22 січня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 145/1071/24
Провадження № 22-ц/820/203/25
Хмельницький апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Костенка А.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,
секретар судового засідання Кошельник В.М.
з участю представника позивача
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 145/1071/24 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 листопада 2024 року в складі судді Стаднічук Н.Л. у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача,, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд
У травні 2024 року АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 24 липня 2019 року, в розмірі 91 083 грн 48 коп, яка утворилася станом на 19 травня 2024 року яка складається з наступного: 75 643 грн 94 коп - заборгованість за тілом, 15 439 грн 54 коп - заборгованості за простроченими відсотками та 2 422 грн 40 коп судового збору.
На підтримання заявлених позовних вимог банк посилався, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву б/н від 24.07.2019 року. На підставі вказаної заяви відповідачу був відкритий кредитний рахунок на який встановлено кредитний ліміт. При підписанні анкети-заяви відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним і банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. При укладені Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Позивач посилався, що відповідач був належним чином повідомлений про умови кредитування, зокрема щодо сплати відсотків, а саме відповідно до п.1.3 Умов та Правил надання банківських послуг від 05.11.2021 року, в яких вказано, що процентна ставка визначена у розмірі 40,8%. У зв'язку з початком повномасштабного вторгнення та збройної агресії РФ, банк скасував відсоткову ставку у березні 2022 року, а із 01.04.2022 року відсоткова ставка поступово повернута до погодженого розміру. Таким чином позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, тому станом на 19.05.2024 року має заборгованість в сумі 91 083 грн 48 коп, з яких: 75 643 грн 94 коп заборгованість за тілом кредиту та 15 439 грн 54 коп заборгованість за простроченими відсотками, вказаний розмір заборгованості банк і просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь.
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 листопада 2024 року позов задоволено частково, Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за договором № б/н від 24.07.2019 року в сумі 75 643 грн. 94 коп, в задоволенні іншої частини позову відмовлено, крім того стягнуто судовий збір.
АТ КБ «Приватбанк» не погодилося з таким рішенням суду першої інстанції подало апеляційну скаргу, посилається на його незаконність та необґрунтованість, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.
Зокрема, вважає висновок суду про те, що заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, яка містить розмір відсотків 40,8 % річних для карт Універсальна GOLD підписана відповідачем 05.11.2021 року тобто значно пізніше, ніж на час підписання анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, відтак не є частиною кредитного договору, укладеного між сторонами 24.07.2019 року шляхом підписання заяви, є помилковим, оскільки при цьому відповідачем не спростовано факту підписання заяви про приєднання до умов та правил від 05.11.2021 року та не наведено жодних заперечень, що така заява не являється частиною кредитного договору. Відтак виходячи з принципу дизпозитивності відсутні підстави для висновку що приєднання до умов та правил 05.11.2021 року не є частиною договору.
Крім того, зазначає, що банк запровадив нові послуги, а також змінив умови і правила в зв'язку зі змінами в законодавстві. Для подальшого продовження кредитування по картці та отримання банківських послуг відповідачем і була підписана заява про приєднання до умов та правил від 05.11.2021 року. За змістом якої сторони погодили подальші умови кредитування та користування кредитним лімітом за карткою отриманою згідно анкети заяви від 24.07.2019 року, відтак сторонами погоджені відсотки як плату за користування кредитними коштами.
Вказує, що із Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 05.11.2021 року, вбачається що клієнт, який діє на підставі власного волевиявлення, згідно зі статтею 634 Цивільного кодексу України, підписанням цієї Заяви приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Умови та Правила), що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua /terms, в редакції чинній на дату підписання цієї заяви
Витяг з умов та правил в частині умов договору кредитні картки, оплата частинами та миттєва розстрочка, а також розділ преамбула в яких передбачено розмір відсоткової ставки, умови та порядок повернення та надання кредиту, а також тарифи розміщені безпосередньої в заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 05.11.2021 року. Отже, умови кредитування щодо сплати процентів погоджені сторонами
Також апелянт звертає увагу, що тривалий час користуючись платіжною картою відповідач на заперечив щодо отриманих послуг в тому числі щодо необхідності сплати відсотків. Вимоги щодо непогодження між сторонами плати за користування кредитом не заявлялись.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» надання безпроцентних кредитів забороняється, за винятком передбачених законом випадків.
Таким чином, на думку апелянта в даному випадку діє принцип презумпції правомірності правочину, в тому числі щодо погодження відсоткової ставки за користування кредитними коштами. Згідно правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17 з урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину ) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності.
Отже апелянтом доведений факт узгодження з позичальником плати за користування кредитними коштами, а тому відмова у задоволені вимог з стягнення процентів у повному обсязі - є порушенням ст. ст. 1048, 1054 ЦК України.
Аналогічні правові висновки висловлені у Постанові від 23.12.2019 року у справі № 572/1169/17, провадження № 61-684св18 ВС (КЦС), Постанові від 04.12.2019 року р № 750/6058/17-ц, провадження № 61-47353св18 ВС (КЦС), Постанові від 19.09.2019 року № 127/7543/17, провадження № 61-26680св18 ВС (КЦС), Постанові від 12.02.2020 року.
Крім того, висновку суду з наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідачу з 01.08.2019 року нараховувалися відсотки в розмірі 3,5 на місяць, що складає 42 % річних, які не узгоджені сторонами жодним чином є необґрунтованим, Оскільки апелянтом було враховано позицію Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року, зокрема, при кредитування відповідача по зазначеній справі та зазначив в заяві від 05.11.2021 року розмір відсоткової ставки, умови кредитування, порядок повернення кредиту, розділи з умов та правил що стосується кредитування - які підписані і погоджені відповідачем.
Також відповідачем не висловлено жодних заперечень проти вимог банку, що вказує на порушення принципу диспозитивності.
Таким чином, суд першої інстанції не звернув увагу, що належним чином повідомлений відповідач: не спростував вимог банку, не висловив жодних заперечень, щодо не користування послугами, не ставив питання про необізнаність з умовами договору, тарифами чи правилами користування карткою та не ставив питання щодо необізнаності з відсотковими ставками
Тому з огляду на доводи викладені в апеляційній скарзі, АТ КБ «Приватбанк» просить скасувати рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 листопада листопада 2024 року в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю та вирішити питання щодо сплати судового збору.
Рішення суду в частині стягнення з відповідача заборгованість за кредитом в розмірі 75 643 грн 94 коп апеляційному порядку не оскаржено та в силу вимог ст. 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається.
Заслухавши доповідача та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Так судом встановлено, що 24 липня 2019 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у «ПриватБанку» за змістом якої відповідач визнав, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становлять укладений між сторонами договір про надання банківських послуг.
Грошовоми коштами та відповідно кредитною карткою відповідач користувався, періодично витрачаючи кредитні кошти та відповідно періодично погашаючи кредит.
Термін дії кредитної картки до 05/23 року.
За розрахунком Банку, доданим до позову, заборгованість відповідача станом на 19 травня 2024 року складає : 75 643 грн 94 коп заборгованість за тілом кредиту, 15 439 грн 54 коп заборгованість за простроченими відсотками , а всього 91 083 грн 48 коп
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Як передбачено ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч.ч.1, 2 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
В силу ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Звертаючись до суду з даним позовом банк на підтвердження заявлених позовних вимог щодо стягнення заборгованості за кредитом надав суду: копію Анкети-заяви ОСОБА_1 від 24.07.2019 року, розрахунок заборгованості за договором № б/н від 24.07.2019 року, станом на 19.05.2024 року, паспорт споживчого кредиту та Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», «Універсальна Gold»та витяг з Умов та правил надання банківських послуг, довідку про зміну умов кредитування та довідку щодо терміну дії картки, виписку по рахунку позичальника.
Однак, підписана відповідачем анкета-заява від 24.07.2019 року не містить розміру процентної ставки за використання наданих кредитних коштів, а також відсутні умови щодо встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання та їх розміру, при цьому вказано, що повна версія Умов, Правил і Тарифів надання банківських послуг розміщена на сайті банку.
На виконання умов цього договору, 24.07.2019 року ОСОБА_1 було видано кредитну картку типу «Універсальна GOLD», НОМЕР_1 з терміном дії до 05/ 2023 року.
В матеріалах справи наявна роздруківка про затвердження нової структури Умов та Правил наданння банківських послуг та чергового масиву змін та доповнень до них, затвердженими на засіданні правління АТ КБ «Приватбанк» від 02.04.2019 року однак вказані Умови та Правила не містять підпису позичальника щодо ознайомлення з ними.
Наданий позивачем Паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем, також не є належним доказом погодження між сторонами всіх істотних умов банківського договору, оскільки, він містить інформацію про два типа кредитних карток: «Універсальна», «Універсальна Gold», тобто вказана інформація носить лише інформаційний характер щодо користування різними типами банківських карток та не є частиною кредитного договору, а виступає способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту, крім того зазначена в паспорті інформація, зберігає чинність та є актуальною з 24.07.2019 року до 08.08.2019 року.
Таким чином за відсутності достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила надання банківських послуг, відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів, надані Банком витяг з Умов та правил надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказані обставини. Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг не можна вважати складовою кредитного договору з огляду на їх мінливий характер.
У зв'язку з цим, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч.1 ст.634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд в постанові від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17, провадження № 14-131цс19), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися нижчестоящими судами при застосуванні норм права.
Проте як вбачається з виписки за договором №б/н за період з 24.07.2019 року по 21.05.2024 року, ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами, періодично погашаючи заборгованість.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги банку про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за тілом кредиту підлягають задоволенню, оскільки згідно виписки по рахунку вбачається, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами та періодично повертав їх.
При цьому, позивачем також було надано суду заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг укладений між ОСОБА_1 та АТ КБ «Приватбанк» у формі електронного документу від 05 листопада 2021 року.
З даної заяви вбачається що клієнт, який діє на підставі власного волевиявлення, згідно зі статтею 634 ЦКУ, підписанням цієї Заяви приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua /terms, в редакції чинній на дату підписання цієї заяви, Витяг з умов та правил в частині умов договору кредитні картки, оплата частинами та миттєва розстрочка, а також розділ преамбула в яких передбачено розмір відсоткової ставки 40,8% річних для карт Універсальна GOLD, умови та порядок повернення та надання кредиту, а також тарифи розміщені безпосередньої в даній заяві.
Проте вказана заява підписана відповідачем ОТП 05.11.2021 року, тобто значно пізніше, ніж на час підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, відтак, цю заяву про Приєднання до Умов та правил надання банківських послуг не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 24.07.2019 року шляхом підписання заяви.
При цьому в даній заяві відсутні дані, що заява від 05.11.2021 року є складовою частиною кредитного договору №б/н за період з 24.07.2019 року або цією заявою вносяться зміни до договору від 24.07.2019 року.
Таким чином, суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини в частині відмови у стягненні відсотків за користування кредитними коштами та обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Також з врахуванням викладених обставин справи слід дійти висновку, що заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, укладена між ОСОБА_1 та АТ КБ «Приватбанк» у формі електронного документу від 05 листопада 2021 року, в якій погоджено розмір відсотків за користування кредитним договором є іншим окремим кредитним договором.
З цих підстав доводи апеляційної скарги, що заява про приєднання до умов та правил від 05.11.2021 року являється частиною кредитного договору від 24.07.2019 року слід відхилити.
Також суд вважає, що користування тим же рахунком теж не може свідчити про дані обставини.
Висновки суду першої інстанції не суперечать наведеним в апеляційній скарзі правовим позиціям Верховного Суду щодо порядку укладення, форми та виконання кредитного договору, оскільки в справах, у яких судом касаційної інстанції викладені правові висновки, та у справі, яка переглядається апеляційним судом, встановлені різні обставини.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що, обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт послався, лише на неправомірність рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків, оскільки на думку апелянта між сторонами було погоджено відсоткову ставку за користування кредитними коштами, однак вказані обставини не знайшли свого підтвердження в ході перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Також суд відхиляє посилання апелянта, що відповідачем не висловлено жодних заперечень проти вимог банку, що вказує на порушення принципу диспозитивності.
В матеріалах справи відсутня заява відповідача про визнання позову, а відсутність заперечень на позов сама по собі не свідчить про таке визнання відповідачем, а суд зобов'язаний перевірити обгрунтованість та законність позовних вимог на предмет їх доведеності та відповідності закону.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення.
Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 27 січня 2025 року.
Судді А.М. Костенко
Т.О. Янчук
О.І. Ярмолюк