Романівський районний суд Житомирської області
273/2092/24
27 січня 2025 року селище Романів
Слідчий суддя Романівського районного суду Житомирської області ОСОБА_2, з участю секретаря судового засідання ОСОБА_3, особи, яка подала заяву - ОСОБА_1 , розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Романівського районного суду Житомирської області ОСОБА_4 у справі № 273/2092/24, -
23 січня 2025 року до Романівського районного суду Житомирської області надійшли матеріали заяви ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Романівського районного суду Житомирської області ОСОБА_4 у справі № 273/2092/24, оголошену при розгляді матеріалів справи за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СВ Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області поліцейської ОСОБА_5 та відповідальних осіб Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області в порядку статей 303, 304 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України).
Вказаний відвід слідчого судді зводиться до незгоди з прийнятими слідчим суддею ОСОБА_4 процесуальними рішеннями під час розгляду вищезазначеної скарги, є упередженим та зацікавденим, та порушення цим слідчим суддею конституційних та процесуальних прав заявника. Також визначення слідчого судді ОСОБА_4 у судовій справі за № 273/2092/24 в Романівському районному суді Житомирської області відбулося з порушенням частини 3 статті 35 КПК України, оскільки в протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями наявна лише дата проведення авторозподілу судової справи без зазначення часу його проведення.
Під час судового розгляду заявник підтримала заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_4
Крім того, під час судового розгляду заявником ОСОБА_1 заявлено усну заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_2, оскільки визначення слідчого судді ОСОБА_2 у судовій справі № 273/2092/24 в Романівському районному суді Житомирської області також відбулося з порушенням частини 3 статті 35 КПК України, оскільки в протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями наявна лише дата проведення авторозподілу судової справи без зазначення часу його проведення.
Слідчий суддя Романівського районного суду Житомирської області ОСОБА_4, слідчий СВ Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області поліцейська ОСОБА_5 та прокурор Звягельської окружної прокуратури в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про час і місце вирішення питання про відвід, не з'явилися.
Дослідивши підстави для відводу слідчого судді ОСОБА_4, заслухавши думку заявника, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Обставини, за яких суддя (слідчий суддя) може бути відведений від розгляду справи, визначені статтями 75, 76 КПК України.
У пункті 5 частини 1 статті 75 КПК України міститься положення щодо порушення встановленого частиною 3 статті 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. Такого роду питання мають бути вирішенні в порядку встановленому законодавством виключно за правилами «відводу» або «самовідводу». Інакшого процесуального вирішення такого раду питань законодавством не передбачено.
В разі заявлення судді відводу з підстав, передбаченої пунктом 5 частини 1 статті 75 КПК України, його розглядає інший суддя цього ж суду у порядку, встановленому в статті 81 КПК України.
Заявлення відводів судді, який розглядає відвід іншому судді, а отже, не здійснює повноваження судді (слідчого судді) у розгляді скарги, а лише перевіряє наявність підстав, що виключають участь слідчого судді у скарзі, Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено.
З огляду на наведене, заяву ОСОБА_1 про відвід слідчого судді ОСОБА_2 у розгляді заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_4 у судовій справі № 273/2092/24 залишено без розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід слідчому судді, передбачений статтями 75, 76 КПК України. Зокрема, зі змісту пунктів 4, 5 частини 1 статті 75 КПК України, слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості, а також у випадках порушення встановленого частиною 3 статті 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, суддів для розгляду справи
Можливість неупередженого та об'єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
Згідно практики Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).
Також, Верховний Суд вважає відвід завідомо безпідставним, якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ'єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальними рішеннями судді. Так, в ухвалі від 18 грудня 2018 року у справі №910/2968/18 Верховний Суд визнав відвід завідомо безпідставним, а його заявлення - зловживанням процесуальними правами, оскільки вказаний відвід по суті «є висловленням незгоди з процесуальним рішенням Верховного Суду після того, як суд мотивував таке рішення».
Крім того, особиста безсторонність суду, що означає відсутність упередженості або прихильності, презюмується, поки не надано доказів протилежного. При ухваленні рішення про те, чи є законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об'єктивно обґрунтованим (рішення у справах «Білуха проти України», «Веттштайн проти Швейцарії», «Мікалеф проти Мальти»).
Незалежність і об'єктивність судді (слідчого судді) в кожному кримінальному провадженні забезпечується, серед іншого, закріпленням чіткого переліку підстав для відводу від участі у цьому провадженні.
Разом з тим, відповідно до частини 5 статті 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити посилання на конкретні обставини, що об'єктивно можуть свідчити про упередженість судді (слідчого судді) та бути підтверджені відповідними доказами.
Сумнів у неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.
У своїй заяві заявник, як на підставу відводу слідчого судді ОСОБА_4, посилається на те, що дії слідчого судді ОСОБА_4 при прийнятті останнім процесуальних рішеннь під час розгляду матеріалів справи за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СВ Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області поліцейської ОСОБА_5 та відповідальних осіб Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області в порядку статей 303, 304 КПК України згідно пунктів четвертого та п'ятого частини першої статті 75 КПК України викликають сумнів у його неупередженості, зокрема, порушення порядку судового виклику в справі № 273/2092/24 та інших справах, скаржником яких є ОСОБА_1 , наявність дружніх відносин між слідчим суддею ОСОБА_4 та учасниками даного судового провадження, зволікання з оголошенням і врученням судового рішення слідчим суддею ОСОБА_4 при розгляді судової справи № 273/2089/24, а також на наявність фактів порушення з його боку конституційних та процесуальних прав скаржниці. Також визначення слідчого судді ОСОБА_4 у судовій справі за № 273/2092/24 в Романівському районному суді Житомирської області відбулося з порушенням частини 3 статті 35 КПК України, оскільки протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями містить лише дату проведення авторозподілу судової справи без зазначення часу його проведення.
На переконання слідчого судді, в даному конкретному випадку не встановлено жодної обставини, яка б викликала розумний, об'єктивно обґрунтований сумнів в неупередженості слідчого судді ОСОБА_4
Доводи заявника фактично зводяться до незгоди з прийнятими раніше слідчим суддею (суддею) рішеннями та будуються виключно на власних суб'єктивних міркуваннях про існування обставин, які викликають сумнів в заінтересованості, неупередженості або необ'єктивності слідчого судді, що не підтверджені жодними належними і допустимими доказами, а тому ці доводи не можуть бути підставами для відводу слідчого судді відповідно до пункту четвертого частини першої статті 75 КПК України та пункту п'ятого частини першої статті 75 КПК України
Протокол автоматизованого визначення слідчого судді від 25 жовтня 2024 року у судовій справі № 273/2092/24 відповідає встановленим законодавством вимогам та спростовує доводи заявниці щодо його неправильності та неповноти
При цьому, будь-яких фактів дружніх відносин слідчого судді ОСОБА_4 з учасниками судового провадження у судовій справі № 273/2092/24, на які посилається заявник ОСОБА_1 як в матеріалах судової справи так і в наведених доводах і міркуваннях заявника під час судового розгляду не встановлено.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що в розумінні кримінального процесуального закону незгода відповідної сторони судового провадження з процесуальними діями чи процесуальним рішенням судді (слідчого судді) в рамках відповідного судового провадження, не може слугувати підставою для висновку про наявність підстав для відводу цього судді (слідчого судді) від розгляду відповідного судового провадження.
Вимога щодо незалежності, неупередженості та об'єктивності судді під час розгляду судового провадження є конституційною гарантією судочинства, а процесуальні дії чи рішення судді (слідчого судді) в інших провадженнях не можуть бути підставою для висновку про наявність в діяльності судді ознак упередженості чи необ'єктивності щодо конкретної особи.
Отже, оскільки заявлений відвід слідчому судді ОСОБА_4 не містить викладу обставин, підтверджених відповідними доказами, які б свідчили про наявність підстав, передбачених статтею 75 КПК України, та обґрунтованих доводів про упередженість слідчого судді, приходжу до висновку, що у задоволенні заяви про відвід необхідно відмовити.
Керуючись статтями 75, 76, 80, 81, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Романівського районного суду Житомирської області ОСОБА_4 у провадженні № 273/2092/24 за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СВ Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області поліцейської ОСОБА_5 та відповідальних осіб Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області в порядку статей 303, 304 Кримінального процесуального кодексу України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_2