Справа № 530/136/25
Номер провадження 2-а/530/8/25
23.01.2025 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Должко С.Р., за участю секретаря Тараненко Т.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Зіньків Полтавської області матеріали справи за адміністративним позовом
ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 до Головного управління національної поліції в Полтавській області ,юридична адреса: м. Полтава, вулиця Матвійчука Юліана,83, третя особа інспектор ВП №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Плескача Сергія Віталійовича, місце роботи м. Зіньків, вулиця Воздвиженська,28, Полтавського району Полтавської області про скасування постанови про адміністративне адмінправопорушення, -
В провадженні Зіньківського районного суду Полтавської області перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 до Головного управління національної поліції в Полтавській області ,юридична адреса: м. Полтава, вулиця Матвійчука Юліана,83, третя особа інспектор ВП №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Плескача Сергія Віталійовича, місце роботи м. Зіньків, вулиця Воздвиженська,28, Полтавського району Полтавської області про скасування постанови про адміністративне адмінправопорушення.
Від головуючого судді Должко С.Р., надійшла заява про самовідвід відповідно до вимог ч.1 ст. 39 КАС України. Заява мотивована тим, що позивач, ОСОБА_1 на даний час працює в Зіньківському районному суді Полтавської області на посаді командира 2 відділення 10 взводу охорони 2 підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Полтавській області та підпорядкований, мені як голові даного суду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Відповідно до ч. 2 ст.40 КАС України питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1ст. 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Згідно п. 4 ч.1 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно П.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції, та ст.2, ч.1 ст.8 ЦПК України та ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з'їзду суддів України від 22.02.2013 р., неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 4 Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, затвердженого рішенням РСУ від 04.02.2016 № 2, також вбачається, що суб'єкт конфлікту інтересів зобов'язаний вживати заходів щодо самостійного врегулювання конфлікту інтересів (у тому числі і в процесуальному порядку), або звертатися до Ради за рішенням про врегулювання конфлікту інтересів.
Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, суддя заявляє самовідвід в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не уявляється за можливе винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
У справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
У контексті об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», заява №33958/96, п.44, ECHR 2000-XII, у справі «Газета «Україна-Центр» проти України», заява №16695/04, рішення від 15 липня 2010 року, п.31, «Хаусшільдт проти Данії», рішення від 24 травня 1989 року, п.48).
Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
Оцінюючи доводи, викладені в заяві про самовідвід судді в їх сукупності, з метою недопущення у сторін сумніву в об'єктивності та неупередженості судді, запобігання в подальшому будь-якої недовіри з боку осіб, що приймають участь у справі, забезпечення справедливого, своєчасного, об'єктивного та неупередженого розгляду цієї справи, попередження можливості скасування рішення за мотивів упередженості судді, враховуючи обставини, зазначені в заяві про самовідвід судді Должко С.Р., свідчать про неможливість подальшого розгляду справи в такому складі суду, мотиви заявлення самовідводу мають об'єктивне підґрунтя та відповідають положенням ст.36 ЦПК України, ст.15 Кодексу суддівської етики.
Підставою заявлення суддею самовідводу, згідно із заявою судді, є намір уникнення подальших сумнівів учасників справи у неупередженості судді Должко С.Р..
Виходячи з вищевикладеного, беручи до уваги те, що самовідвід гарантує неупередженість та об'єктивність здійснення правосуддя, а також з метою уникнення будь-яких сумнівів в учасників судового процесу щодо неупередженості судді Должко С.Р. та об'єктивного розгляду даної справи, заяву про самовідвід слід задовольнити, а справу передати в канцелярію суду для визначення іншого судді у порядку, встановленому ст. 31 КАСУкраїни.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 241,248 КАС України,-
Заяву судді Должко С.Р. про самовідвід по справі № 530/136/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 до Головного управління національної поліції в Полтавській області ,юридична адреса: м. Полтава, вулиця Матвійчука Юліана,83, третя особа інспектор ВП №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Плескача Сергія Віталійовича, місце роботи м. Зіньків, вулиця Воздвиженська,28, Полтавського району Полтавської області про скасування постанови про адміністративне адмінправопорушення - задоволити.
Відвести суддю Должко С.Р. від розгляду адміністративної справи № 530/136/25.
Справу за адміністративним позовом № 530/136/25ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 до Головного управління національної поліції в Полтавській області ,юридична адреса: м. Полтава, вулиця Матвійчука Юліана,83, третя особа інспектор ВП №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Плескача Сергія Віталійовича, місце роботи м. Зіньків, вулиця Воздвиженська,28, Полтавського району Полтавської області про скасування постанови про адміністративне адмінправопорушення передати до канцелярії суду, для вирішення питання згідно ст.31 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Зіньківського районного суду
Полтавської області С. Р. Должко