532/2750/24
2/532/213/2025
20 січня 2025 р. м. Кобеляки
Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Макарчука С.М., з участю секретаря судового засідання Демидюк О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності сторін цивільну справу № 532/2750/24 за позовом адвоката Мартем'янової Юлії Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
27 листопада 2024 року адвокат Мартем'янова Ю.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Кобеляцького районного суду Полтавської області з позовом, у якому прохає шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 29.08.2020 Шевченківським районним у місті Полтаві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 561; після розірвання шлюбу залишити позивачці шлюбне прізвище « ОСОБА_3 »; судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 968,96 грн. покласти на позивачку.
Позов обґрунтований тим, що 29 серпня 2020 року між ними був укладений шлюб, який був зареєстрований Шевченківським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 561.
Під час перебування у шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася спільна донька ОСОБА_4 , про що Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) 12 квітня 2022 року було складено відповідний актовий запис № 335.
Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини. Фактичні сімейні відносини між сторонами припинені з листопада 2024 року. Саме з цього часу вони проживають окремо, не ведуть спільне господарство. У зв'язку із вказаними обставинами позивачка вважає, що подальше збереження сім'ї є неможливим та суперечить їх з відповідачем інтересам, та інтересам їх малолітньої доньки, моральним принципам та поглядам щодо сім'ї. Спір щодо майна, що є спільною власністю сторін, між ними на даний час відсутній. Спір щодо визначення місця проживання дитини та її виховання між сторонами відсутній. Після припинення сімейних відносин сторонами досягнуто згоди щодо порядку участі кожного зі сторін у вихованні доньки та спілкуванні з нею, а саме погоджено спільну батьківську опіку над малолітньою донькою сторін ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Питання утримання спільної дитини на даний час сторони врегулювали мирним шляхом. За таких обставин позивачка вважає, що їх з відповідачем сім'я припинила своє існування, розпалася остаточно і ні що не зможе відновити їх колишні відносини з відповідачем. Шлюб між сторонами існує лише формально.
Враховуючи наведені обставини, своє рішення про розірвання шлюбу позивачка вважає обдуманим, зваженим та остаточним кроком. Примирення між сторонами, подальше спільне проживання як подружжя та збереження шлюбу є неможливим, оскільки суперечило б їхнім інтересам та інтересам дитини. У зв'язку з цим позивачка просить суд не надавати їм з відповідачем строк для примирення.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями 27.11.2024 справу передано на розгляд головуючому судді Макарчуку С.М.
Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру № 931310 від 28.11.2024, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 02 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено у справі судове засідання на 20 січня 2025 року.
Відповідач правом надання відзиву не скористався
У судове засідання 20 січня 2025 року сторони не з'явилися.
До суду за вх. № 336 від 13.01.2025 надійшла письмова заява від представника позивача, адвокатом Мартем'яновою Ю.М. відповідно до якої прохає розгляд справи проводити за відсутності позивачки та її представника, позовні вимоги підтримують та прохають задовольнити в повному обсязі.
До суду за вх. № 543 від 15.01.2025 надійшла письмова заява ОСОБА_2 , відповідно до якої останній прохає справу розглянути за його відсутності, позов визнає в повному обсязі.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
За змістом речення 2 ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що з 29 серпня 2020 року сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований Шевченківським районним у місті Полтаві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 561, свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 (а.с.15).
Від цього шлюбу сторони мають одну дитину доньку: ОСОБА_4 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 (а.с.16).
Відомостей про існування спору про поділ майна чи визначення місця проживання дитини позовна заява не містить.
Розірвати шлюб через органи державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки сторони мають малолітню дитину.
Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе, оскільки в цьому конкретному випадку, це суперечило б інтересам щонайменше позивачки, яка не хоче продовжувати подружні стосунки з відповідачем та миритися категорично не бажає.
Спір між сторонами виник із сімейних правовідносин та його вирішення регулюється нормами сімейного законодавства.
Згідно з положеннями статті 51 Конституції України та статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (стаття 110 Сімейного кодексу України).
Частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України визначено, що підставою припинення шлюбу є його розірвання.
Відповідно до частини 3 статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (частина 2 статті 112 Сімейного кодексу України).
Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, миритися з відповідачем категорично не бажає, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами слід розірвати, так як сім'я розпалася остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження їх шлюбу є неможливим.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до частини 2 статті 114 СК України, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (частина 3 статті 115 СК України).
Позивачка прохає залишити їй прізвище « ОСОБА_3 ».
Позивачка прохала покласти судові витрати на неї.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 133, 206, 211, 258, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 104, 105, 112, 114, 115 Сімейного кодексу України, суд,
Прийняти визнання ОСОБА_2 позову.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_6 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 29 серпня 2020 року у Шевченківському райооному у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 561, - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачку й надалі іменувати прізвищем « ОСОБА_3 ».
Судові витрати покласти на позивачку.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування або ім'я сторін та їхнє місцезнаходження:
Позивач: ОСОБА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_2 .
Представник позивача: адвокат Мартем'янова Юлія Миколаївана; РНОКПП НОМЕР_4 ; адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_5 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .
Суддя