КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/4298/24
Провадження № 2/552/163/25
20.01.2025 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - Шаповал Т.В.,
при секретарі - Грицак А.Я.,
за участі:
представника позивача - Животовської М.Е.,
представника відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в приміщенні суду цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз Збут» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, -
У липні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.
Посилався на те, що факт споживання природного газу ОСОБА_2 є його згодою на приєднання до умов типового договору постачання природного газу побутовим споживачам.
Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання, а саме не сплачує за надані послуги з газопостачання, а тому станом на 01.07.2024 року заборгованість становить 26787,69 грн..
Просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Полтавагаз Збкт» заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 26787,69 грн., 483,31 грн. - інфляційні втрати, 362,48 грн. - 3% річних та 3028 грн. сплаченого судового збору.
Ухвалою від 18 липня 2024 року у справі відкрито провадження та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
27.12.2024 року до суду від представника відповідача ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення. Вказував, що за період з листопаду 2019 року по березень 2021 року позивачем безпідставно нараховано відповідачу такий об'єм природного газу, який вона фактично не могла спожити в квартирі, хаотичні нарахування не дозволяють чітко розібратися, а позивач неодноразово при зверненні відмовлявся провести та скласти акт звірки показів лічильника на нараховані об'єми, який би відповідав дійсним показникам, аргументуючи це тим, що вони видадуть в будь - якому випадку той самий акт звірки, який у них вже наявний і ніякі зміни вносити не будуть. Відмінності між фактичними об'ємами спожитого природного газу, зафіксованими лічильником та вказаними до сплати у виставлених рахунках, позивач мотивував приведенням до середнього споживання за минулі роки, оскільки відповідач своєчасно не передавала покази лічильника. Проте позивачем не виконано і своїх обов'язків, адже жодного разу з часу встановлення лічильника контролери не приходили до неї і не знімали покази лічильника, не складали жодних актів звірки.
Зазначив, що показів лічильника ОСОБА_2 не передавала з листопада 2019 року через похилий вік, адже вона не вміє користуватися електронним кабінетом споживача. Разом з тим, донька сплачувала кожен місяць всі комунальні платежі, зокрема за газ, всі квитанції збережені.
Посилався на те, що позивач у розрахунку боргу побутового споживача ОСОБА_2 за особовим рахунком № НОМЕР_1 в період з листопада 2019 року по березень 2021 року,не зазначено взагалі з яких середньомісячних величин нараховані ці обсяги. Хоча нарахування повинно було б здійснюватись за плановими величинами середньомісячного об'єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання споживача та його середньорічного об'єму споживання природного газу за останні 12 календарних місяців. Просив суд відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явилась, була належним чином повідомлена про дату та місце розгляду справи.
Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ТОВ «Полтавагаз Збут» визначено постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам.
ОСОБА_2 належить на праві приватної спільної часткової власності 2/5 частки будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ Оператор газорозподільної системи - це суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
Споживачем природного газу (споживач) є фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено законом або договором.
Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що індивідуальний споживач це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.3 Правил постачання природного газу, затверджені постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Згода споживача на включення його в Реєстр споживачів постачальника визначається наявністю договору постачання природного газу, дію якого в частині постачання природного газу не було призупинено відповідно до вимог цих Правил та за яким обсяг та ціна є узгодженими на визначений період постачання природного газу.
Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за договором, який має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.
Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.
Договір постачання природного газу між іншими споживачами та їх постачальниками укладається відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відповідно до ст.ст. 9,10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Нормою статті 67 ЖК України передбачено, що плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.
За нормами ст. 68 ЖК України споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно п.2.1 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам ( далі - типовий договір) встановлено, що за цим договором постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу в необхідних для споживача об'ємах ( обсягах), а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Згідно п.2.2 Типового договору встановлено, що обов'язковою умовою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, на підставі якого споживач набуває право правомірно відбирати газ із газорозподільної системи.
Відповідно до п.4.4 типового договору, об'єм ( обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається одним із нижченаведених способів:
-за даними Оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу;
-або за плановими величинами середньомісячного споживання газу в опалювальний або між опалювальний період.
Якщо об'єм ( обсяг) постачання та споживання природного газу будуть визначатися за плановими величинами, постачальний зобов'язується не рідше одного разу на шість місяців здійснювати звіряння фактичного об'єму ( обсягу) споживання природного газу за даними Оператора ГРМ та проводити відповідний перерахунок споживачу.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно акту звірки взаємних розрахунків за природний газ за період 01.11.2019 - 28.02.2021 року між АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» та ТОВ «Полтавагаз збут» по побутовому споживачу ОСОБА_2 встановлено, що борг станом на лютий 2021 року становить 29087,29 грн..
В зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не виконує взяті на себе зобов'язання в повному обсязі та не оплачує послуги за спожитий природний газ, за нею утворилась заборгованість, яка станом на 01.07.2024 року становить - 26787,69 грн.,
Посилання відповідача про те, що вона фактично не споживача зазначений позивачем об'єм природного газу не заслуговує на увагу, адже до суду не надано доказів на підтвердження іншого обсягу споживання, відповідач не зверталась до суду із клопотанням про витребування із оператора ГРМ відомостей про обсяг споживання природного газу та відомостей про передачу нею показів лічильника оператору ГРМ.
Окрім того, посилання представника відповідача у відзиві на позовну заяву про те, що позивач неодноразово при зверненні до нього відмовлявся провести та скласти акт звірки показів лічильника на нараховані об'єми, який би відповідав дійсним показникам не заслуговує на увагу, адже представником відповідача до суду не надано доказів ( письмову відмову) на підтвердження даних обставин.
Отже, оскільки відповідач покладені законодавством зобов'язання щодо оплати послуг за комунальні послуги належним чином не виконує, позовні вимоги ТОВ «Полтавагаз Збут» є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 26787 грн. 69 коп. - основного боргу, індекс інфляції в сумі 483 грн. 31 коп. та 3 % річних в сумі 362 грн. 48 коп..
Відповідно до ст. 141 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір в сумі 3028 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз Збут» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз Збут» заборгованість за спожитий природний газ з врахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних в сумі 27633 грн. 48 коп. та судовий збір в розмірі 3028 грн., а всього 30661 грн. 48 коп..
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз Збут», місцезнаходження: м. Полтава, вул. Козака,2А, код ЄДРПОУ 39813404;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 .
Суддя Т.В.Шаповал