Справа №521/15845/24
Провадження №2/521/1177/25
20 січня 2025 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Тополевої Ю.В.,
за участю секретаря Онуфрієнко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одеський двір» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одеський двір» звернувся до Малиновського районного суду міста Одеси із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за період з 01 квітня 2019 року по 30 квітня 2024 року у загальній сумі 37337,82 грн., що складається з: 3% річних за період прострочення - 829,62 грн., суми інфляційних втрат - 1929,12 грн., основної суми боргу - 34579,08 грн., а також усі судові витрати, а саме: 3028,00 грн. - сплата судового збору за подання позовної заяви, 30000,00 грн. - сплата за надання правової допомоги пов'язаної із складання позовної заяви, 1215,00 грн. - витрати на копіювання документів.
Позов обґрунтований такими обставинами.
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , в якому створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одеський двір». Відповідно до розділу ІІ Статуту Об'єднання, метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом. ОСОБА_1 не здійснює оплату за надані комунальні послуги, внаслідок чого виникла заборгованість за період з 01 квітня 2019 року по 30 квітня 2024 року у загальному розмірі 37337,82 грн.
25 листопада 2024 року представник Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одеський двір» подала до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначила, що після відкриття провадження, відповідачем була частково сплачена заборгованість. Загальний розмір сплачених коштів у рахунок погашення заборгованості складає 33700,00 грн. Вказала, що станом на 21.11.2024 року у відповідача залишається заборгованість за основним боргом у розмірі 3637,82 грн., а також усі судові витрати.
20 січня 2025 року ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій зазначила, що 12.11.2024 року сплатила на користь позивача грошову суму у розмірі 9700,00 грн. та 5000,00 грн., 20.11.2024 року - 19000,00 грн., що разом становить 33700,00 грн. Крім того, просила зменшити розмір витрат на правову допомогу.
Судом розглянуто справу в порядку спрощеного позовного провадження в порядку ч. 1 ст. 274 ЦПК України з повідомленням (викликом) сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності вважає, що позовні вимоги належить задовольнити, зважаючи на наступне.
ОСОБА_1 є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 45,6 кв.м. та є співвласником багатоквартирного будинку, в якому створене ОСББ «Одеський двір».
Відповідно до розділу ІІ Статуту Об'єднання, метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.
Об'єднання створюється є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарське забезпечення діяльності об'єднання може здійснюватися власними силами об'єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання.
Основними завданнями та предметом його діяльності є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним сумісним майном, забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами, забезпечення виконання співвласниками своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання, здійснення господарської діяльності для забезпечення власних потреб.
Згідно п.2 розділу V Статуту Об'єднання до зобов'язань співвласника відноситься передусім обов'язок виконувати згідно з укладеним з об'єднанням договором власні договірні зобов'язання перед об'єднанням; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; виконувати обов'язки, передбачені Статутом об'єднання та чинним законодавством; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Згідно п.п. 1, 2 розділу VI Статуту Об'єднання співвласники є відповідальними за порушення Статуту об'єднання та рішень статутних органів. За рішенням загальних зборів може запроваджуватися пеня та інші штрафні санкції за несвоєчасну сплату співвласниками встановлених загальними зборами внесків та платежів у тому числі до ремонтного та резервного фондів.
У разі систематичної несплати співвласниками встановлених загальними зборами внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна, а також в разі умисного знищення або пошкодження співвласником спільного майна Будинку, загальні збори можуть прийняти рішення про обмеження користування таким співвласником спільним майном Будинку.
Співвласники за порушення Статуту та законних рішень статутних органів об'єднання несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Рішенням правління об'єднання може зініціюватися звернення до суду щодо встановлення матеріального та морального відшкодування збитків, завданих об'єднанню його співвласниками, спричинених порушеннями Статуту та рішень статутних органів.
На загальних зборах ОСББ «Одеський двір», які відбулися 23 грудня 2018 року, оформлене Протоколом №2, було прийнято рішення затвердити кошторис ОСББ «Одеський двір» у запропонованій редакції та затвердити наступні розміри внесків:
- УБПТ (утримання будинку та прибудинкової території (витрати на управління будинком) - 6,50 грн. за 1 м.кв. загальної площі для мешканців 1-го поверху;
6,50 грн. за 1 м.кв. загальної площі для мешканців 2-го - останнього поверху, та додатково 25,00 грн. з квартири за електроенергію на роботу ліфтів;
- вивіз ТВП - 17,11 грн. з 1-ї особи;
- утримання (обслуговування) котельної 7,20 грн. за 1 м.кв. опалювальної площі;
- опалення - для квартир, не обладнаних приладом обліку - 30,00 грн. за 1 м.кв. опалювальної площі;
- для квартир, обладнаних приладом обліку - 1440 грн. за 1 ГКал.
На загальних зборах ОСББ «Одеський двір», які відбулися 14 квітня 2019 року, оформлене Протоколом №3, було прийнято рішення про затвердження розміру внеску передбаченого для замовлення (придбання) та встановлення воріт, калитки та забору на в?їзді на територію житлового будинку у розмірі 1000 грн. з одного приміщення (квартири та/або офісу) та затвердження принципу та порядку його сплати і використання, обрання відповідального по організації та прийняттю робіт по встановленню воріт. Також, було прийнято рішення затвердити розмір одноразового цільового внеску у розмірі 65 грн. з одного приміщення (квартири та або офісу). передбаченого для оплати послуг з правового супроводження діяльності ОСББ «Одеський двір». Оплату правового супроводження за рахунок вказаного одноразового цільового внеску здійснювати до затвердження розміру щомісячного внеску на УБПТ (управління будинком), в який закласти відповідну складову з правового супроводження.
Об'єднання уклало ряд договорів, зокрема: Договір №02-604730-УП про постачання електричної енергії з ТОВ «ОДЕСЬКА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ», Договір на експлуатацію складових газорозподільної системи №2035 з АТ «Одесагаз», Договори №792201/20-ТЕ-23 та №20/21 - 3218 -ТЕ - 23 про постачання природного газу з АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна», Договори №3626-НТТ-23, №1484-ПСО-23 та №5899-ОСББ(23)-23 про постачання природного газу з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», Договір №5440жм96 на вивіз твердих побутових відходів.
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість ОСОБА_1 перед ОСББ «Одеський двір» за період з 01.04.2019 року по 30.04.2024 року складала 37337,82 грн., що складається з: 3% річних за період прострочення - 829,62 грн., суми інфляційних втрат - 1929,12 грн., основної суми боргу - 34579,08 грн.
Разом із цим, після відкриття провадження, відповідачем була частково сплачена заборгованість. Станом на 21.11.2024 року у відповідача залишається заборгованість за основним боргом у розмірі 3637,82 грн.
Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України визначено, що власність зобов'язує.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України).
Згідно із ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;
Також відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Статтею 19 цього ж Закону встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
За змістом статей 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні-послуги» та п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків (далі - Правил) затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572 (в редакції постанови Кабінету Міністрів №5 від 14 січня 2009 року, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно законодавства та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений у пункті 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.
Згідно ст. 17 Закону об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання зокрема утворювати органи управління, визначати умови та розмір плати за їхню діяльність; приймати рішення про надходження та витрати коштів об'єднання; виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції багатоквартирного будинку; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.
Для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.
Виходячи з положень ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласник зобов'язаний в тому числі: забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі тощо.
Відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951 цс 15, хоч у частині першій статті 19 Закону й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі №750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року у справі №642/2858/16).
Таким чином, відповідач, як споживач житлово-комунальних послуг та власник квартири АДРЕСА_3 , повинна сплачувати кошти за отриманні нею послуги, проте не виконує своїх обов'язків у зв'язку з чим у неї утворилась заборгованість.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача наявної заборгованості у розмірі 3637,82 грн.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд також вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Матеріалами справи підтверджується, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 3028,00 грн., відповідно до платіжної інструкції № 976 від 10.09.2024 року та платіжної інструкції № 951 від 30.07.2024 року.
Витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім того, 02.09.2024 року ОСББ «Одеський двір» та АБ «Бороган» уклали Договір про надання правничої допомоги.
Згідно п. 4.1. Договору про надання правничої допомоги від 02.09.2024 року, за надання правничої допомоги, яка є предметом Договору, згідно пункту 2.1 цього Договору, Адвокатському бюро Клієнт сплачує винагороду у розмірі 30000,00 грн.
09.09.2024 року між ОСББ «Одеський двір» та АБ «Бороган» підписано акт приймання-передачі виконаної роботи до Договору про надання правничої допомоги від 02.09.2024 року.
Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Згідно із статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати суду при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).
Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
В пунктах 33- 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 зазначено, щонормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їхдійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Також відповідно до усталеної практики Верховного Судусуд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:
- не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постановиВеликої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);
- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);
- суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лишеякщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, щовідшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір(позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
У постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Під час розгляду справи відповідач просить суд зменшити розмір витрати на правову допомогу, посилаючись на неспівмірність заявлених до стягнення витрат.
Суд звертає увагу, що у акт приймання-передачі виконаної роботи до Договору про надання правничої допомоги від 02.09.2024 року не містить детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, який є необхідним для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат.
Відсутність детального опису робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, зокрема із зазначенням витраченого часу на відповідні види робіт, ставить під сумнів, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору.
Визначаючи розмір судових витрат, понесених позивачем, які підлягають стягненню з відповідача, суд враховує, що вказана справи є типовою, а також ціну позову та обсяг наданих адвокатом послуг з урахуванням невеликого об'єму доказів та матеріалів, категорії та складності справи, предметом позову якої є стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, щодо якої існує стала судова практика про розгляд вказаної категорії справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а отже без проведення судових засідань.
На підставі викладеного, керуючись критеріями обґрунтованості, пропорційності та розумності, дослідивши надані докази, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, встановивши фактичний обсяг наданих Адвокатським бюро послуг (подання позовної заяви, клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, клопотання про зменшення розміру позовних вимог та заяви про розгляд справи за відсутності), з урахуванням заперечень відповідача, суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі 5000,00 грн.
Щодо вимоги в частині стягнення з відповідача витрат на копіювання документів у розмірі 1215,00 грн., суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, оскільки в силу ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на копіювання документів не є судовими витратами.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 319, 360, 509, 525, 526, 530, 536, 599, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 9, 12-13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. ст. 10, 12, 19, 81, 89, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 280 ЦПК України, -
Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одеський двір» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одеський двір», ЄДРПОУ 42680092, адреса місцезнаходження: вул. вул. Генерала Цвєтаєва, 11, м. Одеса заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 3637 (три тисячі шістсот тридцять сім) гривень 82 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одеський двір», ЄДРПОУ 42680092, адреса місцезнаходження: вул. вул. Генерала Цвєтаєва, 11, м. Одеса судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одеський двір», ЄДРПОУ 42680092, адреса місцезнаходження: вул. вул. Генерала Цвєтаєва, 11, м. Одеса витрати за надання правничої допомоги у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 24 січня 2025 року.
Суддя: Ю.В. Тополева