м. Вінниця
27 січня 2025 р. Справа № 120/14478/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані бездіяльністю Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової винагороди в збільшеному розмірі, право на яку передбачено пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 04.11.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення її недоліків.
У встановлений судом строк представником позивача усунуто недоліки, зазначені в ухвалі від 04.11.2024 року, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення, в якій він зазначив, що позивач є військовослужбовцем та виконує обов'язки військової служби, а тому не зміг своєчасно звернутись до суду.
Ухвалою суду від 19.11.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Даною ухвалою також встановлено учасникам справи строки для надання документів по суті справи та залучено до участі в справі третю особу - Військову частину НОМЕР_2 .
21.01.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.
Відповідач зазначає, що позивач у 2022 році проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ).
Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону №7-вв від 09.04.2022 позивача направлено у службове відрядження до оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », з 09.04.2022 року, з метою прийняття участі у заходах.
Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону №67-ос від 02.02.2023 позивач прибув із службового відрядження, з оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », з 02 лютого 2023 року.
Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 10.04.2023 №205-ОС позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, НОМЕР_3 прикордонного загону, який вибуває для подальшого проходження військової служби у розпорядження начальника НОМЕР_4 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України, з 10 квітня 2023 року.
Таким чином, представник відповідача зазначає, що позивач перебував у службовому відрядженні у НОМЕР_5 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_2 ), який входить в оперативне угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в спірний період з 09.04.2022 по 31.12.2022 року, що також підтверджується інформацією, відображеною в довідках Військової частини НОМЕР_2 №914 від 05.08.2022 та №5114 від 02.03.2023
В той же час у вказаний період службового відрядження позивач перебував на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 , яка і здійснювала йому нарахування та виплату грошового забезпечення.
26.08.2022 на адресу військової частини НОМЕР_1 з військової частини НОМЕР_2 надійшов супровідний лист № 22/2658-22-вих. від 26.08.2022 із списком військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які приймали безпосередню участь у бойових діях або заходах з квітня по липень 2022 року у складі військової частини НОМЕР_2 у формі, визначеній додатком 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31 березня 2022 року № 164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168". Цим списком підтверджена участь позивача у бойових діях або заходах у складі військової частини НОМЕР_2 лише за періоди з 09.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 24.06.2022 та з 08.07.2022 по 31.07.2022.
Натомість, як вважає відповідач, довідка №914 від 05.08.2022, у тому вигляді, в якому її видано військовою частиною НОМЕР_2 , сама по собі не може слугувати належним доказом на підтвердження факту безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони. До того ж у ній відсутнє посилання на документи, які підтверджують безпосередню участь позивача у бойових діях або відповідних заходах.
Інших листів, до яких додатком був би список із підтвердженням безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах у 2022 році у складі військової частини НОМЕР_2 , передбачений пунктом 4 Наказу № 164-АГ у формі, визначеній додатком 2 до Наказу № 164-АГ та додатком 2 до Наказу № 392-АГ, на адресу військової частини НОМЕР_1 не надходило.
23.01.2025 представником позивача подано відповідь на відзив.
Згідно з ч. 1 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Частиною шостою статті 18 КАС України визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Відповідно до ч. 7 ст. 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З матеріалів справи видно, що електронну копію ухвали суду від 19.11.2024 про відкриття провадження у цій справі доставлено до електронного кабінету третьої особи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Втім, третя особа не скористалася своїм правом на подання пояснень по суті спору та не надала витребуваних судом документів.
Верховний Суд у постанові від 23.11.2022 у справі № 500/8027/21 дійшов висновку, що довідка про доставку в електронному вигляді рішення суду є належним доказом отримання стороною такого рішення.
Враховуючи наведене та керуючись ч. 6 ст. 162 КАС України суд вирішує справу за відсутності пояснень третьої особи щодо позову та виходить з того, що у військокої частини НОМЕР_2 відсутні журнал бойових дій, книги оперативно-службової діяльності та журнал надходження розпоряджень по підрозділу (докази виконання бойових завдань позивачем) в частині, що стосується позивача під час проходження ним військової служби у спірний період.
Оцінивши зібрані у справі докази та доводи сторін на підтримку своїх вимог та заперечень, суд встановив таке.
Як зазначає позивач та підтверджує відповідач, ОСОБА_1 був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період та в 2022 році проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ).
В спірний період з 09.04.2022 по 01.01.2023 позивач перебував у службовому відрядженні у ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ), але при цьому продовжував перебувати на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 05.08.2022 № 914, виданої позивачу, він приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 09.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 24.06.2022, з 08.07.2022 по 31.07.2022. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 02.04.2022 № 56 гриф.
Також, згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 від 02.03.2023 № 5114, виданою позивачу, він приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 21.10.2022, з 30.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 02.04.2022 № 56 гриф.
Як вбачається з інформації, що міститься в довідці про грошове забезпечення, з квітня по грудень 2022 року позивач не отримував збільшену додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн., за безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
26.08.2022 на адресу військової частини НОМЕР_1 з військової частини НОМЕР_2 надійшов супровідний лист № 22/2658-22-вих. від 26.08.2022 із списком військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які приймали безпосередню участь у бойових діях або заходах з квітня по липень 2022 року у складі військової частини НОМЕР_2 у формі, визначеній додатком 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31 березня 2022 року № 164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168".
Вказаним списком підтверджена участь позивачу у бойових діях або заходах у складі військової частини НОМЕР_2 за періоди з 09.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 24.06.2022 та з 08.07.2022 по 31.07.2022.
Інших листів, до яких додатком був би список із підтвердженням безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах за квітень-липень 2022 року у складі військової частини НОМЕР_2 , передбачений пунктом 4 Наказу № 164-АГ у формі, визначеній додатком 2 до Наказу № 164-АГ та додатком 2 до Наказу № 392-АГ, на адресу військової частини НОМЕР_1 не надходило.
Позивач наголошує на тому, що він брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумських областей в періоди з 09.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 24.06.2022, з 08.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 21.10.2022, з 30.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, що підтверджується відповідними довідками військової частини НОМЕР_2 (довідка №914 від 05.08.2022 та довідка від 02.03.2023 № 5114), а тому має право на виплату додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн.
Відтак за захистом своїх порушених прав та інтересів позивач вирішив звернутися до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII"Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Статтею 2 Закону № 2232-XII визначено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Положеннями статті 3 Закону № 2232-XII передбачено, що правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Згідно з Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року № 558, грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168, в редакції чинній у спірний період).
Пунктом 1 вказаної постанови установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
З метою виконання вимог Постанови № 168 та врегулювання правовідносин щодо виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України передбаченого цієї постановою грошового забезпечення, Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято наказ від 31.03.2022 № 164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168" (далі - Наказ № 164).
Пунктом 1 Наказу № 164-АГ визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби, які проходять військову службу в органах охорони державного кордону (прикордонних загонах) виплачується додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30 000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Пунктом 2 Наказу № 164-АГ розкрито зміст терміну "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи), а нормою абзацу 7 пункту 3 Наказу № 164-АГ передбачено, що з метою підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальники регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надають останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Форма довідки затверджена додатком № 1 до Наказу № 164-АГ.
Разом з тим, на думку відповідача, позивачу видано довідку про участь у бойових діях або заходах згідно додатку № 1 до Наказу № 164-АГ, яка є персональним документом щодо участі окремого військовослужбовця у бойових діях, тоді як підставою для проведення спірної виплати є саме списки за формою згідно додатку № 2 до Наказу № 164-АГ. Також відповідач зазначає, що в листах із Списками підтверджень безпосередньої часті у бойових діях або заходах за 2022 рік у складі військової частини НОМЕР_2 , у формі, визначеній додатком 2 до Наказу № 164-АГ, які надходили до військової частини НОМЕР_1 , дані щодо позивача відсутні.
Щодо "списків військовослужбовців", на які посилається відповідач, то суд зауважує, що відповідно до пункту 4 Наказу № 164-АГ начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів, щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2).
Пунктом 5 цього наказу визначено, що виплату додаткової винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) Держприкордонслужби. В наказі про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру 100 000 гривень на місяць, обов'язково зазначати підстави для його видання.
А згідно з пунктом 12 Наказу № 164-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).
Судом встановлено, що у спірний період з 09.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 24.06.2022, з 08.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 21.10.2022, з 30.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022 позивач знаходився в оперативному підпорядкуванні військової частини НОМЕР_2 . При цьому позивачу не нараховувалась та не виплачувалась додаткова винагорода відповідно пункту 1 Постанови № 168 у розмірі до 100 000 грн.
Разом з тим суд враховує, що факт прийняття позивачем участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування на території Сумської та Чернігівської областей у період здійснення зазначених заходів підтверджується належним, допустимим й достатніми доказом, який відповідачем під час розгляду справи не спростовано.
Йдеться про довідку військової частини НОМЕР_2 №914 від 05.08.2022 та довідку від 02.03.2023 № 5114, якими підтверджено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та в період з 09.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 24.06.2022, з 08.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 21.10.2022, з 30.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022 брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей у складі військової частини НОМЕР_2 , куди його було відряджено для несення служби на підставі бойового розпорядження Адміністрації ДПС України від 02.04.2022 № 56 гриф.
Суд відхиляє твердження відповідача про те, що вказані довідки є персональними документами щодо участі окремого військовослужбовця у бойових діях, але не дають підстав для проведення спірної виплати, що можливо лише за наявності списків за формою згідно додатку № 2 до Наказу № 164-АГ.
В цьому контексті суд зауважує, щодо довідка №914 від 05.08.2022 та довідка від 02.03.2023 № 5114 містять усю необхідну та аналогічну інформацію, що передбачена вказаним додатком 2, зокрема про період безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах та підставу участі в них.
Водночас суд критично оцінює посилання відповідача на те, що конкретні дні участі позивача у відповідних заходах в довідках не зазначені, адже довідки чітко відображають періоди участі позивача у таких заходах на території Чернігівської та Сумської областей.
Суд враховує, що під час розгляду справи відповідачем не надано доказів щодо визнання вищевказаних довідок недійсними або їх відкликання.
Також відповідач не надав суду вмотивованих пояснень щодо правових підстав видання таких довідок, зокрема щодо їх видачі третьою особою не на підставі положень Наказу № 164-АГ.
При цьому суд бере до уваги, що Наказом № 164-АГ механізм реалізації права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди поставлено у залежність від вчинення начальником регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів, дій у формі щомісячного повідомлення органів в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах. Це повідомлення здійснюється у спосіб надсилання документів (списків) згідно додатку 2 до наказу № 164-АГ та в подальшому воно є підставою для прийняття наказу про виплату військовослужбовцю додаткової винагороди у збільшеному розмірі.
Під час розгляду справи судом встановлено, що жоден з учасників справи не ставить під сумнів безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах, а отже, і його право на виплату спірної додаткової винагороди за періоди з 09.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 24.06.2022, з 08.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 21.10.2022, з 30.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022. Водночас таке право позивача не може порушуватися (залишатися нереалізованим) через формальні недоліки, які не залежать від його волі, зокрема через те, що, як зазначає відповідач, йому не було надіслано інформації за встановленою формою та у передбачені строки, як цього вимагає пункт 4 Наказу № 164-АГ, що й стало перешкодою для виплати позивачу спірної додаткової винагороди.
Відтак суд не погоджується з доводами відповідача про те, що підставою для нарахування додаткової винагороди можуть бути лише списки за формою згідно додатку 2 до Наказу № 164-АГ, які мали направлятись військовою частиною, у відрядженні якої перебував позивач, але попри це доходить висновку, що надіслання цих списків є елементом процедури виплати додаткової винагороди, тоді як право позивача на отримання спірних сум підтверджується довідками №914 від 05.08.2022 та № 5114 від 02.03.2023 (видані на підставі бойового розпорядження Адміністрації ДПС України від 02.04.2022 № 56 гриф).
Суд вважає, що у цій ситуації позивач не може нести тягар негативних наслідків від неправомірної бездіяльності суб'єктів владних повноважень і що недотримання органами Держприкордонслужби вимог законодавства в частині складення усіх необхідних документа та обміну інформацією щодо участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не може бути підставою для відмови у виплаті спірної доплати.
Крім того, як вже зазначалося вище, за своєю формою та змістом видані позивачу довідки №914 від 05.08.2022 та № 5114 від 02.03.2023 відповідають довідці за формою згідно з додатком 1 до Наказу № 164-АГ. Водночас пунктом 3 цього наказу визначено, що така довідка оформляється щодо військовослужбовців, які відряджені з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, для підтвердження днів їхньої безпосередньої участі у бойових діях або заходах.
При вирішенні справи суд також застосовує правовий висновок, наведений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.03.2024 у справі № 560/3141/23.
У вказаній справі Верховний Суд зазначив, що підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах є довідка керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи , до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який видав відповідну довідку. Тож, якщо відрядженому військовослужбовцю видано довідку про підтвердження його участі у бойових діях або заходах, підписану уповноваженим командиром (начальником), то презюмується, що цей командир (начальник) перевірив та підтвердив наявність документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах.
Зміст цих документів може ставитися під сумнів лише за наявності доказів недобросовісного чи зловмисного спотворення фіксації реальної участі конкретного військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах. Іншим випадком необхідності пошуку доказів участі військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах може бути ситуація втрати (знищення) документів військової частини (підрозділу) в умовах бойових дій, засвідчена відповідними документами.
Відтак Верховний Суд дійшов висновку, що довідки є належними доказами підтвердження наявності права у позивача на виплату додаткової винагороди у відповідному розмірі.
Порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі позивача у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність права у позивача на таку винагороду.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 560/3159/23.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що введення документів, передбачених законодавством, які б підтверджували участь відряджених військовослужбовців у бойових діях або у здійсненні заходів, належить до виключної компетенції військових частин за місцем несення служби та перебування у відрядженні, а тому відсутність таких документів за умови наявності інших належних, достовірних, допустимих та неспростованих доказів, які доводять факт безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або здійсненні заходів, не може позбавляти права військовослужбовців на отримання додаткової винагороди. Тягар за неналежне ведення документації має нести військова частина, а не військовослужбовець.
До того ж, як встановлено судом, 26.08.2022 на адресу військової частини НОМЕР_1 з військової частини НОМЕР_2 надійшов супровідний лист № 22/2658-22-вих. від 26.08.2022 із списком військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які приймали безпосередню участь у бойових діях або заходах з квітня по липень 2022 року у складі військової частини НОМЕР_2 у формі, визначеній додатком 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31 березня 2022 року № 164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168". Цим списком підтверджена участь позивача у бойових діях або заходах у складі військової частини НОМЕР_2 лише за періоди з 09.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 24.06.2022 та з 08.07.2022 по 31.07.2022.
На думку суду, наведені вище обставини лише додатково підтверджують право позивача на виплату спірної додаткової винагороди, а також те, що це право позивача залишилось нереалізованим не через неучасть позивача у бойових діях або здійсненні заходів, а виключно через невиконання військовими частинами 2193 та 2253 усіх формальних процедур щодо оформлення необхідних для здійснення виплати документів.
Насамкінець суд враховує, що під час розгляду справи відповідачем не надано доказів того, що видані позивачу довідки військової частини НОМЕР_2 №914 від 05.08.2022 та № 5114 від 02.03.2023 відкликались з підстав їх помилкової видачі, або що взамін них були видані нові довідки іншого змісту.
Крім того, суд бере до уваги останню практику Верховного Суду з вирішення справ цієї категорії.
Так, постановою КАС ВС від 23.09.2024 у справі № 120/4138/23 залишено без змін рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.09.2023 про задоволення позову до військової частини НОМЕР_1 , а постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024 про відмову у задоволенні позовних вимог скасовано.
Аналогічно постановою КАС ВС від 10.10.2024 у справі 120/14641/23 залишено без змін рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.12.2023 про задоволення позову військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 про виплату додаткової винагороди знідно з Постановою № 168 за безпосередню участю позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення відповідних заходів на території Чернігівської та Сумської областей, підтверджені довідкою військової частини НОМЕР_2 .
Згідно з ч. 3 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд).
Так, у справі "Рисовський проти України", № 29979/04, рішення від 20 жовтня 2011 року, пункти 70, 71, Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58).
Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74).
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див. зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн на місяць відповідно до Постанови № 168 у зв'язку з безпосередньою участю в бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей в період з 09.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 24.06.2022, з 08.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 21.10.2022, з 30.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши доводи сторін, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, беручи до уваги постанови КАС ВС від 23.09.2024 у справі № 120/4138/23, від 10.10.2024 у справі 120/14641/23, постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2024 у справі № 120/654/24, від 05.06.2024 у справі № 120/19310/23, від 24.06.2024 у справі № 13610/23 та інші (про задоволення аналогічних позовів), з метою забезпечення єдності та усталеності судової практики, забезпечення принципу верховенства права, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити частково шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови № 168, за безпосередню участь у бойових діях або заходах з 09.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 24.06.2022, з 08.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 21.10.2022, з 30.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, в розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу зазначеної винагороди за вказаний період з урахуванням вже проведених виплат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 73 - 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100 000 грн, пропорційно дням його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з перебуванням безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, а саме з 09.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 24.06.2022, з 08.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 21.10.2022, з 30.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття в період з 09.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 24.06.2022, з 08.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 21.10.2022, з 30.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022 безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з перебуванням безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, в розрахунку до 100 000 грн на місяць, пропорційно часу участі у таких діях та заходах, враховуючи фактично виплачені суми за вказаний період.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 .
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 )
Третя особа: Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 )
Суддя Чернюк Алла Юріївна