Справа № 521/19521/24
Номер провадження 3/521/650/25
23 січня 2025 року м. Одеса
Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Бобуйок І.А., з секретарем Шелкопляс В.В. розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 170472 від 10.11.2024 року, який надійшов з УПП в Одеській області, у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ІПН: НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Згідно протоколу ЕПР1 № 170472 від 10.11.2024 року, ОСОБА_1 , 02.11.2024 року о 11.40 год., в м. Одеса, по шосе Тираспольське 22/8 км., керував транспортним засобом «VOLKSWAGEN PASSAT» НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп?яніння, а саме неприродна блідість та виражене тремтіння пальців рук, знаходився в стані наркотичного спяніння, а саме факт вживання канабісу, згідно висновку №003330, лікар КНП «ООМЦ ПЗ» ООР», чим порушив вимог п. 2.9 а. ПДР, - керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого спіяніння, що звужують реакції. Відповідальність передбачена згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_2 у судове засідання з'явився, просив суд закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
При розгляді справ про адміністративне правопорушення слід керуватися в тому числі й Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини.
Так, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року. Конвенція набула чинності для України 11.09.1997 року.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, звернуто увагу суддів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно п. 2.9 «а» «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а, також, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, ознаками об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, по-третє, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У судовому засіданні суд, разом з представником ОСОБА_1 , переглянув відеозаписи, що були додані до матеріалів справи. Із даних відеозаписів суд встановив, що відеозаписи зроблені з трьох нагрудних камер поліцейських, під час зупинки автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT», НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , 02.11.2024 року о 11.40 год., в м. Одеса, по шосе Тираспольське 22/8 км..
Судом встановлено, що на 08:00 хвилині починається відеозапис, де видно, що група поліцейських стали біля автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT», НОМЕР_4 , в якому, на пасажирському сидінні сидить ОСОБА_1 та на вимогу поліцейських шукає документи. Дана подія повторюється на записі іншої камери, а саме: на 42:40 хвилині видно, що поліцейські зупиняють автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT», НОМЕР_5 , за кермом якого знаходиться ОСОБА_1 .
Переглянувши та прослухавши відеозапис, судом встановлено, що зупиняючи транспортний засіб, один з поліцейських вимовляє іншому: «помоги прошмонать этих людей». Тобто, виходить, що основною метою зупинки транспортного засобу являється, як поліцейський вимовив, «прошмонать этих людей», що на думку суду є протиправною дією з боку поліцейських.
Як вбачається з вищенаведеного відеозапису, працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , але причину зупинки не пояснили, звертаючись до нього, своє прізвище, посаду, спеціальне звання не назвали, що є порушенням діючого законодавства.
Свобода пересування є конституційним правом кожної людини, котра законно перебуває на території України (ст. 33 Конституції України), тому зупинка автомобіля повинна відбуватись на підставах та в порядку, передбачених Законом України «Про національну поліцію» та ПДР.
Статтею 18 Закону України «Про національну поліцію» передбачено, що поліцейський зобов?язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов?язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов?язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв?язку з виконанням службових обов?язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов?язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції. Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського. поліцейський зобов?язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред?явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.
Судом встановлено, що патрульним поліції, було порушено ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо водій порушив Правила дорожнього руху; якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Згідно ч. 2 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний зупиняти транспортні засоби у разі: якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені митними органами відповідно до Митного кодексу України, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Суд зауважує, що у ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» наведено вичерпний перелік випадків, коли поліцейський може зупинити транспортний засіб, всі інші причини зупинки автомобіля - незаконні. З відеозйомки, що були додані до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, суд не може встановити з яких причин відбулася зупинка транспортного засобу «VOLKSWAGEN PASSAT», НОМЕР_5 , за кермом якого знаходився ОСОБА_1 , а якщо поліцейський не назвав причину зупинки, його подальші дії є незаконні і ніхто не зобов'язаний їх виконувати.
Крім того, одразу після зупинки транспортного засобу, поліцейські (які не представились), почали обшукувати автомобіль та людей які знаходились в ньому. Поліцейські стали перевіряти особисті речі, телефонні переписки, а також, інші відомості в телефоні ОСОБА_1 .
Із відеозапису, судом було встановлено, що на 09:20 хвилині запису видно, що поліцейський вилучає у ОСОБА_1 його мобільний телефон та починає перевіряти його зміст. При цьому не пояснюючи причину такої перевірки.
Дані дії співробітників поліції протирічить вимогам Закону. В силу статті 31 Закону України «Про національну поліцію» перевірка документів особи; опитування особи; поверхнева перевірка і огляд; зупинення транспортного засобу; обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю, є превентивними заходами.
Частиною 2 статті 31 Закону України «Про національну поліцію», під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов?язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.
На 10:30 хвилині запису поліцейський пропонує ОСОБА_1 витягнути руки. ОСОБА_1 спокійно виконує вказівку поліцейського. Дана подія повторюється на 45:20 хвилині запису іншої камери, де чітко видно, що ОСОБА_1 рівно тримає свої руки перед собою та ніяких тремтінь його рук не відбувається.
На 10:50 хвилині запису поліцейський пропонує ОСОБА_1 відкрити багажник автомобіля. ОСОБА_1 виконує вказівку поліцейського та відкриває кришку багажника. На 11:10 хвилині відеозапису на вимогу поліцейського ОСОБА_1 відкриває задню ліві двері автомобіля. Після чого, на відеозаписі видно, що поліцейські перевіряють інших пасажирів автомобіля.
На 13:00 хвилині відеозапису поліцейський пропонує іншому пасажиру авто розблокувати мобільний телефон для перевірки, в подальшому поліцейський самостійно перевіряє телефон пасажира.
Слід зазначити, що процедура поверхневої перевірки регламентується ст. 34 ЗУ «Про національну поліцію», де зазначено, що поверхнева перевірка, як превентивний поліцейський захід, є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу.
Відповідно до ст. 264 КУпАП, огляд транспортного засобу може бути проведений лише в разі вчинення адміністративного правопорушення та складення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, в якому вказуються підстави та причини проведення огляду, його результати, або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання.
На 14:42 хвилині відеозапису поліцейський говорить: «По часу вільного 20-30 хвилин є? Зараз поїдемо до медичного закладу на Воробйова, 9, там є лікар, пройдете огляд нарколога, він там перевіряє, чи є якісь препарати, які знижують вашу реакцію, або наркотичний, тому, що у вас неприродна блідість».
Відповідно до положень ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов?язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Далі, на 15:44 хвилині відеозапису поліцейський говорить: «Дивіться, в разі позитивного результату, складається протокол. Там буде акт, в якому буде вказане, яка наркотична речовина, у якій кількості, і так далі, у такому разі авто підлягає евакуації».
На 16:15 хвилині відеозапису поліцейський каже: «колір обличчя має такий жовтий відтинок».
На 17:05 хвилині відеозапису поліцейський каже: «Чому ми так думаємо? Тому, що ми з вами особисто не знайомі, але у вас є знайомі, друзі, у вас є спільні інтереси, можливо ви там разом проводити час вільний, окрім роботи».
Отже, з викладеного вбачається, що поліцейський підозрює ОСОБА_1 у вживанні заборонених речей не тому, що він має передбачені законом ознаки вживання таких речей, а тому, що у нього є такі друзі.
У відео, суд встановив, що у медичному закладі КНП "ООМЦПЗ" ООР при огляді лікарем-наркологом встановлено, що ОСОБА_1 реагує на всі команди лікаря, його руки не тримтять, зіниці очей реагують на світло і зазначив поліцейському, що у ОСОБА_1 ніяких явних ознак наркотичного сп'яніння ним не виявлено і щоб вони у подальшому осіб у яких відсутні явні ознаки наркотичного сп'яніння до них не привозили.
Судом встановлено, що з наданого до суду відеозапису у поведінці ОСОБА_1 наркотичного сп'яніння не вбачається. Він веде себе адекватно, виконує всі вимоги поліцейських, навіть не заперечує незаконним діям поліцейських. Отже, висновки зазначені у протоколі, «з явними ознаками наркотичного сп?яніння, а саме неприродна блідість та виражене тремтіння пальців рук» не відповідають дійсності.
З огляду на те, що єдиними даними, а саме Висновком №003330, лікаря КНП «ООМЦ ПЗ» ООР» ОСОБА_3 , складеним 9 листопада 2024 року, підтверджується факт відсутності у ОСОБА_1 стану наркотичного сп?яніння, можна дійти до обгрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно п. 10 Висновку 003330, лікаря КНП «ООМЦ ПЗ» ООР» ОСОБА_3 , складеному 09.11.2024 передбачено: Висновок огляду (повідомляється в присутності поліцейського) (зайве викреслити).
У рядку 1) вищевказаного пункту, передбаченому для зазначення ОСОБА_4 обстежуваної особи, після слова «гр.» поставлений довгий прочерк, а в продовженні рядка, після слова «перебуває у стані» поставлений довгий прочерк, після чого слово «сп?яніння» викреслено.
У рядку 2) пункту 10 Висновку, передбаченому для зазначення П.І.Б. обстежуваної особи, після слів «у гр.» ручкою написано « ОСОБА_1 », а в продовженні рядка нижче ручкою написано: «факт вживання канабсу», після чого слова «ознак сп?яніння не виявлено», підкреслено.
У акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №003330, лікаря КНП «ООМЦ ПЗ» ООР» ОСОБА_3 , складеному 09.11.2024 року відносно ОСОБА_1 у останнього не виявлено жодної ознаки, якими постерігається змінена поведінка або розлади сприйняття, тобто гострої інтоксикації внаслідок вживання канабіноїдів.
Отже, виходячи з Висновку №003330, лікаря КНП «ООМЦ ПЗ» ООР» ОСОБА_3 , складеному 9 листопада 2024 року, ознак сп?яніння у ОСОБА_1 не виявлено, оскільки слово «сп'яніння» у висновку закреслено лікарем.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
Згідно із ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, враховуючи, що наявний в матеріалах адміністративної справи протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №170472 від 10.11.2024 року, який повинен бути первинним і головним доказом в даній справі, складений із грубим порушенням права особи на захист, що робить його очевидно недопустимим доказом.
Також, беручи до уваги відсутність інших доказів, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, які б підтверджували скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, суд дійшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв?язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи належних, достатніх і переконливих доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вважаємо, що провадження в справі підлягає закриттю, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст. 7, 130, 245, 247, 280, 283 КУпАП, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ІПН: що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, закрити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Суддя: