазин продовольчих і непродовольчих товарів А-2, площею 102,7 кв.м., реєстраційний номер майна 1191692607101, який відноситься до об'єктів культурної спадщини місцевого значення - «Житловий будинок кінець ХІХ - початок ХХ ст.» по вул. Лесі Українки, 13 у м. Луцьку (охоронний номер 2363-ВЛ).
Як слідує з матеріалів справи, 06.11.2024 Волинським окружним адміністративним судом видано на подану заяву заступника керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області від 24.10.2024 виконавчий лист № 17925/2024.
08.11.2024 заступником керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області С. Мацюком подано до Відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заяву про примусове виконання рішення суду з долученим ВЛ № 17925/2024 від 06.11.2024.
З дослідженого судом виконавчого листа № 17925/2024 у справі №140/6357/24 виданого 06.11.2024 Волинським окружним адміністративним судом вбачається, що стягувачем зазначено ВК Луцької міської ради, а боржником - ОСОБА_1 .
Як вбачається з Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» стягувач у справі - ВК Луцької міської ради із заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання цього рішення до суду не зверталися.
Із такою заявою звернувся прокурор, на вимогу якого видано виконавчий лист № 17925/2024 від 06.11.2024.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Суд зазначає, що процесуальне становище прокурора врегульовано положеннями ст. 53 КАС України, так згідно ч. 3 згаданої статті у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відтак, вказана норма надає право прокурору звертатися із позовами, апеляційними та касаційними скаргами, заявами про перегляд рішень за нововиявленими чи винятковими обставинами, при цьому слід зауважити, що повноважень, щодо подання заяви про пред'явлення виконавчого листа до виконання, коли прокурор не є с тягувачем, законом не передбачено.
А отже, з урахуванням зазначених вище норм, із заявами про відкриття виконавчого провадження чи поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання звертається саме стягувач.
У даній спірній ситуації таким стягувачем є Виконавчий комітет Луцької міської ради, про що вказано у виконавчому листі, а не прокурор.
Як встановлено судом, стягувач ВК Луцької міської ради за матеріалами виконавчого провадження із заявою про відкриття ВП не зверталися.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» представниками у виконавчому провадженні не можуть бути: судді, слідчі, прокурори, працівники підрозділів, які провадять оперативно-розшукову діяльність, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання, які діють як учасники цього виконавчого провадження, виконавці та помічники приватних виконавців, крім випадків, коли вони діють як законні представники або уповноважені особи відповідного органу, що є стороною виконавчого провадження.
Заступник керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області у даному випадку не є законним представником(ст. 56 КАС України) або уповноваженою особою відповідного органу(ст. 55 КАС України).
З вимог ст. 373 КАС вбачається, що саме стягувачу надсилається виконавчий документ на електронну адресу, а вразі відсутності - рекомендованим листом, що відповідає вимогам встановленим законом, беручи до уваги, що лише стягувач виходячи з розділу IV КАС наділений правом на ініціювання процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Державний виконавець вирішуючи питання про відкриття провадження не звернув увагу на вимоги діючого законодавства при зверненні не сторони виконавчого провадження із заявою про примусове виконання рішення суду та в порушення вимог ст. 18 Закону № 1404 відкрив ВП.
З огляду на вищевикладене та зважаючи на факт подання неналежним стягувачем до Відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заяви про примусове виконання рішення суду з долученням ВЛ № 17925/2024 від 06.11.2024 ВОАС, суд вважає, що постанова головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмитрук В.Д. про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 від 13.11.2024 є протиправною та підлягає скасуванню як така, що винесена державним виконавцем з порушенням вищевказаних норм матеріального права.
Схожа позиція про необхідність скасування процесуальних документів отриманих за заявою прокурора викладена і в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2024 в справі № 140/25391/23, де апеляційним судом зроблено висновок, що прокурор, який не є стороною виконавчого провадження не наділений правом у виконавчому провадженні на ініціювання процедурних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відтак, відповідачем, не доведено правомірності прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 від 13.11.2024.
Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про виконавче провадження»» суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмитрук В.Д. про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 від 13.11.2024.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Відділ державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (43025; Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка, 27А; код ЄДРПОУ 35041461).
Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич