2/130/318/2025
130/3231/24
"27" січня 2025 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі судді Костянтина Шепеля,
із секретарем судового засідання Раїсою Буга,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
приходить до такого.
Позиція позивача
Представник позивача Шкапенко О.В. звертається до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на користь банку 16587,36 грн боргу за кредитним договором № б/н від 5 лютого 2021 року та судовий збір в сумі 3028 грн. Вказані вимоги обґрунтовує тим, що свої зобов'язання за вказаним договором позивач АТ "Акцент-Банк" виконав, надавши ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Зауважив, що всі основні умови кредитування доведені відповідачу, що підтверджується його власним підписом в анкеті-заяві та в паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна карта». Відповідач своїх зобов'язань за договором кредиту не виконав і станом на 22 жовтня 2024 року допустив заборгованість в сумі 16587,36 грн, яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 12334,52 грн та заборгованості за відсотками в сумі 4252,84 грн, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав (а.с.1-4).
На підтвердження позовних вимог представник позивача надає копію анкети заяви позичальника про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, копію паспорту споживчого кредиту, витяг з Умов та правил надання банківських послуг, виписку по карті, копію довідки про відкриті рахунки, копію довідки за лімітами та копію розрахунку заборгованості.
Позиція відповідача
Відповідач відзиву на позов не надіслав, свою позицію не виклав .
Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання
Заяв та клопотань, пов'язаних із розглядом справи, від учасників справи не надходило.
Ухвалою суду від 13 листопада 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 Цивільного процесуального кодексу України. Вказаною ухвалою суду відповідачеві запропоновано надати в строк п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження відзив на позовну заяву, а також встановлено позивачу строк п'ять днів з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив (а.с. 45).
Ухвала про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі, а також копія позовної заяви з додатками були надіслані відповідачу рекомендованим листом за дійсною адресою зареєстрованого місця проживання, підтвердженою довідкою міськради (а.с.44).
Однак, 18 грудня 2024 року на адресу суду повернувся конверт із відміткою на довідці Укрпошти про причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 47).
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи згідно з положеннями частин 7 та 8 статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, і судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації ним права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.
Відповідач заяви про неможливість подання відзиву на позов через введення воєнного стану у країні, а також заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подавав.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами. Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.
Відповідно до вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
З матеріалів справи установлено, що 5 лютого 2021 року відповідач ОСОБА_1 приєднався до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку шляхом підписання анкети заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг з метою укладання кредитного договору № б/н та отримання кредитної картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у АТ «А-БАНК» разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між сторонами кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Процентна ставка у Анкеті-заяві не визначена (а.с. 9).
Також, окрім Анкети-заяви відповідач 5 лютого 2021 року підписав Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка », в якому зазначено всі наявні типи карток: «Картка Універсальна», «Картка Універсальна Gold» та «Картка Зелена», зазначено умови кредитування по кожному типу картки, строки, процентна ставка тощо. Паспорт споживчого кредиту підписано відповідачем за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами в Анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК». У Паспорті споживчого кредиту вказано, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної у цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів, тощо (а.с. 10 - 10 на звороті).
Згідно з довідкою, ОСОБА_1 в АТ «Акцент банк» відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картку № НОМЕР_2 строком дії до липня 2027 року (а.с. 20).
Відповідно до копії довідки за лімітами, клієнту ОСОБА_1 5 лютого 2021 року встановлено кредитний ліміт в сумі 5000 грн, який 17 січня 2022 року збільшено до 13000 грн та 29 березня 2024 року зменшено до 12400 грн (а.с. 21).
У зв'язку з неналежним виконання відповідачем зобов'язань за вищезазначеним договором станом на 11 жовтня 2022 року виникла заборгованість за кредитом в сумі 16587,36 грн, яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 12334,52 грн та заборгованості за відсотками в сумі 4252,84 грн. Відсоткова ставка протягом всього терміну користування кредитом не змінювалась та становила 44,4 %, з 31 травня 2021 року почала становити 40,8 % (а.с.5 на звороті -8).
Відповідно до виписки по картці ОСОБА_1 активно користувався кредитним коштами, знімав готівку через касу банку, розраховувався в магазинах, здійснював перекази на інші картки, поповнював мобільний зв'язок, поповнював картку (а.с.11-19).
Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Юридична кваліфікація встановлених обставин
Відповідно до пункту 2.1.1.2.4 Витягу Умов та правил надання банківських послуг, підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України).
У частинах першій, третій статті 509 Цивільного кодексу України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно із частиною першою статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до положень статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання, його умови розробляє підприємець (у цьому випадку АТ «Акцент-Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, АТ «А-Банк» посилалося на те, що 5 лютого 2021 року між ним та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
На підтвердження своїх вимог АТ «А-Банк» надало копію анкети-заяви відповідача про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, копію паспорта споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», копію витягу Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку та розрахунок заборгованості. Проте, надані позивачем документи не підтверджують умови кредитування в частині визначення розміру та порядку сплати процентів, оскільки із зазначених вище документів, підписаним відповідачем, є лише Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, яка не містить умов кредитування. В анкеті-заяві зазначена особиста інформація заявника: паспортні дані, ідентифікаційний податковий номер, місце проживання, реєстрації та контактний телефон.
Відомостей про бажаний тип картки та кредитний ліміт, розмір процентів за користування кредитом, розмір пені та штрафних санкцій за несвоєчасне погашення кредиту, тощо в анкеті-заяві не зазначено.
Отже, сама по собі підписана Анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг без надання належних та допустимих доказів, що підтверджують укладення договору, не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами, пені та штрафів за невиконання кредитного договору.
Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
До позовної заяви долучено витяг з Умов і правил надання банківських послуг, які не підписані відповідачем (далі Умови і правила). Матеріали справи не містять підтверджень, що саме додані до позовної заяви Умови і правила розумів ОСОБА_1 , ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву, тому вони не можуть братися до уваги з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17, висновки якої зводяться до того, що позивач зобов'язаний письмово проінформувати споживача фінансових послуг про умови кредитування, а надані позивачем не підписані Умови та Правила надання банківських послуг не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання заяви-анкети.
Витяг з тарифів також не містить підпису відповідача. Таким чином, банком не доведено узгодження з позичальником відсоткової ставки за користування кредитом, а вимог про стягнення відсотків відповідно до ставки, встановленої законом, позивач не заявляє та не обґрунтовує такий розмір відсотків з наведенням відповідних розрахунків, а тому вимога про стягнення відсотків за користування кредитом, а також їх нарахування за весь період користування позиченими коштами є неправомірною.
У постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18-ц (провадження № 61-9618св19) висловлено таку позицію: «Виписка за картковим рахунком, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами».
Фактичне користування відповідачем коштами підтверджується наданою позивачем випискою. Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної катки відповідача - баланс станом на дату укладання кредитного договору (надана сума кредиту), всі операції за кредитною карткою (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної з коштами операції).
Банківська виписка має статус первинного документа, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін'юсту від 12 квітня 2012 року № 578/5 (далі - Перелік №578/5) згідно з яким до первинних документів, які фіксують факт виконання держоперації та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок.
Суд при розгляді справи повинен зберігати об'єктивність і неупередженість, а докази судом мають оцінюватися у сукупності, а тому, за сукупності доданих до позову доказів доведено факт користування ОСОБА_1 кредитними коштами та те, що вони відповідачем в добровільному порядку АТ «А-Банк» не повернуті, отже суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 13334,52 грн.
Щодо стягнення заборгованості по відсоткам суд вважає за необхідне зазначити таке.
Банк до позовної заяви додав Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна карта» (а.с.10), підписаний позичальником електронним підписом, стверджуючи, що це є доказом погодження відсоткової ставки, прав та обов'язків клієнта (позичальника) і банку, відповідальності сторін.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року в справі № 393/126/20 (провадження №61-14545сво20) зроблено висновок, що під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину.
Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
В зазначеній постанові Верховний Суд здійснив відступ від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах Верховного Суду від 2 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц (на яку посилається Банк у відзиві на апеляційну скаргу), від 18 листопада 2020 року у справі № 313/346/20 та у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2019 року у справі № 467/555/19, про те, що паспорт споживчого кредиту є невід'ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом.
Отже, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, суд дійшов висновку, що підписання Паспорту споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», з огляду на його правову природу - це не частина кредитного договору, а спосіб повідомлення позикодавця кредитором про наявні пропозиції кредитування, його зміст, і не є підтвердженням досягнення між Банком та позичальником умов кредитування, у тому числі і щодо процентної ставки.
За наведених обставин суд не приймає до уваги наявний в матеріалах справи паспорт споживчого кредитування, як доказ конкретних умов укладеного між сторонами кредитного договору стосовно розміру відсоткової ставки за користування кредитом. В супереч частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України позивач вимоги щодо стягнення відсотків не довів, тому слід відмовити в задоволені позовних вимог в частині стягнення суми заборгованості за відсотками.
Висновки суду
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача основного боргу (тіла кредиту), а у задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків відмовити, оскільки відсутності підтвердження про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, а також домовленості сторін у анкеті-заяві про сплату процентів за користування кредитом та неустойку у разі порушення боржником зобов'язання.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з цим з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ «А-Банк» пропорційно розміру задоволених позовних вимог (задоволено 74,37 % від розміру заявлених вимог) підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати в сумі 2251,92 грн (3028 х 74,37 % = 2251,92 ) судового збору, що підтверджується платіжним дорученням від 22 жовтня 2024 року № 6005315449382 (а.с. 6).
Керуючись статтями 76, 81, 259, 263, 264, 265, 274 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі статей 509, 525, 526, 549, 610, 611, 625, 634, 1048, 1049, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, суд
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 5 лютого 2021 року в розмірі12334 (дванадцять тисяч триста тридцять чотири) грн 52 коп, а також судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2251 (дві тисячі двісті п'ятдесят одна) грн 92 коп.
В частині стягнення заборгованості за відсотками в сумі 4252,84 грн - відмовити.
На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його винесення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ім'я (найменування) сторін:
Позивач: Акціонерне товариство "Акцент банк", 49074, м. Дніпро, вул. Батумська,11, код ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770, рахунок НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований по АДРЕСА_1 .
Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ