Справа № 369/928/19
Провадження №2/369/50/25
22.01.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді: О. Скрипник
при секретарі судового засідання: В. Масан
представник позивача: П. Король
представник відповідача: В. Ганган
розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду м. Києві заяву представника позивача адвоката П.Короля про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іліос Груп» до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
На розгляді Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іліос Груп» до ОСОБА_1 , в якому позивач просить визнати відповідача ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням та зняти його з реєстраційного обліку.
В судовому засіданні представник позивача подав заяву про зміну предмету позову в якому просить змінити предмет позову та в подальшому розглядати справу з позовними про усунення ТОВ «Іліос груп» перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом виселення ОСОБА_1 із житлового будинку.
Представник відповідача просив заяву про зміну предмету позову залишити без задоволення, вважаючи, що представник позивача ставить питання не лише щодо зміну предмету позову, а й підстав позову, що є порушенням вимог ст. 49 ЦПК України.
Заслухавши думку учасників справи, перевіривши докази
При вирішенні заяви представника позивача про зміну предмету позову суд виходить з наступного:
Процесуальні права та обов'язки сторін визначені ст.49 ЦПК України, тож відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.3 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі №922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Відповідно до ч.3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у постанові від 16.03.2018 в справі №916/1764/17.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі №910/18389/20.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Вивчивши заяву про зміну предмета позову у даній справі, суд вважає, що така заява суперечить закону, виходить за межі спірних правовідносин та сторона позивача змінила як предмет позову, так і підстави, оскільки вони регулюються різними нормами права.
Зважаючи на викладене вище, суд вважає за необхідне заяву представника позивача про зміну предмета позову залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.49, 260, 279, 353 ЦПК України, суд,
Заяву представника позивача адвоката П. Короля про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іліос Груп» до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. Скрипник