Справа № 372/6547/24
Провадження № 2-499/25
27 січня 2025 року Обухівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Проць Т.В.
при секретарі Лимаренко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу. Вказану заяву мотивувала тим, що 22.11.2008 року вони з ОСОБА_2 уклали шлюб від якого мають трьох неповнолітніх дітей. Підставою для розірвання шлюбу вказує протилежні погляди на шлюб, сім'ю та різні погляди на життя. Зазначила, що примирення з відповідачем є неможливим.
23 грудня 2024 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі та просив розглядати справу за його відсутності.
Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, суд вважає за можливе здійснювати розгляд у судовому засіданні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог частини другої статті247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 22 листопада 2008 року між позивачем та відповідачем укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвОМ про одруження.
Від шлюбу сторони мають трьох спільних дітей - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Із позову та заяв сторін, поданих на адресу суду, встановлено, що подальше спільне проживання позивача та відповідача є неможливим.
Відповідно до статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею п'ятою Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Згідно із частиною першою статті 24 СК України, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що як при укладенні шлюбу так і при його розірванні передбачається реалізація волі жінки та чоловіка без будь-якої дискримінації та примушування та/або утримання у шлюбних відносинах.
Згідно з частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З огляду на зміст наведених норм матеріального права та враховуючи зібрані у справі докази суд доходить висновку, що відносини, які склалися між подружжям вказують на те, що їх подальше спільне проживання є неможливе, а тому надання строку на примирення суд вважає недоцільним. Позовні вимоги підлягають до задоволення.
Згідно ч. 2 ст.114, абзацу 2 ч. 3 ст.115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується ст. 141 ЦПК України, зокрема, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 цієї статті).
Згідно п. 9 ч.1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема інваліди I та II груп.
Відповідно до пенсійного посвідчення серії ААН від 269331 року позивач є інвалідом II групи, а тому звільнена від сплати судового збору.
Враховуючи, що позивача як інваліда ІІ групи звільнено від сплати судового збору, суд дійшов висновку, що з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн..
Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 282, 365 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 22 листопада 2008 року Виконкомом Трипільської сільської ради Обухівського району Київської області, актовий запис № 15.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Проць