Справа № 583/16/25
2/583/332/25
27 січня 2025 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого - судді Савєльєвої А.І.,
за участю секретаря - Доценко Т.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Охтирка справу за цивільним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», представник позивача Кисіль Вікторія Іллівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
02.01.2025 представник позивача Кисіль В.І., яка діє в інтересах ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просила стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №3628635 від 25.04.2023 у розмірі 41991,29 грн, мотивуючи свої вимоги тим, що 25.04.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства укладено електронний договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3628635. За умовами договору відповідач отримав грошові кошти в сумі 7000,00 грн строком на 360 днів у порядку та на умовах, визначених договором, та сплатою відсотків за користування кредитом. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 41991,29 грн, з них: 6999,99 грн - заборгованість за тілом кредиту, 34991,30 грн - заборгованість за відсотками. 21.02.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» як та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»укладено договір факторингу №21/02/2024, за умовами якого ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №3628635 від 25.04.2023, що і стало підставою для звернення до суду.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою судді від 08.01.2025 відкрито спрощене позовне провадження по справі без повідомлення учасників справи, у якій відповідачеві відповідно до ч. 1 ст. 278 ЦПК України запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов.
Представник позивача у позовній заяві просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач повідомлений про розгляд справи, від Укрпошти повернувся конверт з відміткою причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою», 20.01.2025 відповідач повідомлений про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті суду, відзиву на позов не подав, у зв'язку з чим суд вирішує справу відповідно до ст.ст. 280-284 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Установлено, що 25.04.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (Товариство) та ОСОБА_1 (Клієнт) укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3628635, за умовами якого товариство надає клієнту кредит в розмірі 7000,00 грн строком на 360 днів (п. 1.3 договору), а клієнт зобов'язується повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором (а.с. 14-24).
Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток. ОСОБА_1 договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором А967.
У пункті 1.4.1 договору сторони погодили фіксовану стандартну процентну ставку 2,00% в день, яка застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.3 цього договору.
Відповідно до п. 1.4.2 договору знижена процентна ставка 0,01% в день застосовується, зокрема, якщо клієнт до 25.05.2023 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .
Пунктом 3.1 договору передбачено, що нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Також ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором додаток №1 до договору - Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та паспорт споживчого кредиту, в якому йому була надана інформація щодо умов кредитування (а.с. 25-27).
Згідно з вимогами ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
В ч. 1 ст. 1054 ЦК України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Положеннями ст. 207 ЦК України встановлено загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
За приписами ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, підпис є невід'ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
За приписами ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
В ч.ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з вимогами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19.
Згідно з вимогами ст. 6, ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
В ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
За приписами ч. 1 ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Таким чином, договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3628635 від 25.04.2023 було укладено з ОСОБА_1 у спосіб подання згоди відповідача на надання йому відповідної суми грошових коштів. Вказані дії сторін не суперечать загальним засадам цивільного законодавства щодо способу укладання договору, а, відтак, породжували відповідні договірні зобов'язання для сторін по справі.
25.04.2023 об 11.34 год. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконано свої зобов'язання за договором та перераховано на картку № НОМЕР_1 , номер якої надано йому позичальником та вказано в кредитному договорі, кредитні кошти в сумі 7000,00 грн, що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» від 22.02.2024 №20240222-2000 (а.с. 29).
Доказів того, що банківська картка з відповідним номером ОСОБА_1 не належить, матеріали справи не містять.
Таким чином, позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 7000,00 грн.
Відповідачем зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, сплати процентів виконані не були.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
За приписами ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
В ст. 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
В постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 2-2035/11 (провадження № 61-2449св18) викладено висновок про те, що тлумачення статті 516, частини другої статті517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічний висновок зроблено і Верховним Судом у справі № 761/1543/20, провадження № 61 - 10389св21 від 23.02.2022, справа №639/86/17, провадження № 61-5039 св21 від 19.01.2022, справа № 554/8549/15-ц, провадження № 61-18460св20 від 14.07.2021.
21.02.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (Клієнт) та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (Фактор) укладено договір факторингу №21/02/2024, за яким ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» права грошової вимоги, зокрема, за договором №3628635 укладеним з ОСОБА_1 у розмірі 41991,29 грн, що підтверджується витягом з реєстру боржників (а.с. 36 зворот - 42).
Таким чином, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» на підставі договору факторингу набуло право вимоги за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3628635 від 25.04.2023, тому у позивача, як нового кредитора, виникло право вимоги повернення кредиту у зв'язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3628635 від 25.04.2023 за період з 25.04.2023 по 21.02.2024 включно складає 41499,29 грн, з яких: 6999,99 грн заборгованість за тілом кредиту, 34991,30 грн - заборгованість за відсотками, що відповідає умовам кредитного договору (а.с. 29 зворот - 35).
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, між сторонами по справі виникли правовідносини, відповідачем грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто. Відповідач заперечень не подав, тому наданий позивачем розрахунок заборгованості за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача приймається судом як достовірний. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку не повернуті, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивачем понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. (а.с. 6), які у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 247, 265, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 205, 207, 509, 512-514, 526, 530, 626-629, 638-642, 1046, 1048, 1049, 1054, 1077, 1078, 1082 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», представник позивача Кисіль Вікторія Іллівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28) заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3628635 від 25 квітня 2023 року у розмірі 41991,29 грн та 2422,40 грн в рахунок відшкодування судових витрат, а всього стягнути 44413,69 грн (сорок чотири тисячі чотириста тринадцять грн 69 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте Охтирським міськрайонним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя А.І.Савєльєва