"27" січня 2025 р. Справа № 363/238/25
27 січня 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., за участю секретаря Крюкової В.Є., прокурора Вишгородської окружної прокуратури Київської області Потюменко Ю.Ю., правопорушника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вишгород матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, офіційно не працює, має ІІ групу інвалідності, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП,
ОСОБА_1 , будучи депутатом Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, являючись суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, згідно з пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII та приміткою до ст. 172-6 КУпАП, на якого поширюється дія Закону №1700-VII, в порушення вимог абз. 1 ч. 1 ст. 45 розділу VII, несвоєчасно 30.05.2024, без поважних причин, подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 172-6 КУпАП.
Зазначені обставини підтверджується: протоколом №3372 від 14.01.2025 про адміністративне правопорушення, пов'язаного з корупцією; скріншотом з сайту НАЗК щодо дати та часу подання ОСОБА_1 щорічних декларацій за 2022-2024 роки; листом Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 15.10.2024 з додатками до нього, зокрема щодо дати та часу подання декларації за 2023 рік - 30.05.2024 о 20:51:53; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 16.09.2024, у яких зазначено, що нею була подана щорічна декларація за 2023 рік несвоєчасно, а саме 30.05.2024 о 20:51, у зв'язку з тим, що були проблеми та збої в роботі реєстру. Несвоєчасно до 01.04.2024 створила та подала декларацію але з причин невідомих їй, декларація не відправилась. ОСОБА_1 стало відомо від секретаря Петрівської сільської ради про те, що її декларація відсутня в реєстрі. Була здивована оскільки вважала, що декларацію подала вчасно; копією паспорта громадянина України ОСОБА_1 ; листом сільського голови Старецького Радіона Петрівської сільської ради Депутату сільської ради від 17.01.2022 щодо декларування, та відповідною відміткою з підписом одного із депутатів - ОСОБА_1 про ознайомлення 03.11.2023 із змістом листа; постановою №93 про реєстрацію депутатів Петрівської сільської ради.
У судовому засіданні ОСОБА_1 , не заперечуючи обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначила, що заповнила декларацію у лютому місяці проте не проконтролювала та не перевірила факт її подання. Будь-яких доказів на підтвердження цього та поважності причин пропуску встановленого Законом для подання декларації за 2023 рік, суду не надала.
Прокурор в суді підтримавши обставини, викладені в протоколі, просила визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП та накласти стягнення у мінімальних межах, встановлених санкцією статті.
Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог статті 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Заслухавши ОСОБА_1 , прокурора, дослідивши матеріали справи та оцінивши досліджені докази у їх сукупності і взаємозв'язку, вважає підтвердженою винуватість
ОСОБА_1 у порушенні вимог абз. 1 ч. 1 ст. 45 розділу VII Закону №1700-VII, тобто у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП.
Так, відповідно до частини першої статті 172-6 КУпАП, передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Склад вказаного адміністративного правопорушення, є формальним, оскільки не передбачає настання наслідків, водночас суб'єкт правопорушення усвідомлює протиправність вчиненого ним діяння (дії або бездіяльності),
Виходячи із диспозиції частини першої статті 172-6 КУпАП, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є адміністративним правопорушенням, пов'язаним з корупцією, що вчиняється суб'єктом правопорушення, який усвідомив, що його бездіяльність у неподанні (без поважних причин) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в строки встановлені Законом, призвела до порушення Закону (тобто є протиправною) і подальше свідоме неподання декларації може призвести до кримінальній відповідальності за статтею 366-3 Кримінального кодексу України, суб'єкт правопорушення, з метою припинення такого порушення і небажання бути притягнутим до кримінальної відповідальності, вже після пропуску строків подання декларації умисно подає декларацію і бажає так чинити, при цьому розуміє, що тим самим фактично визнає свою провину і викриває себе у вчиненні адміністративного правопорушення за несвоєчасне її подання.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення за несвоєчасне неподання декларації буде відсутня у разі об'єктивної неможливості вчасного її подання, тобто поважних причин (неналежна робота Реєстру, хвороба, інша непереборна сила, що унеможливлює вчасне подання декларації), і її подальше несвоєчасне подання декларації не утворює склад адміністративного правопорушення, окрім випадків, коли суб'єкт правопорушення вже після усунення таких причин, свідомо бездіє тривалий час і не подає декларацію.
Відповідно до пункту 11 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон №1700-VII) правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів і закінчуються в день першої сесії ради нового скликання.
Відповідно до частини третьої статті 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» на депутатів місцевих рад поширюється вимоги та обмеження встановлені Законом - депутати місцевих рад зобов'язані щороку до 1 квітня подавати декларацію про майно, доходи, витрати, і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до Закону за місцем роботи(служби), крім само зайнятих осіб, безробітних або пенсіонерів, які подають зазначені декларації до апаратів відповідних місцевих рад або їх виконуючих комітетів.
Відповідно до пп. «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови, є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Абзацом 1 частини першої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» - «г» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 23.07.2021 №449/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.07.2021 за №987/36609, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону №1700-VII (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону №1700-VII (після припинення діяльності (після звільнення у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 зобов'язана була подати щорічну декларацію за 2023 рік - упродовж часу з 00:00 01.01.2024 по 23:59 31.03.2024 (граничний строк).
Проте, як убачається із долучених до протоколу матеріалів, щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік ОСОБА_1 подала лише 30.05.2024 о 20:51, тобто несвоєчасно без поважних причин, допустивши порушення порядку, передбаченого статтею 45 розділу VII та пункту 2-7 розділу XIII Закону №1700-VI.
Під час розгляду справи судом, ОСОБА_1 не надала суду належних, достовірних та достатніх доказів на підтвердження поважності причин пропуску нею строку, встановленого чинним законодавством України для подання щорічної декларації за 2023 роки.
Відтак, ОСОБА_1 , будучи особою уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, несвоєчасно 30.05.2024, без поважних причин подала щорічну декларацію за 2023 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 172- 6 КУпАП.
Згідно із статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає за доцільне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу, у межах визначених санкцією частини першої статті 172-6 КУпАП.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з пунктом 9 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю І та ІІ групи.
Оскільки ОСОБА_1 згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серія НОМЕР_2 є особою, яка має ІІ групу інвалідності потерпілої від аварії на ЧАЕС, довічно, тому вона підлягає звільненню від сплати судового збору.
Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 172-6, 276-279, 280, 283-285, 289 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП та призначити їй стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених
статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно із статтею 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання - три місяці з дня її винесення.
Суддя О.П. Лукач