Гребінківський районний суд Полтавської області
Справа №: 528/1393/24 Провадження № 1-кп/528/17/25
Іменем України
27 січня 2025 року м. Гребінка
Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду з повною технічною фіксацією обвинувальний акт, який надійшов разом з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12024170580000473 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.11.2024 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Гребінка Полтавської області, особи ромської національності, громадянки України, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , особа з числа дітей - сиріт, освіта базова загальна середня, студентка 2-го курсу ВСП «Березоворудського фахового коледжу Полтавського державного аграрного університету», не працюючої, не заміжньої, на утриманні осіб не маюча, депутатом не є, участі в АТО та ООС не брала, раніше не судимої, -
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
07.11.2024, о 15 год. 20 хв. в період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та який неодноразово продовжувався, останнього разу - Указом президента України від 23 липня 2024 року № 469/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 12 серпня 2024 року» на 90 діб, ОСОБА_4 перебуваючи в приміщенні торгового залу магазину Маркет Опт, який розташований за адресою: м. Гребінка, вул. Героїв України, 10-Б, Лубенського району Полтавської області, та стоячи в черзі до каси виявила в магазинній корзині мобільний телефон марки «POCO F3 Night black 6GB RAM 128GB ROM», та завідомо знаючи, що даний телефон є чужим майном та належить малолітньому потерпілому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якого ОСОБА_4 бачила, оскільки він розраховувався за продукти перед нею, вирішила викрасти вказаний мобільний телефон з корисливих мотивів.
Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи таємно, умисно та протиправно, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю власника, ОСОБА_4 поставила свою магазинну корзину поверх виявлено нею мобільного телефону, потім розрахувавшись за товар вийшла з торгового залу магазину разом з двома магазинними корзинами та в подальшому привласнила, тим самим викрала, вищевказаний знайдений мобільний телефон марки «POCO F3 Night black 6GB RAM 128GB ROM», вартістю 3 497,00 грн., що належить малолітньому потерпілому ОСОБА_6 , заподіявши останньому майнову шкоду на суму 3 497,00 грн.
Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненій в умовах воєнного стану.
25.11.2024 представник потерпілого ОСОБА_7 , відповідно до вимог ч. 4 ст. 469 КПК України надала письмову згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваною ОСОБА_4 .
25.11.2024 року між прокурором Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_8 та підозрюваною ОСОБА_4 , за участю та згодою захисника ОСОБА_9 , на підставі ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості у вказаному кримінальному провадженні.
В угоді про визнання винуватості прокурор та підозрювана, в присутності захисника, виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію ч.4 ст. 185 КК України, яка ніким не оспорюються. Також зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини.
Згідно з угодою ОСОБА_4 зобов'язується в судовому засіданні повністю та беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, в обсязі викладеній в підозрі.
За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 України сторони визнали необхідним і достатнім призначити ОСОБА_4 (враховуючи обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінального правопорушення, з урахуванням особи винної, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, враховуючи думку потерпілої сторони, якій добровільно відшкодована заподіяна шкода, та яка претензій до останньої не має), покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років із застосуванням ст. 75 КК України та встановлення іспитового строку термін якого буде визначений судом та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Також в угоді зазначено, що підозрювана розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.ст.473,474 КПК України та наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
В судовому засіданні прокурор Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 просив суд затвердити укладену з підозрюваною ОСОБА_4 угоду про визнання винуватості та призначити останній узгоджену сторонами міру покарання, оскільки при укладенні даної угоди дотримані вимоги та правила КПК України та КК України.
Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні беззастережно визнала свою винуватість в обсязі, зазначеному у обвинувальному акті, тобто в скоєнні кримінального правопорушення, яке їй інкримінуються, і передбачене ч.4 ст.185 КК України, щиро розкаялась. Підтвердила, що вказаний злочин вчинила за умов та обставин викладених в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості. Угоду про визнання винуватості підтримала та просила її затвердити. Крім того, зазначила, що укладення угоди є цілком добровільним її рішенням, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом з'ясовано, що обвинувачена цілком розуміє свої права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 не заперечував проти укладення угоди та її затвердження судом, оскільки остання відповідає вимогами законодавства, та укладена хоч і не за його участі, однак в інтересах обвинуваченої, про що зазначив в судовому засіданні. Крім того, враховуючи особу обвинуваченої, просив визначити мінімальний іспитовий термін на 1 рік.
Представник потерпілої сторони - ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Через канцелярію суду 09.12.2024 надійшла заява, в якій остання просить розгляд даного кримінального провадження проводити без її участі, претензій до обвинуваченої не має, не заперечує щодо укладеної угоди. Цивільний позов в справі не заявлений. Її неявка не перешкоджає розгляду даної справи.
Суд в даному випадку не перевіряє фактичні обставини, вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, так як і не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення підготовчого судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання винуватості.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Згідно з ч. 5 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати.
Відповідно до п.5 ч.4 ст. 469 КПК України, перед укладенням угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, внаслідок якого шкода завдана також правам та інтересам потерпілого, 25.11.2024 року від представника потерпілої сторони ОСОБА_7 отримано письмову згоду на укладення прокурором угоди про визнання винуватості з підозрюваною ОСОБА_4 .
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_4 визнала себе винною, згідно ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів, цивільний позов не заявлений, отже угода відповідає вимогам закону.
При цьому, судом відповідно до вимог ч.4 ст.474 КПК України з'ясовано, що обвинувачена беззастережно визнає вину в обсязі пред'явленого обвинувачення, а також цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачених ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом. Обвинувачена розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди про між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Аналізом сукупності досліджених в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження також встановлено, що прокурором при вирішенні питання про укладення цієї угоди про визнання винуватості правильно та у відповідності до вимог КПК України враховано наступні обставини: можливість зменшення навантаження на систему здійснення правосуддя у кримінальному провадженні; процесуальне спрощення розгляду справи, можливість прискорення судового розгляду; економія бюджетних коштів на витрати пов'язані з кримінальним провадженням; наявність суспільного інтересу в забезпечені швидкого досудового розслідування і судового провадження; характер та тяжкість пред'явленого обвинувачення; відшкодування завданих збитків потерпілому.
Крім того, при перевірці угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам вказаного законодавства, дії обвинуваченої вірно кваліфіковані за ч.4 ст. 185 КК України, як з таємне викрадення чужого майна (крадіжка), яка вчинена в умовах воєнного стану, умови угоди не суперечать інтересам суспільства та потерпілої сторони, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачена спроможна виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, які в цілому вже і виконала на момент розгляду даної угоди, оскільки беззастережно визнала свою вину в судовому засіданні.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_8 та підозрюваною ОСОБА_4 , за участю та згодою захисника ОСОБА_9 .
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд згідно із вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винної, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Щодо обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність обвинуваченої ОСОБА_4 . З цього приводу суд враховує, що у відповідності до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують відповідальність обвинуваченої органом досудового розслідування не встановлено та прокурором в судовому засіданні не наведено. Щодо наявності пом'якшуючих її відповідальність обставин, судом, у відповідності до ст. 66 КК України визнано щире каяття, добровільне відшкодування завданої шкоди.
Згідно вимог ч.1 ст.19 КК України ОСОБА_4 є осудною, оскільки осудною визнається особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.
Судом в повному об'ємі вивчена особа обвинуваченої ОСОБА_4 , яка має фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . За місцем якого, відсутня негативна характеристика, заяви і скарг на її поведінку не надходило.
Згідно довідки КНП «Гребінківська міська лікарня» від 13.11.2024 року, ОСОБА_4 на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває.
Згідно довідки Лубенського районного сектору №1 філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області, ОСОБА_4 на обліку не перебуває.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 , раніше не притягувалась, вчинила вказане кримінальне правопорушення вперше, що підтверджується даним відповідної вимоги.
Також враховано, що обвинувачена ОСОБА_4 не заміжня, не має утриманців. Не працює, є студентом, а також є особою з числа дітей-сиріт.
Враховуючи всі обставини кримінального провадження, особу обвинуваченої, суд приходить до висновку, що узгоджене сторонами покарання відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам кримінального провадження, але й особі обвинуваченої, а тому є обґрунтованим. Також при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує, що узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості вид та міра покарання, відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначено покарання, які встановлені Кримінальним кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості від 25 листопада 2024, укладену між прокурором Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_8 та підозрюваною ОСОБА_4 за участю та згодою захисника ОСОБА_9 і призначити обвинуваченій узгоджену сторонами міру покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі із застосуванням до неї положення ст. 75 та ст. 76 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком терміном на 1 рік з визначенням відповідних обов'язків судом.
Цивільний позов в рамках даного кримінального провадження не заявлений.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався, підстав для його обрання судом також не встановлено.
Крім того, по кримінальному провадженню наявні процесуальні витрати, які пов'язані із залученням експерта під час здійснення досудового розслідування, а саме витрат за проведення судово-товарознавчої експертизи у розмірі 1591,80 грн.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 119 КПК України суд, враховуючи майновий стан особи (обвинуваченого, потерпілого) за власною ініціативою або за її клопотанням має право своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати процесуальних витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату процесуальних витрат на визначений строк.
Суд, враховуючи те, що обвинувачена не працює, не має самостійного доходу, є студентом, а також є особою з числа дітей-сиріт, які позбавлені були батьківського піклування, зважаючи на майновий стан обвинуваченої, суд вважає за можливе звільнити її від процесуальних витрат, які пов'язані із залученням експерта в розмірі 1591,80 грн.
На підставі викладеного та керуючись ч. 9 ст. 100, ч.1 ст.119, п. 1 ч. 3 ст. 314, ст. 368-371,ч. 2 ст. 373, ст. ст. 374-376, п. 2 ч. 1 ст. 468, ст.ст. 469, 472, 474, 475 КПК України, ст.75,76 ст. ч.4 ст. 185 КК України, суд,
Угоду про визнання винуватості від 25 листопада 2024 року, укладену між прокурором Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_8 та підозрюваною ОСОБА_4 за участю та згодою захисника ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №12024170580000473 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.11.2024 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, затвердити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватою у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном у 1 (один) рік.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту проголошення вироку, а саме 27.01.2025 року.
Речові докази:
- мобільний телефон марки «POCO F3 Night black 6GB RAM 128GB ROM» та коробка з під мобільного телефону, які передано на відповідальне зберігання представнику потерпілого ОСОБА_7 - залишити в останньої за належністю;
- оптичний диск який наданий завідуючим магазину «Маркетопт» ОСОБА_10 , на якому записані відеофайли з камер спостереження магазину - залишити при матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Гребінківський районний суд на протязі 30 днів з дня його проголошення, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, її захиснику та прокурору.
Суддя ОСОБА_11