Справа № 359/864/23
Провадження № 4-с/359/23/2024
Іменем України
27 листопада 2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Яковлєвої Л.В.,
при секретарі Ліман А.Г.,
розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі Київської області скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Колодчука Сергія Вікторовича, стягувач : Акціонерне товариство «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»,-
14 червня 2024 року через систему «Електронний суд» надійшла скарга ОСОБА_1 , в якій просив : визнати неправомірною відмову Приватного виконавця Колодчука Сергія Вікторовича у задоволені заяви ОСОБА_1 про скасування постанови про арешт майна боржника від 22 квітня 2024 року ВП №74827620 автомобіля який належить боржнику на праві спільної сумісної власності BMW,реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , автомобіля NISSAN, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 , та постанови про розшук майна боржника від 23 травня 2024 року ВП №74827620 BMW,реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , автомобіля NISSAN , реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/ номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 .Скасувати постанову про арешт майна боржника від 22 квітня 2024 року ВП №74827620 автомобіля який належить боржнику на праві спільної сумісної власностіBMW, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , автомобіля NISSAN , реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/ номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 ; Скасувати постанову про розшук майна боржника від 23 травня 2024 року ВП №74827620 BMW, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , автомобіля NISSAN, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/ номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 .
Скаргу мотивував тим, що 07 червня 2023 року рішенням Бориспільським міськрайонним судом Київської області вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Креді Агріколь Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 465301 грн. 88 коп. та витрати на оплату судового збору у розмірі 6979 грн. 53 коп.. 12.04.2024 року скаржник до суду подав заява про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення.
22 квітня 2024 року постановою приватного виконавця Колодчук С.В. за заявою АТ «Креді Агріколь Банк» від 22.04.2024 було ві дкрите виконавче провадження з виконання рішення суду за виконавчим листом №359/864/23 виданим 08.04.2024 Бориспільським міськрайонним судом Київської області про: стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Креді Агріколь Банк» заборгованості.
22 квітня 2024 року при примусовому виконанні винесена постанова про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 519940.55 грн.
23 травня 2024 року в рамках ВП № 74827620 винесено постанову про розшук майна боржника. Цією постановою оголошено в розшук майно боржника: 1) NISSAN, реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 ; 2) BMW, реєстраційний номер НОМЕР_6 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 .
Відповідно до положень договору застави (№Z1/3675530 від 03/06/2019 року) яким забезпечено кредитний договір (№1/3675530 від 03/06/2019 року) вартість автомобіля BMW, реєстраційний номер НОМЕР_6 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , складає 1 557 860 грн. , що перевищує суму звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів в три рази. Згідно звіту незалежної оцінки майна на даний час вартість автомобіля BMW, реєстраційний номер НОМЕР_7 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , складає 1436300 грн.
Відповідно митної декларації вартість автомобіля NISSAN, реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_8 , складає 38000$ (1 538 240 грн. за курсом НБУ станом на 12.06.2024) без врахування ПДВ , що перевищує суму звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів в три рази. Згідно звіту незалежної оцінки майна на даний час вартість автомобіля NISSAN , реєстраційний номер НОМЕР_9 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 , складає 1 436 300 грн.
Загальна вартість рухомого майна про арешт та розшук якого постановлено в рамках ВП № 74827620 складає 3 096 100 грн., що перевищує суму звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів в шість разів.
Крім того, боржник ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , і в такому випадку на його переконання, стягнення звертається на його частку у спільній сумісній власності.
Ухвалою суду від 17 червня 2024 року у справі відкрито провадження за скаргою та призначено до розгляду з викликом і повідомленням сторін.
24 червня 2024 року від представника приватного виконавця виконавчого округу Київської області Колодчук С.В. - адвоката Мирошніченко І.В. надійшов відзив на скаргу, яким представник повністю заперечує проти заявлених скаржником вимог, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.
Так, на примусовому виконанні у приватного виконавця перебуває виконавче провадження №74827620 з виконання виконавчого листа №359/864/23 виданого 08 квітня 2024 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь АТ «Креді Агріколь Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 465301,88 грн. та витрати на оплату судового збору у розмірі 6979,53 грн. Згідно п. 6, 8 ч. 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку, здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням. 22 квітня 2024 року приватним виконавцем, на підставі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», було прийнято постанову, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження в сумі 519 940 грн. 55 коп. 22 травня 2024 року приватний виконавець отримав відповідь Міністерства внутрішніх справ, з якої вбачалось, що ОСОБА_1 належить на праві приватної власності рухоме майно.
Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Крім того, відповідно ч. 3 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією. Керуючись зазначеною нормою, 23 травня 2024 року приватним виконавцем прийнято постанову про розшук майна боржника, а саме належних боржникові транспортних засобів.
Щодо тверджень скаржника про неможливість накладення арешту на все майно, яке перебуває у спільній власності подружжя представник приватного виконавця зазначив, що у постанові від 07 листопада 2022 року у справі за №725/7187/19 об'єднана палата КЦС ВС зробила висновок, що не можна зняти арешт на частку неподільної речі, так само, як і один зі співвласників не може просити суд зняти арешт з усього такого об'єкта. Натомість у таких випадках, якщо за рахунок звернення стягнення на неподільний об'єкт виконується судове рішення, інший його співвласник може просити суд стягнути компенсацію з боржника у виконавчому провадженні.
Тлумачення вказаних норм з урахуванням принципу розумності свідчить, що ч. 1 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» розрахована на ті випадки, за яких вимогу про визнання права власності та про зняття з нього арешту заявляє особа, яка є одноосібним власником або співвласником подільної речі. При цьому очевидно, що нерозумним було б тлумачення, яке б допускало можливість для одного із співвласників в спільній сумісній власності вимагати зняття арешту із неподільної речі в цілому чи навіть допускати конструкцію зняття арешту із «частки в спільній сумісній власності». Права та інтереси іншого співвласника в спільній сумісній власності на неподільну річ мають захищатися шляхом виплати компенсації. Таким чином, не може бути підставою для скасування арешту майна, той факт, що майно перебуває у спільній власності подружжя.
За приписами ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'яза-ний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
3 наведеного вбачається, що на підставі заяви стягувача арешт може бути накладений одночасно на кошти, що містяться на рахунках боржника, і на майно, що належить боржнику, під час відкриття виконавчого провадження. При цьому, якщо у заяві про відкриття виконавчого провадження зазначено конкретне майно, то арешт накладається на таке конкретне майно. У разі, якщо таке майно не зазначено, то арешт накладається на все майно в межах суми стягнення за виконавчим документом із врахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця. Одночасно, накладення арешту може здійснюватися двома способами: шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника, або шляхом винесення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника. Тобто, у разі винесення постанови про арешт майна боржника, то така постанова не повинна містити в собі опису майна.
Виходячи з того, що у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувачем не було визначено конкретне майно, приватним виконавцем накладено арешт на все майно боржника в межах суми стягнення за виконавчим документом із врахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження, що відповідає вимогам ст. 26, 56 Закону України «Про виконавче провадження» та свідчить про дотримання приватним виконавцем порядку накладення арешту на майно боржника.
26 червня 2024 року до суду надійшла заява представника АТ «Креді Агріколь Банк» - Бендюг І.А., відповідно якої представник просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 . Так, боржником самостійно не виконувалось рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2023 року у справі №359/864/23. 22 травня 2024 року від страхової компанії ПАТ СК «УСГ» надійшли кошти в розмірі 16000,28 грн., як страхове відшкодування, відповідно п. 3.3.5 кредитного договору за №1/3675530 від 03 червня 2019 року - вигодонабувачем за договором страхування повинен бути вказаний банк. Рішення про використання страхового відшкодування приймається банком. Відповідно договору страхування №28-0102-20-00224 від 25 травня 2020 року, вигодонабувачем страхового відшкодування визначено заставодержатель - АТ КредіАгріколь Банк». Дані кошти було зараховано на погашення кредитної заборгованості в черговості, визначеній п.2.7 кредитного договору №1/3675530 від 03 червня 2019 року. Відтак, дані грошові кошти не можуть бути ідентифіковані як часткове виконання рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2023 року у справі за №359/864/23, адже мають інше призначення, а саме «страх.відшк.28-0102-20-00224 від 25 травня 2020 року, страховий акт СТОКА-12984/1 в 21.05.204: ОСОБА_3 ІПН НОМЕР_10 ». Боржник не здійснював виконання рішення суду шляхом перерахування коштів на рахунки АТ «Креді Агріколь Банк». Представник вказав що, винесена постанова про арешт майна боржника покликана для забезпечення реального виконання рішення суду. При цьому накладення арешту на все майно боржника не позбавило скаржника можливості користуватися та володіти своїм майном, а лише тимчасово обмежила його право на відчуження майна до виконання рішення суду, яке станом на 20 червня 2024 року не виконано.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином.
Приватний виконавець Колодчук С.В. у поданому відзиві просив проводити розгляд справи у його відсутність.
Згідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд, перевіривши матеріали скарги, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, пояснення, надані сторонами, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 08 квітня 2024 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Креді Агріколь Банк» боргу в розмірі 465 301,88 грн. та судових витрат в розмірі 6979,53 грн.
22 квітня 2024 року приватному виконавцю Колодчуку С.В. від АТ «Креді Агріколь Банк» надійшла заява про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №359/864/23 виданого 08 квітня 2024 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Креді Агріколь Банк» боргу в розмірі 465301,88 грн. та судових витрат в розмірі 6979,53 грн.
22 квітня 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Колодчуком С.В. на підставі виконавчого листа №359/864/23 виданого 08 квітня 2024 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Креді Агріколь Банк» боргу в розмірі 465 301,88 грн. та судових витрат в розмірі 6979,53 грн. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за №74827620.
22 квітня 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Колодчуком С.В. у виконавчому провадженні №74827620 винесена постанова про арешт майна боржника ОСОБА_1
23 травня 2024 року приватним виконавцем Колодчуком С.В. у виконавчому провадженні №74827620 винесена постанова про розшук майна боржника, а саме транспортних засобів: BMW, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 та NISSAN, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/ номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 .
31 травня 2024 року на адресу приватного виконавця надійшов лист ОСОБА_1 , яким він просив скасувати постанову про арешт майна боржника від 22 квітня 2024 року та постанову про розшук майна боржника від 23 травня 2024 року у виконавчому провад-женні № 74827620.
11 червня 2024 року приватний виконавець виконавчого округу Київської області Колодчук С.В. адресував лист ОСОБА_1 , яким заяву про скасування арешту та розшуку майна боржника залишив без задоволення.
Відповідно ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
У пункті 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
Відповідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
За змістом п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Відповідно ч. 7 ст. 26 вказаного Закону у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти/ електронні гроші боржника.
У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному ст. 56 цього Закону.
Частиною 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначей-ського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Згідно ч. 1-3 ст. 56 вказаного Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладає-ться виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Відповідно ч. 1 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арешто-ваного майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у ч. 8 ст. 56 цього Закону, здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною.
Відповідно ч. 3-5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Держав-ного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства, визначеного ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому ст. 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності». У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
У пункті 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07 лютого 2014 року за №6 роз'яснено, що у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов'язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням ст. 57, 58 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Також, відповідно ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, а саме доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно вимог ч. 2 ст. 77, ст. 79, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно, судом встановлена відсутність порушень зі сторони приватного виконавця, і суд вважає, що оскільки у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувачем не було визначено конкретне майно, приватним виконавцем правомірно накладено арешт на все майно боржника в межах суми стягнення за виконавчим документом із врахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження, що відповідає вимогам ст. 26, 56 Закону України «Про виконавче провадження» та свідчить про дотримання приватним виконавцем порядку накладення арешту на майно боржника.
В свою чергу, матеріали скарги не містять доказів виконання рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2023 року та погашення боржником наявної заборгованості.
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, прийшов до висновку про відмову у задоволенні скарги.
Також суд враховує позицію ЄСПЛ, який вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).
Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення. Керуючись вимогами ст. 258- 259, 263-265, 268, 353-354 ЦПК України, суд -
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Колодчука Сергія Вікторовича, стягувач : Акціонерне товариство «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»- відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Яковлєва Л.В.