Справа № 286/338/25
27.01.2025 м. Овруч
Слідчий суддя Овруцького районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання директора ПП «НЕКТАР БРУС» ОСОБА_2 про скасування арешту , -
Директор ПП «НЕКТАР БРУС» ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням та просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Овруцького районного суду Житомирської області від 02.01.2025 у справі №286/4820/24 на деревину породи «дуб» в кількості 23,5 м.куб. та повернути майно власнику - ПП «НЕКТАР БРУС» в особі директора ОСОБА_2 , мотивуючи тим, що ухвалою слідчого судді Овруцького районного суду Житомирської області від 2 січня 2025 року було задоволено клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області у кримінальному провадженні №12024060500000427 від 26.12.2024 та накладено арешт на вантажний автомобіль марки «MAN TGA 18.430», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », з напівпричепом «KENNIS ОР-1730-GB», реєстраційний номер « НОМЕР_2 », які належать ОСОБА_3 , та наявну на вказаному автомобілі та напівпричепі деревину породи «дуб» об'ємом 23,5 метри кубічних, які були вилучені 25.12.2024 в ході проведення огляду місця події на автомобільній дорозі поблизу с. Підруддя Овруцької ТГ Коростенського району Житомирської області, що фактично належить ПП «НЕКТАР БРУС», в особі директора ОСОБА_2 , шляхом тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження і користування майном, із залишенням вказаного майна на зберігання на території відділу поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області.
Прийняте рішення обґрунтовано тим, що транспортний засіб 25.12.2024 року виявлено на авто дорозі поблизу с. Підруддя Овруцької територіальної громади Коростенського району Житомирської області, автомобіль був завантажений деревиною породи «дуб», при цьому документи про походження деревини не відповідають кількісним та якісним характеристикам вилученої продукції.
За переконанням суду стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри в тому, що транспортний засіб та деревина можуть бути предметом та знаряддям кримінального правопорушення і таке майно відповідає критеріям визначеним статтею 98 КПК України.
Зі змісту ухвали вбачається, що винесенню постанови слідчого про визнання предмету речовим доказом передував його детальний огляд із залученням спеціаліста в ході якого зафіксовано всі деталі, які можуть становити інтерес для слідства.
З огляду на вказані положення чинного законодавства, в ході досудового розслідування стороні обвинувачення надано всі документи щодо походження майна та фактично повністю спростовано версію обвинувачення щодо перевезення незаконно зрубаної деревини.
Матеріали про походження деревини долучено до матеріалів кримінального провадження 15.01.2025.
Враховуючи, що на момент тимчасового вилучення деревини не встановлено місця порубки, не заначено потерпілої сторони - власника або користувача лісу та суми спричиненої шкоди у даному випадку відсутня подія злочину в цілому та подальша потреба в арешті відпала.
Вирішуючи питання прийняття вказаного клопотання до провадження, слідчий суддя звертає увагу на наступне.
В ст. 174 КПК України законодавець закріпив можливість власника або володільця майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З клопотання про скасування арешту майна вбачається, що ухвалою слідчого судді Овруцького районного суду Житомирської області від 2 січня 2025 року у справі №286/4820/24 було накладено арешт на вантажний автомобіль марки «MAN TGA 18.430», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », з напівпричепом «KENNIS ОР-1730-GB», реєстраційний номер « НОМЕР_2 », які належать ОСОБА_3 , та наявну на вказаному автомобілі та напівпричепі деревину породи «дуб» об'ємом 23,5 метри кубічних, які були вилучені 25.12.2024 в ході проведення огляду місця події на автомобільній дорозі поблизу с. Підруддя Овруцької ТГ Коростенського району Житомирської області, що фактично належить ПП «НЕКТАР БРУС» в особі директора ОСОБА_2 , шляхом тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження і користування майном, при цьому залишено на зберігання на території відділу поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області.
Однак, докази, які б підтверджували наявність ухвали слідчого судді про накладення вказаного арешту від 02.01.2025, а також докази, які б підтверджували, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, заявником до клопотання долучено не було. Тобто, до клопотання про скасування арешту майна не додано будь-яких документів, якими заявник обгрунтовує доводи клопотання.
Крім того, реалізуючи свої права, у межах та у спосіб встановлений КПК України, заявник зобов'язаний підтвердити своє виявлення, зокрема проставити підпис під заявленими вимогами, зазначеними у клопотанні, що є загальним атрибутом, який є підтвердженням намірів та вимог, викладених у поданому документі.
За загальним правилом клопотання складається в письмовій формі. Будь-яких спеціальних вимог до його форми та змісту не передбачено законом. Проте, клопотання повинно містити назву судового органу, до якого воно адресоване, підставу для скасування арешту, та бути підписаним ініціатором.
Однак, клопотання адресоване Овруцькому районному суду не підписане особою, яка його подала.
Положенням кримінального процесуального законодавства України не врегульовано питання повернення заяви про скасування арешту майна.
Частиною 6 статті 9 КПК України, яка визначає зміст законності, як загальної засади кримінального провадження, передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Разом з тим, ч.3 статті 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Таким чином, виходячи із загальних засад кримінального провадження, враховуючи викладені обставини та аналогію закону і права, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про скасування арешту майна підлягає поверненню заявнику для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 172 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту повернути для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1