Справа № 522/20563/24
Провадження № 1-кс/522/6493/24
24 січня 2025 року місто Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 скаржника ОСОБА_3 , журналіста ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу від ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора стосовно заяви ОСОБА_3 від 18.11.2024 року яка зареєстрована Одеською обласною прокуратурою 21.11.2024 року, щодо вчинення кримінальних правопорушень за ст.ст. 28 ч.3,4, 111 ч.2, 111-2, ч.2, 114-1, 364 ч.2, 365 ч. 3, 366 ч.2, 367 ч.2, 368-2 ч. 3, 368-5 ч. 1, 371 ч.3, 372 ч. 2, 374 ч. 2 КК України, -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою в порядку ст.303 КПК України на бездіяльність прокурора стосовно заяви ОСОБА_3 від 18.11.2024 року яка зареєстрована Одеською обласною прокуратурою 20.11.2024 року, щодо вчинення кримінального правопорушення за ст.ст. 28 ч.3,4, 111 ч.2, 111-2, ч.2, 114-1, 364 ч.2, 365 ч. 3, 366 ч.2, 367 ч.2, 368-2 ч. 3, 368-5 ч. 1, 371 ч.3, 372 ч. 2, 374 ч. 2 КК України. згідно якої просить зобов'язати Генерального прокурора України або уповноважену посадову особу Офісу Генерального прокурора, прокурора Одеської області або уповноважену посадову особу Одеської обласної прокуратури виконати вимогу Закону ст. 214 КПК України та внести відповідні відомості до ЄРДР за суспільно небезпечні діяння, передбачені ст.ст. 28, ч.ч. 3, 4, ст. 111 ч.2, 111-2 ч. 2, 114-1, 364 ч. 2, 365 ч. 3, 366 ч. 2, 367 ч. 2, 368-2 ч. 3, 368-5 ч. 1, 371 ч. 3, 372 ч. 2, 374 ч. 2 КК України вчинені особами: ОСОБА_5 під чітким керівництвом ОСОБА_6 , спільно з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та протягом п'яти робочих днів з дня внесення відомостей з дотриманням правил підслідності передати наявні матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування, надати заявнику витяг з ЄРДР відповідно вимог ст. 214 КПК України. Зобов'язати прокурора вчинити певну дію - негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнати ОСОБА_3 потерпілим, вручити пам'ятку потерпілого про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
В обґрунтування скарги заявник посилається на наступне.
20.11.2024 року ОСОБА_3 звернувся до Генерального прокурора України, прокурора Одеської обласної прокуратури із заявою від 18.11.2024 року в порядку ст.214 КПК України про вчинення кримінальних правопорушень за ст.ст. 28 ч.3,4, 111 ч.2, 111-2, ч.2, 114-1, 364 ч.2, 365 ч. 3, 366 ч.2, 367 ч.2, 368-2 ч. 3, 368-5 ч. 1, 371 ч.3, 372 ч. 2, 374 ч. 2 КК України, особами: ОСОБА_5 під чітким керівництвом ОСОБА_6 , спільно з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .
Проте, в порушення вимог ст.214 КПК України, на дату звернення до слідчого судді із вказаною скаргою, відомості про вчинення злочинів відповідно до заяви не внесені до ЄРДР, досудове розслідування не розпочато.
В судовому засіданні заявник підтримав скаргу та пояснив, що ОСОБА_14 обіймаючи посаду прокурора Одеської обласної прокуратури для легалізації злочинного плану вчинив дію 04.11.2024 року в будівлі Одеської обласної прокуратури, саме підробив офіційних документ Одеської обласної прокуратури - клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 . 11.11.2024 ОСОБА_14 та ОСОБА_6 без участі ОСОБА_3 продовжили запобіжний захід тримання під вартою ОСОБА_3 .
На думку заявника суддів Одеського апеляційного суду ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , прокурорів Одеської обласної прокуратури ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 прокурор Прохоров посвятив у свій злочинний план, на що останні надали згоду та розподілили між собою ролі для досягнення злочинного результату злочинною організацією стійким ієрархічним об'єднанням, члени якого за попередньою змовою зорганізувались для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів. Зазначені судді приймали на користь прокурорів незаконні судові рішення по його апеляційним скаргам на дії прокурорів та слідчих. Дії зазначених осіб призвели до заподіяння істотної шкоди правам, свободам та інтересам ОСОБА_3 , що спричинило тяжкі наслідки, а саме обмеження волі, незаконне проникнення до житла, порушення права на свободу та особисту недоторканність, катування, погрози вбивством, приниження гідності. На підставі чужого кримінального провадження №22021160000000175 від 27.10.2021 року відкритого на ОСОБА_16 за участі прокурорів ОСОБА_12 , ОСОБА_17 проведені певні дії УСБУ для фальсифікації офіційних документів Одеської обласної прокуратури, після чого ОСОБА_3 повідомлено про підозру 12.05.2023 року на підставі сфальсифікованих документів, після чого обвинувальний акт відносно нього передано до Київського районного суду м. Одеси.
Вказані злочинні дії на думку ОСОБА_3 вчинені з корисливих мотивів як на свою користь так і на користь держави агресора. Пояснив, що внаслідок дій вказаних осіб завдана шкода та вчинено протидію ЗСУ у зв'язку з тим, що його як офіцера ЗСУ не мобілізують.
Прокурор в судове засідання не з'явився, надавши заперечення за скаргою, відповідно до якої звернення ОСОБА_3 , яке зареєстроване в обласній прокуратурі 20.11.2024 року № 72521-21 направлено за належністю до ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, для організації розгляду в межах компетенції.
Відповідно до положень ч.3 ст.306 КПК України вважаю можливим здійснити розгляд скарги за відсутності уповноваженої особи прокуратури .
Дослідивши матеріали судового провадження, встановлено наступне.
В судовому засіданні з наданих матеріалів встановлено, що 20.11.2024 року ОСОБА_3 звернувся до Генерального прокурора України, прокурора Одеської обласної прокуратури із заявою в порядку ст. 214 КПК України про вчинення кримінального правопорушення за ст.ст. 28 ч.3,4, 111 ч.2, 111-2, ч.2, 114-1, 364 ч.2, 365 ч. 3, 366 ч.2, 367 ч.2, 368-2 ч. 3, 368-5 ч. 1, 371 ч.3, 372 ч. 2, 374 ч. 2 КК України.
Згідно листа прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_18 , звернення ОСОБА_3 , яке зареєстроване в обласній прокуратурі 20.11.2024 року № 72521-21 направлено за належністю до ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, для організації розгляду в межах компетенції.
Згідно з ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
До ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).
Аналіз положень ст. ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Системний аналіз положень КПК України дає підстави вважати, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Відповідно до висновку, який викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину.
Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), а якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Наведена правова позиція також закріплена у висновку Верховного Суду України щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов'язане зі здійсненням ними судочинства від 01.07.2013 року.
Крім того, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Не зважаючи на те, що ст.214 КПК України прямо не передбачено проведення перевірки щодо змісту заяви, виходячи з положень ч.5 ст.214 КПК України, викладені обставини таких відомостей мають бути піддані оцінці.
Повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомленнях потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.
Оскільки КПК України надана можливість оскаржити дії прокурора, у слідчого судді виникають повноваження щодо перевірки правильності висновку прокурора в результаті такої оцінки.
Вказане відповідає основним положенням цього Кодексу, зокрема п.18 ст.3 КПК України (визначення основних термінів Кодексу), відповідно до якого, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю з дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Незважаючи на те, що подана ОСОБА_3 до Генерального прокурора України, прокурора Одеської обласної прокуратури заява названа ним як заява в порядку ст. 214 КПК України та містить вимогу про реєстрацію злочинів, вчинених, на думку заявника, співробітниками прокуратури та суддями у зв'язку із розглядом та ухваленням рішень у відповідних справах, за своїм змістом та суттю вона не є повідомленням про злочини, оскільки не містить достатніх даних про вчинення кримінального правопорушення за викладених заявником обставин.
Доводи, наведені заявником у заяві, є особистою оцінкою дій вказаних співробітників прокуратури та суддів першої та другої інстанції, і ґрунтуються лише на припущеннях щодо протиправності їх дій при прийнятті рішень, та його особистою незгодою з ними, а тому не відповідають вимогам ст. 214 КПК України.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, делегування функцій суддів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовим особам не допускаються.
Частинами 1, 3 статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» гарантовано самостійність суддів у здійсненні правосуддя, їх незалежність від будь-якого незаконного впливу, встановлено заборону втручатися у відправлення правосуддя та впливати на суд або суддів у будь-який спосіб.
Оскарження у будь-який спосіб діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом не допускається.
Згідно роз'ясненням, які містяться у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007р. «Про незалежність судової влади», відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.
Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком не допускається. Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у Рішенні у справі №2-рп/2011 від 11 березня 2011р., оцінка процесуальним діям судді може даватись тільки судами апеляційної чи касаційної інстанцій, і не може даватись будь-якими органами, в тому числі і слідчими органами прокуратури.
Таким чином, інша, крім судової, процедура ревізії судових рішень, дій або бездіяльності суддів під час здійснення правосуддя з метою оцінки наявності підстав для застосування до суддів кримінальної відповідальності, зокрема шляхом відкриття кримінального провадження, недопустима. Незгода учасника судового розгляду з ухваленим судовим рішенням чи діями судді не може бути підставою для внесення до ЄРДР відомостей про вчинення злочину стосовно судді.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див., ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).
Крім того, у постанові Верховного суду від 30.09.2021 (справа №556/450/18, провадження №51-4229км20) зазначено, що за змістом ст.214 КПК України, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та початку досудового розслідування є подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або самостійне виявлення слідчим, прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Разом із цим слідчий, дізнавач, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Розглянувши скаргу та додані до неї документи, слідчий суддя вбачає, що у скарзі та заяві про вчинення злочинів не достатньо відомостей що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 28 ч.3,4, 111 ч.2, 111-2, ч.2, 114-1, 364 ч.2, 365 ч. 3, 366 ч.2, 367 ч.2, 368-2 ч. 3, 368-5 ч. 1, 371 ч.3, 372 ч. 2, 374 ч. 2 КК України.
Тому слідчий суддя відмовляє у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора стосовно заяви ОСОБА_3 від 18.11.2024 року яка зареєстрована Одеською обласною прокуратурою 21.11.2024 року, щодо вчинення кримінального правопорушення за ст.ст. 28 ч.3,4, 111 ч.2, 111-2, ч.2, 114-1, 364 ч.2, 365 ч. 3, 366 ч.2, 367 ч.2, 368-2 ч. 3, 368-5 ч. 1, 371 ч.3, 372 ч. 2, 374 ч. 2 КК України прокурорами Одеської обласної прокуратури та суддями.
Керуючись ст. 303-307, 376 КПК України,-
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора стосовно заяви ОСОБА_3 від 18.11.2024 року яка зареєстрована Одеською обласною прокуратурою 21.11.2024 року, щодо вчинення кримінального правопорушення за ст.ст. 28 ч.3,4, 111 ч.2, 111-2, ч.2, 114-1, 364 ч.2, 365 ч. 3, 366 ч.2, 367 ч.2, 368-2 ч. 3, 368-5 ч. 1, 371 ч.3, 372 ч. 2, 374 ч. 2 КК України прокурорами Одеської обласної прокуратури та суддями.
Копію ухвали направити учасникам судового розгляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1