м. Вінниця
27 січня 2025 р. Справа № 120/11138/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія володимировича, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
22.08.2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що з 27.05.2021 року він призваний на військову службу за призовом осіб офіцерського складу строком на 18 місяців.
Вказав, що 15.06.2024 року подав рапорт на звільнення з військової служби у зв'язку із закінченням встановлених строків військової служби, відповідно до частини 3 підпункту "а" статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
27.06.2024 року від відповідача надійшла відповідь, щодо розгляду рапорту старшого лейтенанта ОСОБА_1 , якою повідомлено про відмову у звільненні з військової служби.
На переконання позивача, відмова у звільненні з військової служби є протиправною та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Ухвалою суду від 27.08.2024 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
30.08.2024 року на виконання вимог ухвали суду представник позивач подала заяву на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 04.09.2024 року, прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
Цією ж ухвалою витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію рішення командира Військової частини НОМЕР_1 про відмову у задоволенні рапорту ОСОБА_1 від 15.06.2024 року про звільнення з військової служби.
Ухвалою суду від 18.09.2024 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Військову частину НОМЕР_2 .
03.10.2024 року представником третьої особи подано додаткові пояснення, в яких останній зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 8 статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" встановлено, що для військовослужбовців, у яких закінчився строк військової служби, встановлений цією статтею, крім військовослужбовців базової військової служби, військова служба продовжується понад встановлені строки:
- на період проведення мобілізації, крім випадків, визначених пунктами "б", "в", "г", "ґ", "д", "е", "є", "ж", "з", "и" частини 3 статті 26 цього Закону;
- до дня завершення виконання завдань в інтересах оборони України, безпосередньої участі у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України;
- на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених пунктами "б", "в", "г", "д", "е", "є", "з", "и" частини 3 статті 26 цього Закону.
Вказав, що з урахуванням положень пункту 1 частини 8 статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", строк перебування на військовій службі позивача продовжено відповідно до Закону на період воєнного стану.
З огляду на викладене, представник третьої особи вважає, що підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні.
Ухвалу суду про відкриття провадження отримано відповідачем 17.09.2024 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Разом з тим, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.
27.05.2021 року відповідно до витягу з наказу Міністра Оборони України №181 молодшого лейтенанта запасу ОСОБА_1 призвано на військову службу за призовом осіб офіцерського складу до Збройних Сил України строком на 18 (вісімнадцять) місяців.
Наказом Військового комісаріату ІНФОРМАЦІЯ_1 №238 від 28.05.2021 року ОСОБА_1 призвано на військову службу за призовом осіб офіцерського складу до Збройних Сил України строком на 18 (вісімнадцять) місяців та направлено до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Відповідно до витягу з наказу №148 від 03.06.2021 року ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та на всі види забезпечення, з 03.06.2021 року позивач приступив до виконання обов'язків за посадою.
Наказом Командувача сухопутних військ Збройних Сил України №273 від 30.08.2021 року ОСОБА_1 призначено командиром механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону НОМЕР_3 окремої механізованої бригади оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_2 ".
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 про проходження військової служби від 16.06.2024 року №190/924 у період з 30.08.2021 року по 14.01.2022 року позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_4 , з 14.01.2022 року та на момент звернення до суду з цим позовом позивач перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 .
15.06.2024 року позивач подав рапорт командиру Військовій частині НОМЕР_1 , в якому просив звільнити його з військової служби в Збройних Сил України та виключити зі списків особового складу частини у зв'язку із закінченням встановлених строків військової служби, відповідно до частини 3 підпункту "а" статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
27.06.2024 року від відповідача надійшла відповідь, щодо розгляду рапорту старшого лейтенанта ОСОБА_1 , якою повідомлено про відмову у звільненні з військової служби.
На переконання позивача, відмова у звільненні з військової служби є протиправною та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України регулюється Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 року №2232-XII (далі-Закон №2232).
Вказаний Закон №2232 також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Положеннями частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" закрівлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до частини 3 статті 2 Закону №2232 громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Частиною 6 статті 2 Закону №2232 визначено види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Так, відповідно до частини 1 статті 19 Закону №2232 військовослужбовці, які проходять кадрову або строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, громадяни призовного віку, які мають вищу, фахову передвищу, професійну (професійно-технічну), повну або базову загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов'язані, а також жінки, які не перебувають на військовому обліку і вирішили вступити на військову службу за контрактом, укладають контракт про проходження військової служби за контрактом з додержанням умов, передбачених статтею 20 цього Закону.
Згідно частини 4 статті 19 Закону №2232 форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України та нормативно-правовими актами Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, якщо інше не передбачено законом.
Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі-Положення №1153/2008).
Так, відповідно до пункту 15.3. Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - контракт про проходження військової служби) - письмова угода, що укладається між громадянином і державою, від імені якої виступає Міністерство оборони України, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військової служби.
Положеннями частини 6 статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" закріплено, що для громадян України, які призвані на військову службу, встановлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні, зокрема, для осіб офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, - до 18 місяців.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб, дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та триває по теперішній час.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 року №3543-ХІІ (далі-Закон №3543), мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
У зв'язку з військовою агресією російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини 2 статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Президентом України був виданий Указ від 24.02.2022 року №69/2022 "Про загальну мобілізацію", яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Так, згідно з пунктом 35 Положення №1153/2008 під час дії особливого періоду контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець звільняється з військової служби за рішенням командування військової частини у період, серед іншого, протягом строку проведення мобілізації та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації - на підставах, передбачених пунктом 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Водночас, пунктом 2 частини 8 статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки:
- на період проведення мобілізації, крім випадків, визначених пунктом 3 частини 5 статті 26 цього Закону;
- до дня завершення виконання завдань в інтересах оборони України, безпосередньої участі у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України;
- на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону.
В особливий період, крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану, військова служба для військовослужбовців, строк контракту яких закінчився, може бути продовжена за новими контрактами на строки, визначені частиною четвертою цієї статті.
Таким чином, протягом строку проведення мобілізації та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації контракт може бути припинений (розірваний), а військовослужбовець звільнений з військової служби на підставах, вичерпний перелік яких встановлений пунктом 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Так, відповідно до пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" під час проведення мобілізації та дії воєнного стану, контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:
а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
б) за станом здоров'я:
на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
в) у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;
г) через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
ґ) за власним бажанням (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України), але не раніше шести місяців проходження ними безперервної військової служби;
д) у зв'язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
е) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);
ж) у зв'язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану;
з) у зв'язку з призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що на переконання позивача, підставою для звільнення його з військової служби є пункт "а" частини 3 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", яким передбачено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, звільняються із служби, зокрема, у зв'язку із закінченням встановлених строків військової служби.
Суд зауважує, що на момент виникнення спірних правовідносин на території України діє воєнний стан, а тому для звільнення військовослужбовців з військової служби за контрактом під час проведення мобілізації та дії воєнного стану застосовуються положення пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Разом з тим, позивачем не наведено жодних з вищезазначених підстав для розірвання контракту та звільнення з військової служби під час проведення мобілізації та дії воєнного стану.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази наявні у матеріалах справи, докази надані позивачем, суд доходить висновку, що підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 );
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 );
Третя особа: Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).
Суддя Дончик Віталій Володимирович