Справа № 583/35/25
1-кп/583/164/25
"27" січня 2025 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
його захисника: ОСОБА_5
з фіксацією розгляду справи підсистемою «ВКЗ» розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка кримінальні провадження № 12024200000000444 від 12.10.2024 щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця родженця с. Борова Зміївського району Харківської області, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 10.10.1991 Зміївським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 140 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 46-1 КК України звільнений від покарання з іспитовим строком на 2 роки;
- 26.03.1993 Зміївським районним судом Харківської області за ч.3 ст. 81, ч.1 ст. 89, ст.ст. 42,43 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців виправних робіт. Звільнився 15.11.1995 у зв'язку з відбуттям строку покарання;
- 29.09.1997 Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 140 КК України до 2 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 15.10.1998 на підставі ЗУ «Про амністію»;
- 13.09.1999 Зміївським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 140 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки з конфіскацією майна. Звільнений 11.08.2001 у зв'язку з відбуттям строку покарання;
- 24.10.2002 Зміївським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений 02.07.2005 у зв'язку з відбуттям строку покарання;
- 12.05.2006 Зміївським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 162 КК України до 1 року обмеження волі. Звільнений 07.08.2007 на підставі постанови Балаклійського районного суду Харківської області від 30.07.2007 року УДЗ на 5 місяців 23 дні;
- 14.04.2009 Харківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі. Звільнений 03.06.2013 у зв'язку з відбуттям строку покарання;
- 05.11.2013 Зміївським районним судом за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнений з іспитовим строком на 2 роки;
- 16.06.2016 Зміївським районним судом Харківської області за ч.ч. 2,3 ст. 185 ч. 1 ст. 304, ст.ст. 70,71 КК України до 7 років позбавлення волі. Звільнений 04.07.2018 у зв'язку з відбуттям строку покарання;
- 25.11.2019 Зміївським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;
- 06.02.2020 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, 20.09.2022 звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю покарання
за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
установив:
ОСОБА_4 , у точно невстановлений час та місці, але не пізніше 17.10.2024, перебуваючи у с. Іванівка Охтирського району Сумської області у приміщенні занедбаних будинків знайшов сховище з боєприпасами, зокрема: ручну осколкову оборонну гранату Ф-1 та уніфікований запал ручної гранати до неї, сто п'ятдесят патронів до нарізної вогнепальної зброї калібру 5,56х45 мм, шість осколково-фугасних мінометних мін М768 промислового виготовлення, які у подальшому переніс до приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , де зберігав без передбаченого законом дозволу.
У подальшому, 17.10.2024 ОСОБА_4 , у період часу з 16.51 год по 17,01 год перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , збув ОСОБА_6 за грошові кошти в сумі 1000 грн. ручну осколкову оборонну гранату Ф-1, уніфікований запал ручної гранати до неї та дві осколково-фугасних мінометних міни М768, що відносяться до категорії бойові припаси, за грошові кошти за ціною 400 грн кожна.
Крім того у точно невстановлений час та місці, але не пізніше 28.10.2024, ОСОБА_4 переніс сто п'ятдесят патронів калібру 5,56х45 мм та чотири осколково-фугасних мінометних міни М768, що відносяться до категорії бойові припаси, на територію занедбаного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , які цього ж дня у період часу з 10:12 год до 10:15 год збув ОСОБА_6 , а саме 150- патронів за грошові кошти 2400 грн, а чотири осколково-фугасних мінометних міни М768 промислового виготовлення за грошові кошти у сумі по 500 грн за одиницю.
Такі діїОСОБА_4 кваліфікованіза ч. 1 ст. 263 КК України - придбання, зберігання, носіння та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину визнав повністю, підтвердив факт вчинення інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, щиро розкаявся у скоєному, висловив осуд щодо власної поведінки, просив суворо його не карати.
Враховуючи, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорені.
Таким чином суд поза розумним сумнівом приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у придбанні, зберіганні, носінні та збуті бойових припасів без передбаченого законом дозволу та такі його дії кваліфікує зач. 1 ст. 263 КК України.
Відповідність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника визначена насамперед ст. 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а також з принципу правової держави, з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина.
За приписами ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Верховенство права вимагає від держави його втілення шляхом запровадження ідей соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі «Про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора», правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
З наведених положень закону про кримінальну відповідальність і роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України вбачається, що в усякому випадку призначення покарання суди повинні враховувати перелічені в законі обставини і керуватись лише загальними засадами призначення покарання, призначаючи покарання конкретній особі за конкретне кримінальне правопорушення, максимально індивідуалізуючи покарання, а визначення міри покарання, що може бути призначене обвинуваченому, та потреби у його відбуванні, є важливою вимогою принципового характеру, якою передбачається, що кримінальна відповідальність персоніфікована: вона настає лише щодо певної особи, яка вчинила злочин.
Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
За статтею 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
До визначених ч.1 ст. 66 КК України обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину шляхом надання правдивих показань про обставини його вчинення.
До обставин, визначених ч.1 ст.67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд відносить вчинення кримінального правопорушення повторно та рецидив злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, у відповідності до ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, за яке передбачено покарання до семи років позбавлення волі, характер, ступінь суспільної небезпечності та наслідки скоєного, відомості про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення тяжких корисливих злочинів та маючи не зняту і непогашену у встановленому законом порядку судимість знову вчинив тяжкий злочин, маючи за мету легким шляхом заробити кошти, тобто на шлях виправлення не став, офіційно не працює, що свідчить про відсутність у нього законних джерел до існування, неодружений, отже не має міцних соціальних зв'язків, за місцем реєстрації не проживає, а тимчасово проживав у місцях його тимчасових підробітків, під медичним наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, негативні характеристики у матеріалах справи відсутні, наявність обставин, що пом'якшують покарання та обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого.
Тому суд, керуючись принципом індивідуалізації покарання та справедливості, вивчивши можливість застосувати до обвинуваченого ст. 69 КК України, вважає за можливе призначити ОСОБА_4 покарання у межах санкції ч.1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі.
Обраний обвинуваченому вид покарання, на переконання суду, відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, але й особі обвинуваченого є обґрунтованим та відповідатиме вимогам справедливості і цілям покарання.
Клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили не надходило, отже запобіжний захід ОСОБА_4 , до набрання вироком законної сили, у виді тримання під вартою - залишити без змін.
Відповідно до положень ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню у судові витрати за проведення судових вибухово-технічних експертиз №СЕ-19/119-24/17358-ВТХ від 03.12.2024 в розмірі 5969,25 грн; №СЕ-19/119-24/17359-ВТХ від 29.11.2024 в розмірі 3183,60 грн; №СЕ-19/119-24/17357-ВТХ від 03.12.2024 в розмірі 6367,20 грн та за проведення експертиз зброї № СЕ-19/119-24/17341-БЛ від 27.11.2024 в розмірі 3183,60 грн; №СЕ-19/119-24/17102-БЛ від 29.10.2024 в розмірі 2387,70 грн., в загальній сумі 21091,35 грн.
Доля речових доказів по справі підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
Відповідно до ст. ст. 96-1, 96-2 КК України грошові кошти номіналом 500 грн - 8 шт: 1) ФЖ1606342; 2) ЗН0191581; 3) ЗН2671997; 4) ЛЗ5206388; 5) ЗН0191580; 6) МВ3587977; 7)ЗН2671891; 8) СГ7222323, а також номіналом 200 грн 2 шт: 1) ВЛ42457815; 2) АМ7145839 підлягають спеціальній конфіскації.
За приписами ст. 174 КПК України підлягає скасуванню арешт майна, накладений за ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 01.11.2024.
Керуючись ст. ст. 96-1, 96-2, 100, 124,174, 374-376 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому за цим законом покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати із дня набрання вироком законної сили.
У строк відбування покарання ОСОБА_4 зарахувати строк попереднього ув'язнення починаючи з 28.10.2024 по день набрання вироком законної сили з урахуванням положень ст. 72 КК України.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_4 залишити тримання під вартою.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 21091,35 грн. в рахунок відшкодування витрат за проведення судових експертиз.
Речові докази: 150 патронів калібру 5,56х45 мм; запал УЗГРГМ 2 з маркуванням 55-81 583 з корпусом гранати Ф1 з маркуванням 107 10-71 Т; сейф-пакет експертної служби МВС № 6276938, до якого упаковано дві осколково-фугасні мінометні міни М768 промислового виготовлення, які споряджаються зарядом вибухової речовини - РАХ-21 та первинне упакування після дослідження; сейф-пакет експертної служби МВС №5775092, до якого упаковано піротехнічний засіб військового призначення , ручну димову гранату РДГ-2 (білий дим) та первинне упакування після дослідження; сейф-пакет експертної служби МВС № 6276938, до якого упаковано чотири осколково-фугасні мінометні міни М768 промислового виготовлення , які споряджаються зарядом вибухової речовини - РАХ-21 та первинне упакування після дослідження; сейф-пакет експертної служби МВС № 5885082, до якого упаковано порохові заряди PG-7ПМ в тубусах та первинне упакування після дослідження, що зберігаються у камері зберігання речових доказів ГУНП в Сумській області згідно з квитанціями №№ 00554, 00553,444, 443, 442,441, 440 від 06.12.2024 - знищити, скасувавши арешт майна.
Речові докази - грошові кошти номіналом 500 грн - 8 шт: 1) ФЖ1606342; 2) ЗН0191581; 3) ЗН2671997; 4) ЛЗ5206388; 5) ЗН0191580; 6) МВ3587977; 7)ЗН2671891; 8) СГ7222323, а також номіналом 200 грн 2 шт: 1) ВЛ42457815; 2) АМ7145839, які згідно з актом приймання-передачі майна на зберігання №20241111СОР005 від 14.10.2024 знаходяться в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» - конфіскувати в порядку спеціальної конфіскації, скасувавши арешт майна.
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Роз'яснити учасникам судового провадження їх право на отримання в суді копії вироку.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_1