Справа № 554/11968/24 Номер провадження 11-сс/814/95/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
23 січня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого - суддіОСОБА_2 ,
суддів з секретаремОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 25 листопада 2024 року,
Оскаржуваним рішенням слідчий суддя відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення, передбачені статтями 365, 367 та 384 КК України, за його заявою від 25 жовтня 2024 року.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що заява ОСОБА_6 не містить відомостей, які б могли свідчити про вчинення кримінальних правопорушень.
За змістом апеляційної скарги ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та зобов'язати уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, внести до ЄРДР відомості за його заявою від 25 жовтня 2024 року про вчинення юрисконсультом Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених статтями 365, 367 та 384 КК України.
Вважає, що для встановлення наявності або відсутності в діях особи ознак кримінального правопорушення орган досудового розслідування має провести ряд слідчих та процесуальних дій, що можливо лише після внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.
Положення частини третьої статті 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17 червня 2020 року.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до частини 4 цієї статті Кодексу, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із тих, у яких немає достатньої інформації, що вказує на їх вчинення.
З матеріалів провадження вбачається, що за змістом своєї заяви ОСОБА_6 стверджував про вчинення юрисконсультом відділу правового забезпечення Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_7 протиправних дій, що полягали у наданні до Дніпропетровського окружного адміністративного суду неправдивих даних щодо надіслання відзиву на позовну заяву ОСОБА_6 в адміністративній справі №160/22675/24.
Згідно з ч.1 ст.384 КК України передбачена кримінальна відповідальність за завідомо неправдиве показання свідка, потерпілого, завідомо неправдивий висновок експерта, спеціаліста, складені для надання або надані органу, що здійснює досудове розслідування, виконавче провадження, суду, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України, подання завідомо недостовірних або підроблених доказів, завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках.
Скаржник не зазначає за змістом своєї заяви про вчинення юрисконсультом відділу правового забезпечення Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_7 дій, які б могли утворювати об'єктивну сторону цього кримінального правопорушення.
Диспозицією ч.1 ст.365 КК України передбачена кримінальна відповідальність, за перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб.
Приписами ч.1 ст.367 КК України встановлена кримінальна відповідальність за невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.
Відповідно до примітки до ст.364 КК України істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 КК України вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, а тяжкими наслідками - такі, що у 250 і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян
Разом з тим, в своїй заяві про вчинення кримінальних правопорушень, ОСОБА_6 не зазначає обставин та фактів, які б могли свідчити про заподіяння йому істотної шкоди внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.365, ст.367 КК України.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно з ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
При цьому, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення.
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
У зв'язку з наведеним, враховуючи зміст заяви скаржника, колегія суддів вважає, що слідчий суддя місцевого суду повно і об'єктивно дослідив матеріали провадження та дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність у скарзі ОСОБА_6 об'єктивних даних, які свідчать про ознаки зазначених ним кримінальних правопорушень.
Отже, апеляційна скарга ОСОБА_6 не підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 404, 405, 407 та 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 25 листопада 2024 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4