Справа № 294/1762/24
іменем України
27.01.2025 року м. Чуднів
Чуднівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Білери І.В.,
за участі: секретаря судового засідання Івашкевич В.П.,
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - адвоката Чорноуса А.А.
представника відповідача Броха В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чуднів цивільну справу за позовом представника позивача - адвоката Чорноуса А.А. в інтересах ОСОБА_1 до Чуднівської міської ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування, -
Представник позивача - адвокат Чорноус А.А. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати за позивачем право власності на земельну ділянку площею 2,53 га, кадастровий номер 1825880800:02:000:0261 та земельну ділянку площею 0,44 га, кадастровий номер 1825880800:02:000:0226.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Новогригорівка Нижньогірського району АРК Крим помер батько позивача - ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Після смерті батька відкрилась спадщина на його майно, в тому числі і на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,97 га відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.12.2010, виданого після смерті матері ОСОБА_3 .
У зв'язку з анексією Криму позивач не мав можливості звернутися за місцем відкриття спадщини за заповітом, виданим його батьком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому ним подано зазначений позов.
Ухвалою від 18.12.2024 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
У підготовче засідання, призначене на 02.01.2025, позивач та представник позивача не з'явились, однак до суду надійшла заява від представника позивача - адвоката Чорноуса А.А. про слухання справи у відсутності представника та позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_4 у підготовче судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без участі Чуднівської міської ради Житомирської області, при вирішенні справи покликався на розсуд суду, зазначивши, що відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Ухвалою від 02.01.2025 підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду за обов'язкової участі сторін, судом за власною ініціативою з Чуднівської державної нотаріальної контори витребувано спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судове засідання з'явилися позивач та представник позивача, позов підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити. Представник позивача додатково надав пояснення, у яких вказав, що його довіритель ОСОБА_1 успадкував від померлого у 2013 році батька ОСОБА_2 зазначені земельні ділянки. У 2017 році позивач звертався до Чуднівського районного суду про визнання права власності на спадкове майно, однак представником позивача у позові не було вказано дві земельні ділянки, які є предметом спору зазначеного позову, у зв'язку з чим ними було подано цей позов про визнання права власності на земельні ділянки з кадастровим номером 1825880800:02:000:0261 та 1825880800:02:000:0226.
Крім того, у судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про долучення до матеріалів цивільної справи доказу, а саме копію заяви ОСОБА_1 до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, яку останній подав відразу після смерті батька ОСОБА_2 .
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Частина 5 ст. 177 ЦПК України встановлює, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Частина 4 ст. 83 ЦПК України встановлює, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до ч. 8 ст. 83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Зважаючи на те, що позивач та його представник не обґрунтували поважності причини неподання вказаного доказу у встановлений законом строк та не просили суд його поновити, суд не приймає до розгляду заяву ОСОБА_1 та не бере її до уваги.
Представник відповідача Чуднівської міської ради Житомирської області щодо вирішенні спору покликався на розсуд суду.
Заслухавши доводи представника позивача, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази кожен окремо та в їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , усе своє майно, де б воно не знаходилось та з чого б не складалося, і все те, на що за законом на день смерті буде мати право, заповів 19.11.2010 позивачу ОСОБА_1 , про що у с. Новгригорівка Нижньогірського району АРК Крим складено заповіт, підписаний секретарем Новогригорівської сільської ради Паніною А.І.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Новгригорівської сільської ради Нижньогірського району АРК Крим 13.06.2013, після смерті якого відкрилась спадщина.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВРД №780238 від 10.12.2010, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є спадкоємцем майна ОСОБА_3 , яке складається, з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,44 га, яка розташована на території Будичанської сільської ради Чуднівського (Житмирського) району, кадастровий номер 1825880800:02:000:0226, та належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №558300, виданого 08.01.2008.
Крім того, згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом серії ВРД №780237 від 10.12.2010, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є спадкоємцем майна ОСОБА_3 , яке складається, з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,53 га, яка розташована на території Будичанської сільської ради Чуднівського (Житмирського) району, кадастровий номер 1825880800:02:000:0261, та належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №558300, виданого 08.01.2008.
Зазначені свідоцтва про право на спадщину підтверджують виникнення у померлого ОСОБА_2 права власності на вищевказані земельні ділянки.
Відповідно до Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 1825880800:02:000:0261 та 1825880800:02:000:0226 не зареєстровано.
Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), Нижньогірською державною нотаріальною конторою АРК Крим 23.09.2013 заведено спадкову справу за №306/2013 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Водночас, листом Чуднівської державної нотаріальної контори №189/01-09 від 09.01.2025 суд інформовано про те, що надати інформацію по спадковій справі немає можливості.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі, та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Формування змісту й обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно в межах заявлених ними вимог і наданих доказів (див. постанову Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 602/1455/20).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких в учасників справи виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (стаття 1268 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч. 1 ст. 1272 ЦК України).
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 є територія АРК Крим, а шестимісячний строк для її прийняття складає період з 10.06.2013 (день смерті спадкодавця) до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20.02.2014.
Пунктом 21 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування у випадку, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, територія, на якій ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупована Російською Федерацією територія, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення своїх повноважень органами державної влади у повному обсязі, заява про прийняття спадщини подається нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини.
Оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що ним у період з 10.06.2013 до 10.12.2013, тобто період, коли територія АРК Крим ще не знаходилась під тимчасовою окупацією Російської Федерації, подавалась заява до нотаріуса за місцем відкриття спадщини в порядку ст. 1270 ЦК України про її прийняття, судом встановлено, що позивачем пропущено строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .
Разом з тим, не надано позивачем належних та допустимих доказів і про те, що він у період з 11.12.2013 до 19.02.2014 звертався до нотаріуса за місцем відкриття спадщини про її прийняття, про відмову нотаріуса у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини, а також про те, що позивач звертався до суду про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини як такого, що пропущено з поважних причин.
Також, не містять матеріали цивільної справи і доказів того, що позивач у період з 20.02.2014 (день тимчасової окупації території АРК Крим) до 17.09.2024 (день звернення до суду з позовом про визнання пава власності на спадкове майно) звертався до будь - якого нотаріуса на території України про прийняття ним спадщини, про відмову останнього у зв'язку з пропуском строку для її прийняття, або зі зверненням до суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини як такого, що пропущено з поважних причин.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
У справах про спадкування права власності на нерухоме майно суди не повинні задовольняти позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом чи за заповітом за відсутності спору між спадкоємцями стосовно спадщини, оскільки реалізація прав позивачів має інші механізми: про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 №24-753/0/4-13, складений за результатами узагальнення судової практики з розгляду цивільних справ про спадкування).
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини і те, що на даний час позивач вважається такими, що не прийняв спадщину, так як не дотримався порядку її прийняття шляхом своєчасного звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини (а за пропуском строку з поважних причин - за наявності відповідного судового рішення з цього приводу), тому і законних підстав визнавати за позивачем як за спадкоємцем право власності на майно в порядку спадкування за заповітом у суду немає, відповідно слід відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1218, 1268, 1269, 1270, 1272, 1297, 1298 ЦК України, ст.ст. 3, 5, 12, 13, 18, 258, 260, 265, 268, 273 ЦПК України, суд-
В задоволенні позовних вимог представника позивача - адвоката Чорноуса А.А. в інтересах ОСОБА_1 до Чуднівської міської ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 28 січня 2025 року.
Суддя: І. В. БІЛЕРА